Справа № 320/21376/24
про залишення апеляційної скарги без руху
30 червня 2025 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Карпушова О.В., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,.
Зазначена апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) України.
Відповідно до вимог п.1 ч.5 ст. 296 КАС до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
В матеріалах апеляційної скарги не міститься платіжного доручення про сплату судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Разом з апеляційною скаргою апелянтом було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Перевіривши зазначене клопотання є підстави вважати, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У відповідності до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Однак, таких підстав та умов не встановлено, за яких відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України "Про судовий збір" сторона може бути звільнена від сплати судового збору та сплату судового збору може бути відстрочено.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 296 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.
При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.
Тож, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Разом з тим, доводи заявника щодо необхідності відстрочити сплату судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною правовою підставою для відстрочення сплати у відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України, тому його клопотання задоволенню не підлягає.
У зв'язку з викладеним, апелянту необхідно сплатити судовий збір та надати до суду відповідні докази, оскільки відповідно до п.1 ч.5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Порядок та розміри сплати судового збору регулюється Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягає сплаті при подані позовної заяви.
Апелянт подав апеляційну скаргу на рішення суду за позовом, ставка судового збору якого дорівнювала 1211,20 грн, тому сума судового збору, яку потрібно сплатити при подачі даної апеляційної скарги, складає 1211,20*150%=1816,80 грн (одна тисяча вісімсот шістнадцять грн 80 коп).
Несплачену суму судового збору належить перераховувати за реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувавча: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA638999980313171206081026007, призначення платежу - судовий збір, Шостий апеляційний адміністративний суд, № справи.
Крім того, відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до відомостей з ЄДРСР рішення у справі № 320/21376/24 прийнято 13 травня 2025 року у порядку письмового провадження без виклику сторін.
Проте, апеляційну скаргу подано та зареєстровано через підсистему «Електронний суд» лише 23 червня 2025 року.
Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області подано апеляційну скаргу з порушенням строку на апеляційне оскарження.
Але, пунктом 1 частини 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апелянт заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не надав.
Частиною 3 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
При прийнятті даної ухвали враховувалась позиція Верховного Суду, викладена в ухвалах від 07 квітня 2021 у справі № 640/1214/20, від 07 квітня 2021 у справі № 440/2612/20 та ін.
Відповідно до ст.ст. 169, 296, 298 КАС зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків шляхом подання доказів сплати судового збору у розмірі 1816,80 грн та заяви про поновлення строку із зазначенням підстав для поновлення такого строку.
Керуючись статтями 169, ст. 296, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати апелянту строк протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для надання доказів сплати судового збору у розмірі 1816,80 грн та заяви про поновлення строку із зазначенням підстав для поновлення такого строку.
Роз'яснити, що в разі невиконанні вимог даної ухвали, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її постановлення.
Суддя О.В. Карпушова