79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
03.12.07 Справа№ 31/215 А
господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи
за позовом:
Прокурора Золочівського району в інтересах Золочівського районного центру зайнятості, м. Золочів Львівської області
до відповідача:
Приватної агрофірми «Дорошенко», с. Солова Золочівського району Львівської області
про:
стягнення 8200,00 грн.
Суддя Артимович В.М.
При секретарі Митник М.Б.
За участю представників:
від прокуратури:
не з»явився;
від позивача:
Чорний І.Я. -представник (довіреність № 1308 від 05.10.07 року);
від відповідача:
не з»явився.
Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України, в тому числі право заявляти відводи. У відповідності до п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень КАС України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що позивач подав відповідне клопотання.
Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Прокурора Золочівського району в інтересах Золочівського районного центру зайнятості, м. Золочів Львівської області, надалі -позивач, до Приватної агрофірми «Дорошенко», с. Солова Золочівського району Львівської області, надалі -відповідач, про стягнення 8200,00 грн. штрафних санкцій.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 06.11.2007 року про відкриття провадження у справі призначено судовий розгляд справи на 20.11.07 року.
В судове засідання 20.11.07 року сторони не забезпечили явку своїх представників, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, вимог ухвали від 06.11.07 року не виконали, документів, що вимагались судом не подали.
В судове засідання 03.12.07 року представник прокуратури та відповідач не забезпечили явку своїх представників, заперечення на позов відповідач не представив, проти позовних вимог не заперечив, своїм правом на захист не скористався. Представник позивача, який прибув в судове засідання позовні вимоги просив задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві. При цьому представник позивача у судовому засіданні вказав, що позивачем перевірка правильності нарахування відповідачем страхових внесків, їх своєчасного та повного нарахування не проводилась, акт за результатами перевірки не складався, рішення про застосування фінансових санкцій не приймалось.
Розглянувши документи і матеріали, подані прокурором та позивачем, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив:
Відповідно до п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.
У разі неподання або порушення строків подання цих даних з підприємства стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників. Порядок стягнення та розміри штрафів за невиконання вищенаведених вимог з підприємств, установ і організацій встановлюються законодавством України.
Як свідчать матеріали справи, проведеною прокуратурою Золочівського району Львівської області перевіркою встановлено, що згідно із даними трудової книжки Думи Степана Дмитровича його було вивільнено з посади директора відповідача у з'язку з ліквідацією відповідача відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України згідно наказу № 2 від 28.02.2007 р. Відповідно до представленої довідки про середню заробітну плату працівника річна заробітна плата Думи С.Д. становить 8200,00 грн.
Відповідно до вимог п. 7.1 наказу Міністерства праці та економічної політики України № 339 від 18.12.2000 р. «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов»язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття» контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням та надходженням страхових внесків здійснюється центрами зайнятості шляхом проведення планових та позапланових перевірок. Такий контроль на підприємствах, в установах, організаціях проводиться шляхом перевірки бухгалтерських документів про нарахований заробіток та інші виплати, повноти нарахування страхових внесків, платіжних документів про перерахування сум страхових внесків на рахунок Фонду, розрахункових документів, касових документів. При цьому за результатами перевірки складається акт у двох примірниках і підписується особами, які проводили перевірку, керівником і головним бухгалтером страхувальника. Один примірник акта передається під розписку керівникові або головному бухгалтеру страхувальника, інший залишається в центрі зайнятості, який проводив перевірку.
Згідно п. 7.4 зазначеної вище Інструкції в акті зазначається за який період проведено перевірку, які виявлено порушення при нарахуванні і сплаті страхових внесків. У разі ж виявлення під час перевірки сум коштів, на які платником не нараховано та не сплачено страхові внески, такі страхові внески донараховуються та вважаються простроченою заборгованістю (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та накладанням штрафу (фінансових санкцій), а до винних посадових осіб застосовується адміністративна відповідальність у порядку, визначеному Інструкцією з оформлення органами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття матеріалів про адміністративні правопорушення. Роботодавець протягом десяти робочих днів, наступних за днем одержання рішення, зобов'язаний сплатити суми недоїмки та фінансових санкцій або оскаржити рішення у встановленому порядку.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В судовому засіданні 03.12.2007 року представник позивача вказав, що перевірка позивачем правильності нарахування, своєчасного і повного перерахування відповідачем страхових внесків, як це передбачено Інструкцією про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов»язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що затв. наказом Міністерства праці та економічної політики України № 339 від 18.12.2000 р., не проводилась, акт за результатами перевірки не оформлявся, рішення про застосування фінансових санкцій не приймалось.
Чинним законодавством України не передбачено, що матеріали перевірки органами прокуратури підприємств, установ і організацій є підставою для накладення фінансових санкцій.
Дослідивши матеріали справи суд та проаналізувавши вказані вище норми чинного законодавства України, суд прийшов до висновку, що в позові прокурора слід відмовити за безпідставністю.
Згідно вимог ст. 94 КАС України судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 4, 7, 11, 69-71, 86, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В задоволені адміністративного позову Прокурора Золочівського району в інтересах Золочівського районного центру зайнятості, м. Золочів Львівської області, відмовити повністю.
2. Постанова набирає законної сили у строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
3. Постанова може бути оскаржена у строк та в порядку, передбаченому ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя