Справа № 610/4694/24
Провадження № 2/610/532/2025
(заочне)
30.06.2025 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Феленка Ю.А.,
за участю секретаря судового засідання Петрової І.В.,
за відсутності сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
17 грудня 2024 року до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла позовна заява АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (далі - АТ КБ "ПРИВАТБАНК") до ОСОБА_1 , у якій позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість у сумі 30 463,68 грн за кредитним договором б/н від 19.01.2011, укладеним між позивачем і ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якої є відповідач ОСОБА_1 .
Обґрунтовує позовні вимоги тим, що 19.01.2011 між ОСОБА_2 і ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (з 14.06.2018 - АТ КБ "ПРИВАТБАНК") було укладено договір б/н, відповідно до умов якого позичальник ОСОБА_2 отримала кредит у виді встановленого початкового кредитного ліміту на кредитний рахунок у сумі 9 000 грн, який у подальшому було збільшено до 44 000 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. За життя ОСОБА_2 користувалася кредитними коштами, проте зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом не виконувала, внаслідок чого утворилася заборгованість позичальника перед банком, яка станом на дату смерті ОСОБА_3 складає 30 463,68 грн. Відповідач ОСОБА_1 , який є спадкоємцем позичальника ОСОБА_2 , вимогу банку про сплату заборгованості не задовольнив. Вищенаведене стало підставою для звернення до суду з позовною заявою до відповідача.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, через електронний кабінет в системі "Електронний суд" подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, не заперечувала проти заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення.
Відповідач у судове засідання втретє не з'явився, про час та місце його проведення повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки про виклик до суду за зареєстрованим місцем проживання, а також викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України. Про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав, заяв та клопотань від нього не надходило.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 31.12.2024 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.01.2025. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів від органу реєстрації - Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області та Балаклійської державної нотаріальної контори Харківської області.
27.01.2025 у зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи було відкладено на 03.03.2025.
03.03.2025 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду на 10:00 год 17.04.2025. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів від приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Іноземцевої Р.М.
17.04.2025 судовий розгляд справи відкладено до 04.06.2025 у зв'язку з неявкою відповідача у судове засідання.
04.06.2025 за клопотанням представника позивача судовий розгляд справи було відкладено до 30.06.2025.
Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 30.06.2025, у зв'язку з повторною неявкою відповідача в судове засідання на підставі ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановлено провести заочний розгляд справи.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що відповідно до укладеного 19.01.2011 кредитного договору б/н 13.10.2016 ОСОБА_2 отримала від ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (з 14.06.2018 - АТ КБ "ПРИВАТБАНК") грошові кошти у виді кредитного ліміту 9 000 грн, встановленого на її кредитну карту "Універсальна" № НОМЕР_1 із строком дії до 03/18, в порядку та на умовах, визначених анкетою-заявою, Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку. Розмір кредитного ліміту встановлюється за рішенням банку, клієнт дає право банку в будь-який момент змінити його (п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов і Правил).
Матеріали справи містять копію анкети-заяви ОСОБА_2 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку та додаткову інформацію. Своїм підписом ОСОБА_2 підтвердила свою згоду, що підписана нею анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку складає між нею і банком кредитний договір (а.с. 75, 76).
Позивачем також долучено до матеріалів справи Умови та Правили надання банківських послуг у ПриватБанку в редакції від 06.03.2010 та витяг з тарифів обслуговування кредитних карт "Уневерсальна" (а.с. 77-78, 79-124).
На виконання умов договору 13.10.2016 позивач видав позичальнику ОСОБА_2 кредитну картку "Універсальна" № НОМЕР_1 із строком дії до 03/18; 12.08.2017 - кредитну картку "Універсальна" № НОМЕР_2 зі строком дії до 08/21, 13.05.2019 - кредитну картку "Універсальна" № НОМЕР_3 зі строком дії до 06/22 (а.с. 128).
З довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_2 убачається, що 13.10.2016 на банківську картку № НОМЕР_1 , емітовану на її ім'я, було встановлено кредитний ліміт 9 000 грн, який змінювався банком та був максимально збільшений 15.03.2021 та зменшений до 0 грн 23.03.2023 (а.с. 74).
Кредитними коштами з банківських карток, емітованих ім'я ОСОБА_2 користувалися, з них здійснювалися покупки, грошові перекази, часткове погашення заборгованості, що убачається з виписки за договором за період 13.10.2016-25.03.2024 (а.с. 49-73).
Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованість ОСОБА_2 за Договором б/н від 19.01.2011 станом на 28.01.2023 с кладає 30 463,68 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 30 463,68 грн (а.с. 15-46).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла (а.с. 133).
Дізнавшись про смерть позичальника ОСОБА_2 позивач 10.10.2023 звернувся до Балаклійської державної нотаріальної контори з претензією кредитора, якою повідомив про наявність кредитних правовідносин між сторонами договору від 19.01.2011 та запитав відповідну інформацію, необхідну для реалізації свого законного права кредитора спадкодавця (а.с. 140-141).
З отриманих на запит суду належних чином оформлених копій матеріалів спадкової справи № 47/2023, заведеної 13.03.2023 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , убачається, що 13.03.2023 до приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Іноземцевої Р.М. звернулася ОСОБА_4 із заявою про відмову від належної їй спадщини, що залишилася після смерті її матері ОСОБА_2 на користь її сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 227).
15.03.2023 приватний нотаріус Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Іноземцева Р.М. від АТ КБ "ПРИВАТБАНК" отримала повідомлення щодо наявності відкритих на ім'я померлої ОСОБА_2 депозитних рахунків та банківських карток (а.с. 237).
З довідки ПЖКГ "ДОНЕЦЬКЕ" від 03.2024 встановлено, що ОСОБА_2 станом на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своїм сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 238).
29.07.2023 ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Іноземцевої Р.М. із заявою про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_2 , у якій зазначив, що, оскільки він був зареєстрований та проживав разом з матір'ю, то фактично прийняв спадщину, що залишилася після її смерті та складається з земельної ділянки площею 1,8089 га, розташованої на території П'ятигірської селищної (кол. - сільської) ради Ізюмського (кол. - Балаклійського) району Харківської області (а.с. 239).
Відповідно до Державного акта на право власності на землю серії Р2 № 741706, виданого П'ятигірською сільською радою Балаклійського району Харківської області, 05.09.2002 ОСОБА_2 було передано у приватну власність земельну ділянку, площею 1,8089 га з кадастровим номером 6320286000:04:000:0087 (а.с. 249).
За даними витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, сформованого 29.07.2023, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 241-242).
29 липня 2023 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за № 1082, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , її син - ОСОБА_1 є спадкоємцем майна останньої, яке складається з земельної ділянки, площею 1,8089 га, з кадастровим номером 6320286000:04:000:0087, розташованої на території П'ятигірської селищної (кол. - сільської) ради Ізюмського (кол. - Балаклійського) району Харківської області (а.с. 252).
Державна реєстрація права власності на зазначену вище земельну ділянку відбулася 17.09.2024 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 75141790 від 20.09.2024) (а.с. 144-145).
На підставі отриманої від приватного нотаріуса інформації позивач АТ КБ "ПРИВАТБАНК" 01.10.2024 надіслав ОСОБА_1 лист-претензію з вимогою сплатити заборгованість за кредитним договором б/н від 19.01.2011, укладеним між позивачем і ОСОБА_2 , спадкоємцем якої є відповідач (а.с. 147-152).
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
Норми права, які застосував суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 6 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).
За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємців; таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов'язанням.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).
Згідно із частинами 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За змістом ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.
Коло спадкоємців за законом, черговість спадкування ними визначена ст. 1258, 1261, 1263-1265 ЦК України.
Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
За змістом статей 1261, 1263, 1264, 1265 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
За змістом ч. 2 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину (ч. 3 ст. 1281 ЦК України).
Частиною 1 статті 1282 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, що відповідає його частці у спадщині.
Відповідно до ч. 2 ст. 1282 ЦК України вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.
Згідно з другим абзацом ч. 2 ст. 1282 ЦК України у разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Мотиви суду.
В судовому засіданні було встановлено, що між сторонами виникли кредитні правовідносини на підставі кредитного договору б/н, укладеного 19.01.2011 між позивачем та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якої є відповідач.
Зазначеним договором були визначені його предмет, розмір кредитного ліміту, строки та умови повернення кредиту, розміри плати за користування кредитними коштами та інші умови правовідношення.
Спір стосується стягнення заборгованості кредитором спадкодавця за договором, а саме заборгованості за кредитом, яка виникла у ОСОБА_2 внаслідок порушення нею зобов'язання стосовно своєчасного повернення суми отриманого кредиту, розмір якого станом на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 складає 30 463,68 грн, з яких 30 463,68 грн - заборгованість за тілом кредиту.
Як встановлено судом, спадкоємець померлої ОСОБА_2 - її син ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Іноземцевої Р.М. із заявою про прийняття спадщини та отримав свідоцтво про право на спадщину після її смерті.
Тобто відповідач є спадкоємцем ОСОБА_2 за законом та прийняв спадщину після її смерті в порядку ч. 1 ст. 1268 ЦК України.
Кредитор спадкодавця, дізнавшись з відповіді Балаклійської державної нотаріальної контори Харківської області про прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_2 , пред'явив свої вимоги до спадкоємця у визначені законом строки, надіславши йому відповідну претензію.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи, що ОСОБА_2 за життя належним чином не виконувала взяті на себе зобов'язання та порушила умови договору, укладеного 19.01.2011 між нею і банком, а відповідач ОСОБА_1 після її смерті у встановленому законом порядку прийняв спадщину після її смерті, отже є спадкоємцем за законом, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором, яка виникла станом на 28.01.2023 у сумі 30 463,68 грн.
Не зважаючи на те, що позивач не надав докази на підтвердження вартості спадкового майна, суд зазначає, що вартість земельної ділянки, яку отримав у спадок відповідач, вочевидь є вищою за розмір заборгованості.
З урахуванням предмету спору у даній справі, до обов'язку позивача як кредитора спадкодавця належить доказування обставин щодо розміру заборгованості боржника на день відкриття спадщини, наявність спадкоємців боржника, дотримання кредитором строку, визначеного статтею 1282 ЦК України, і звернення з вимогою до спадкоємців боржника, а до обов'язку спадкоємця позичальника, у разі заперечення проти заявлених вимог, належить обов'язок доведення розміру та вартості успадкованого ним майна. Таким чином, обсяг спадкового майна та його вартість повинен доводити спадкоємець, який заперечує вимоги кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов'язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна.
Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 615/473/20 (провадження № 61-9358св21), від 22 червня 2022 року у справі № 592/8474/20 (провадження № 61-4657св21), від 05 жовтня 2022 року у справі № 521/10631/20 (провадження № 61-5934св22), від 01 лютого 2023 року в справі № 210/1489/14-ц (провадження № 61-11200св20).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Судові витрати.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено 3 028 грн судового збору (а.с. 1).
У зв'язку із задоволенням позову суд відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України присуджує з відповідача на користь позивача вказані судові витрати.
Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 526, 626, 628, 629, 1049, 1054, 1216, 1218, 1219, 1220, 1231, 1258, 1261, 1263-1265, 1268, 1270, 1273, 1281, 1282 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд -
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором б/н, укладеним 19.01.2011 між ОСОБА_2 та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" у сумі 30 463 (тридцять тисяч чотириста шістдесят три) гривні 68 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" витрати зі сплати судового збору в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Харківського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Копію рішення направити відповідачу рекомендованою поштою з повідомленням не пізніше двох днів з дня його проголошення.
СуддяЮ.А. Феленко