30 червня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/14050/24 пров. № А/857/166/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Гудима В.Я., Онишкевича Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
суддя (судді) в суді першої інстанції - Друзенко Н.В.,
час ухвалення рішення - не зазначено,
місце ухвалення рішення - м. Рівне,
дата складання повного тексту рішення - 16 грудня 2024 року,
15 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просив: визнати протиправними дії щодо виплати пенсії за вислугою років з 01.03.2022 із обмеженням її максимальним (граничним) розміром; зобов'язати перерахувати та виплачувати з 01.02.2022 пенсію за вислугою років без обмеження її граничним (максимальним) розміром, з врахуванням виплачених сум.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 20.12.2010 йому призначено пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вказує, що на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 у справі №460/7179/24 відповідачем здійснено перерахунок його пенсії, зокрема: з 01.02.2022 на підставі оновленої довідки №5к/вих./4.2/.4457 від 08.05.2024 станом на 01.01.2022, наданої Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції; з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки 5к/вих./4.2/.4457 від 08.05.2024 станом на 01.01.2023, наданої Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції. Водночас, із рішень про перерахунок пенсії відповідача від 14.10.2024 (за період з 01.02.2022 та за період з 01.02.2023) встановив, що Пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії на підставі вказаних вище довідок з порушенням чинного законодавства, позаяк нарахування та виплата пенсії за період з березня 2022 року здійснюється із обмеженням пенсії максимальним (граничним) розміром в 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб. Вважає протиправними такі дії відповідача, оскільки Рівненським окружним адміністративним судом в межах справи № 460/5839/21 уже визнавались протиправними дії Пенсійного органу щодо обмеження його пенсії. максимальним (граничним) розміром.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо виплати пенсії за вислугою років ОСОБА_1 з 01.03.2022 із обмеженням її максимальним (граничним) розміром. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 01.02.2022 пенсію за вислугою років без обмеження її граничним (максимальним) розміром, з врахуванням виплачених сум.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016. Протягом спірного періоду з 01.02.2022 стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів. Крім того, право позивача на виплату йому пенсії без обмеження максимальним (граничним) розміром та виходячи з розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення уже було захищене судом за результатом розгляду справ №460/5839/21, №460/1692/24. Виходячи з встановлених судом обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що відповідач зобов'язаний був здійснювати перерахунок та виплату пенсії, виходячи з розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідок від 08.05.2024 №5к/вих./4.2/4457 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022, від 08.05.2024 №5к/вих./4.2/4457 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 без обмеження її максимальним (граничним) розміром.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що на виконання рішення суду у справі № 460/7179/24 від 02.09.2024 проведено перерахунок пенсії позивача. Вказує, що на момент проведення перерахунку пенсії ч.7 ст. 43 Закону № 2262 викладена в наступній редакції Закону №1774 «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Враховуючи зазначене, відсутні підстави для виплати пенсії позивачу без обмеження її максимального розміру оскільки, на законодавчому рівні дане питання врегульоване та встановлено максимальний розмір пенсії, що підлягає до виплати.
Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Рівненській області та отримує пенсію, призначену згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 виходячи із 90% грошового забезпечення (вислуга років 45 років).
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 у справі № 460/7179/24, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2022 та з 01.02.2023 на підставі довідок Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 08.05.2024 №5к/вих./4.2/4457 та №5к/вих./4.2/4457 за нормами, чинними на 01.01.2022 та 01.01.2023. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 08.05.2024 №5к/вих./4.2/4457 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022, виходячи з розрахунку 90% сум грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 08.05.2024 №5к/вих./4.2/4457 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, виходячи з розрахунку 90% сум грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.
В решті вимог, зокрема, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром відмовлено у зв'язку з відсутністю доказів того, що пенсія позивача обмежується максимальним розміром.
Рішенням про перерахунок пенсії ГУ ПФУ в Рівненській області від 14.10.2024 підтверджується перерахунок пенсії на виконання Пенсійним органом рішення суду у справі № 460/7179/24, зокрема: перераховано пенсію виходячи із 90% грошового забезпечення 54349,92 грн; основний розмір пенсії - 48914,93 грн; індексація базового ОСНП 2024 (48914,93*0,0796) 1500,00 грн; 3 категорія ЧАЕС 113,88 грн. Підсумок пенсії з надбавками - 50528,81 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії з 01.11.2024 - 23610,00 грн.
Листом відповідача від 11.11.2024 № 1700-0203-8/64230, адресованого представнику позивача на його адвокатський запит, повідомлено, що пенсійна виплата ОСОБА_1 перерахована на виконання вказаної норми та рішення суду № 460/7179/24 перевищує максимальний розмір встановлений законодавством, то виплачується у максимальному розмірі - десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, визначеному з урахуванням судового рішення.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992.
Відповідно до частин 1, 2, 4 ст.63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Законом України від 28.12.2007 №107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону №2262-XII, а саме статтю 43 доповнено новою частиною (частина п'ята), згідно з якою максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Зміну визнано неконституційною рішенням Конституційного Суду від 22 травня 2008 року №10-рп/2008.
Відповідно до частини п'ятої статті 43 Закону №2262-XII (в редакції Закону України від 08 липня 2011 року №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, обмеження розміру пенсії максимальною (граничною) величиною, яка була встановлена частиною п'ятою статті 43 Закону №2262-XII (в редакції Закону України від 08 липня 2011 року №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року), на пенсійну виплату позивача, що призначена йому довічно ще з 2010 року не поширюється.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №911-VIII від 24.12.2015 частину п'яту статті 43 доповнено реченням такого змісту: Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VIII від 06.12.2016 передбачено у частині сьомій статті 43 слова і цифри у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року замінити словами і цифрами по 31 грудня 2017 року.
Водночас, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII зі змінами, а саме: частину сьому статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до п.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Буквальне розуміння змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону № 2262-XII не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо заборони обмеження максимальним розміром пенсії особам, яким вона призначена відповідно до Закону №2262-XII, зокрема у постановах від 09.02.2021 у справі №1640/2500/18, від 10.09.2021 у справі №300/633/19 та від 24.09.2021 у справі №370/2610/17.
Крім того, у постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 Верховний Суд наголосив про протиправність обмеження органом пенсійного фонду максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Тобто, протягом спірного періоду з 01.02.2022 стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Окрім цього, суд апеляційної інстанції враховує, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 у справі №460/5839/21 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій задоволено та відновлено порушені права у спосіб зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до виданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/9561/20 від 18.03.2021 довідки, виходячи з основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром та з урахуванням проведених раніше виплат.
Рішення у справі №460/5839/21 набрало законної сили 10.03.2022.
Також, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 у справі №460/1692/24 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій задоволено та відновлено порушені права у спосіб зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.03.2022 підвищення пенсії, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та з 01.03.2023 підвищення пенсії, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», виходячи з розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/5839/21 від 15.11.2021 та з урахуванням виплачених сум.
Відтак, право позивача на виплату йому пенсії без обмеження максимальним (граничним) розміром та виходячи з розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення уже було захищене судом за результатом розгляду справ №460/5839/21, №460/1692/24.
Таким чином, згідно з ч.4 ст.78 КАС України, обставини встановлені вказаним вище судовим рішенням не потребують доказування при вирішення судом даної справи.
Із матеріалів справи слідуж, що рішенням про перерахунок пенсії ГУ ПФУ в Рівненській області від 14.10.2024 підтверджується перерахунок пенсії на виконання Пенсійним органом рішення суду у справі № 460/7179/24, зокрема: перераховано пенсію виходячи із 90% грошового забезпечення 54349,92 грн; основний розмір пенсії - 48914,93 грн; індексація базового ОСНП 2024 (48914,93*0,0796) 1500,00 грн; 3 категорія ЧАЕС 113,88 грн. Підсумок пенсії з надбавками - 50528,81 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії з 01.11.2024 - 23610,00 грн.
Виходячи з встановлених судом обставин, відповідач зобов'язаний був здійснювати перерахунок та виплату пенсії виходячи з розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідок від 08.05.2024 №5к/вих./4.2/4457 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022, від 08.05.2024 №5к/вих./4.2/4457 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 без обмеження її максимальним (граничним) розміром.
З огляду на вказане, дії ГУ ПФУ в Рівненській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.02.2022 з обмеженням її максимальним (граничним) розміром є протиправними.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зобов'язання відповідача перерахувати та виплачувати позивачу з 01.02.2022 пенсію за вислугою років без обмеження її граничним (максимальним) розміром, з врахуванням виплачених сум.
Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року у справі № 460/14050/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. Б. Заверуха
судді Л. Я. Гудим
Т. В. Онишкевич