Справа № 610/1066/25
Провадження № 2/610/908/2025
(заочне)
30.06.2025 Балаклійський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Феленка Ю.А.,
за участю секретаря судового засідання Петрової І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, -
07.04.2025 ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Струць Т.І. звернулася до Балаклійського районного суду Харківської області із позовною заявою до ОСОБА_2 , у якій просить змінити спосіб стягнення аліментів, які стягнуто з відповідача на підставі рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 12.12.2016 у твердій грошовій сумі, та стягувати з відповідача аліменти на її користь на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 12.12.2016 з відповідача ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Оскільки вказаний розмір аліментів є меншим ніж встановлений з 01.01.2024 мінімальний гарантований розмір аліментів для дітей віком від 6 до 18 років - 1 598 грн, тому позивач просить змінити спосіб стягнення аліментів та стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частки від доходів відповідача замість стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн.
Ухвалою від 10.04.2025 позовну заяву було залишено без руху та надано для усунення недоліків позовної заяви десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали.
У встановлений судом строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою від 24.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 29.05.2025.
29.05.2025 у зв'язку з неявкою відповідача, судове засідання було відкладено до 30.06.2025.
Позивач у судове засідання не з'явилась, її представник через електронний кабінет в системі "Електронний суд" подала заяву, у якій просила розглянути справу за її відсутності та за відсутності позивача, задовольнити позовні вимоги, заперечень проти заочного розгляду справи її заява не містить.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про час та місце його проведення повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки про виклик до суду за зареєстрованим місцем проживання і через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав, заяв або клопотань від нього не надходило.
Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 30.06.2025, у зв'язку з повторною неявкою в судове засідання відповідача ОСОБА_2 , на підставі ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановлено провести заочний розгляд справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що заочним рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 12 грудня 2016 року змінено розмір стягнення з ОСОБА_2 аліментів, визначених за рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 11.12.2013 з частки від доходу на стягнення в твердій грошовій сумі. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття (а.с. 10).
За даними витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища, сформованого 04.04.2025, за рішенням Балаклійського районного суду Харківської області, ухваленого 20.08.2018 у справі № 610/2028/18, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано (а.с. 11).
За змістом ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За приписом ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
За положеннями ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
В частині першій ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, в тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 182 СК України).
Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї.
У пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч. 3 ст. 182 СК України суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Як убачається з матеріалів справи, на підставі рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 12 грудня 2016 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 01 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум для дитини від 6 до 18 років у розмірі 3 196,00 грн.
Отже, враховуючи норми ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на дитину від 6 до 18 років не може бути меншим ніж 1 598,00 грн (3 196 х 0,5 = 1 598).
З урахуванням встановлених обставин, беручи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зважаючи на обов'язок обох батьків утримувати дитину, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для стягнення з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини аліментів в розмірі 1/4 частини із всіх видів заробітку (доходу).
Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" у новому розмірі аліменти необхідно стягувати з відповідача, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.
Внаслідок задоволення позову про стягнення аліментів, судовий збір відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись статтями 180, 181, 182, 183, 191, 192 СК України, статтями 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 12 грудня 2016 року.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Копію рішення направити відповідачу рекомендованою поштою з повідомленням не пізніше двох днів з дня його проголошення.
СуддяЮ.А. Феленко