Справа№938/634/25
Провадження № 3/938/443/25
30 червня 2025 року селище Верховина
Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Джус Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ІНФОРМАЦІЯ_2
про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, місце народження: м.Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , тимчасово не працює (згідно даних протоколу),
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
без участі особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності,
згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 18.04.2025 серії ЗхРУ №342650, 18.04.2025 о 22год 45хв. прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» на напрямку 413 прикордонного знаку на відстані 15км. від лінії державного кордону на території Зеленської ОТГ Верховинського району Івано-Франківської області на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в межах контрольованого прикордонного району, був виявлений гр. України ОСОБА_1 , за спробу незаконного перетинання державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги ст.ст.9,12 ЗУ "Про державний кордон України" від 04.11.1991, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП надійшли до суду 19.05.2025, та відповідно до положень ч.2 ст.277 КУпАП, були призначені до розгляду цього ж дня.
Оскільки особа, яка притягається до відповідальності в судове засідання не з'явилась з метою, забезпечення ОСОБА_1 можливості реалізації ним свого права на захист, розгляд справи було відкладено на 09.06.2025.
03.06.2025 від захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності- адвоката Левшакової О.І. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із тим, що вона перебуває у відпустці за межами України та немає змоги з'явитись в судове засідання. Відтак, розгляд справи було відкладено на 30.06.2025.
В судове засідання 30.06.2025, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та його захисник не з'явився.
27.06.2025 захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності- адвокат Левшакова Олеся Ігорівна, подала клопотання про закриття провадження у справі в зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
У поданому клопотанні зазначила, що ОСОБА_1 вину в інкримінованому правопорушенні не визнає оскільки прибув до Верховинського району виключно з метою туризму, так у період часу з 17 квітня по 22 квітня 2025 року він у складі групи туристів мав проходити туристичний прохід по наступному маршруту: с. Дземброня - водоспад Під Мікулескою - о.Марічейка - г. Піп Іван (Чорногірський) - г. Вухатий камінь - с. Дземброня. Однак 18.04.2025 року на напрямку 413 п/зн на відстані 15 км від лінії державного кордону на території Зеленської ОТГ Верховинського району Івано-Франківської області його зупинили, де перевірили його документи. Після чого, йому повідомили, що для того, щоб продовжити маршрут далі, необхідно мати відповідний дозвіл, але на руках в нього був дозвіл лише від НОМЕР_1 прикордонного загону. Тоді йому повідомили, що його затримано за підозрою у спробі незаконного перетину державного кордону. Далі він показав всі свої речі та надав телефон на перевірку. В телефоні та речах нічого підозрілого не знайшли. Однак, все одно відносно нього склали протокол.
Жодних намірів перетинати державний кордон у нього, не було, коли він рухався по дорозі загального користування на автомобілі таксі "Volkswagen Passat B5" з сел. Ворохта до с. Дземброня у прикордонній зоні звідки починався його піший маршрут, проїжджаючи блокпости, пред?являв наявні в нього документи на знаходження у прикордонній зоні, його пропускали. Окрім цього, в нього був куплений квиток у зворотному напрямку на 22.04.2025 року потяг № 006Л Ворохта - Дніпро-Го. На даний час він працює та має довготривалі цілі на території України, та зовсім не має намірів перетинати державний кордон України.
Будь яких доказів, які б доводили, що ОСОБА_1 знаходився у Верховинському районі з метою майбутнього перетину державного кордону, уповноваженою особою, суду не надано. При цьому, ОСОБА_1 до початку пішого туристичного походу по маршруту: с. Дземброня - водоспад Під Мікулєскою - о. Марічейка - г. Піп Іван (Чорногірський) - г. Вухатий камінь - с. Дземброня, рухався по дорозі загального користування, не намагаючись обійти блокпост чи уникнути зустрічі із працівниками прикордонної служби.
У зв'язку з цим, просить провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.204-1 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов'язковою, а тому, враховуючи, що в матеріалах справи наявні письмові пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті правопорушення, суддя дійшов висновку, про можливість розгляду справи без участі ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Виходячи зі змісту положень ст.ст.254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та одних із засобів доказування у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП. За приписами КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення, у якому викладається суть правопорушення, при доведеності складу якого в діях певної особи, вона може бути піддана заходам кримінально-правового впливу, різновидом якого є стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Більш того, згідно ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Так відповідно до диспозиції ч.1 ст.204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Ознаками об'єктивної сторони правопорушення, за яке передбачена відповідальність частиною першою ст. 204-1 КУпАП, є:
- перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України;
- перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів;
- перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Суб'єктом правопорушення за ст. 204-1 КУпАП є фізична осудна особа, яка вчинила одне з діянь, визначених серед ознак об'єктивної сторони даного правопорушення.
Суб'єктивна сторона незаконного перетинання державного кордону передбачає наявність прямого умислу, тобто виражається в навмисній формі вини, коли особа розуміє, що незаконно перетинає Державний кордон України, та бажає вчинити такі протиправні дії.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Відповідно, досліджуючи докази по даній справі, суд повинен встановити наявність в діях ОСОБА_1 факту спроби перетину ним державного кордону з України поза встановленими пунктами пропуску, та наявність прямого умислу на незаконний перетин державного кордону.
Так, охорона державного кордону України є невід'ємною складовою загальнодержавної системи захисту державного кордону і полягає у здійсненні Державною прикордонною службою України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах, а також Збройними Силами України у повітряному та підводному просторі відповідно до наданих їм повноважень заходів з метою забезпечення недоторканності державного кордону України.
Державний кордон України це лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, визначає межі державної території України, просторові рубежі дії державного суверенітету України. Охороною Державного кордону України займається Державна прикордонна служба України.
Згідно статей 1,3 Закону України «Про державний кордон України», державним кордоном України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору. На суші він встановлюється по характерних точках і лініях рельєфу або ясно видимих орієнтирах.
Статтею 9 Закону України «Про державний кордон України» визначено порядок перетинання державного кордону України, який здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об'єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Положення про пункти пропуску через державний кордон України затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП адміністративного правопорушення, долучено:
-протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №342650 від 18.04.2025, 18.04.2025 о 22год 45хв. прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» на напрямку 413 прикордонного знаку на відстані 15км. від лінії державного кордону на території Зеленської ОТГ Верховинського району Івано-Франківської області на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в межах контрольованого прикордонного району, був виявлений гр. України ОСОБА_1 , за спробу незаконного перетинання державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги ст.ст.9,12 ЗУ "Про державний кордон України" від 04.11.1991;
-письмові пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , надані ним 18.04.2025 під час оформлення матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності, в яких він зазначив, що не планував перетнути державний кордон, але так вийшло, що його похід відбувся у прикордонній зоні та його забрали до с.Шибене;
- світлокопію паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- рапорт інспектора прикордонної служби ОСОБА_2 від 18.04.2025, в якому зазначено, що 18.04.2025 близько 22 год. 45 хв., виконуючи наказ на охорону державного кордону в прикордонному наряді «Прикордонний патруль», на околиці н.п. Явірник, Верховинського р-ну, Івано-Франківської області, в межах контрольованого прикордонного району, ним був виявлений громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 204-1 КУпАП. Керуючись ст.21-7 ЗУ «Про Державну прикордонну службу України», ним проведено поверхневу перевірку, під час якої речі та документи, які свідчили б про підготовку особи до вчинення незаконного перетинання державного кордону виявлені не були. Водночас у рапорті зазначено, що у ході подальшого спілкування особа зізналася про намір незаконного перетинання державного кордону.
Однак, вказані докази не можуть вважатись такими, що беззаперечно доводять вчинення ОСОБА_1 умисних дій спрямованих на спробу перетину державного кордону України, поза встановленими пунктами пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про державний кордон України», з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони.
Згідно із ч.1 ст.23 Закону України «Про державний кордон України», у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який регламентує відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України правила в'їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, використання повітряних суден, обліку та тримання на пристанях, причалах, базах для стоянки малих і спортивних суден і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 року № 1199 «Про контрольовані прикордонні райони» Верховинський район Івано-Франківської області включено до переліку міст і районів, на території яких установлюються контрольовані прикордонні райони.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 року №1147 «Про прикордонний режим», на виконання вимог Закону України «Про державний кордон України», встановлено вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну смугу завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд.
Також вказаною постановою встановлено спеціальний прикордонний режим та заборону вільного в'їзду, перебування, проживання, пересування осіб і провадження робіт, не пов'язаних з обороною чи охороною державного кордону, в межах земельних ділянок шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів, які надано в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.
Відповідно до пп.7,8 Положення про прикордонний режим, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 року №1147, громадяни України, іноземці та особи без громадянства в'їжджають, перебувають, проживають, проваджують роботи і пропускаються у прикордонну смугу з дозволу відповідного органу Державної прикордонної служби, який безпосередньо виконує завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону у визначеній зоні відповідальності, за наявності документів, що посвідчують їх особу.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , 18.04.2025 було виявлено на значній відстані (15км.) від лінії державного кордону, тобто, на місці, яке в силу наведених положень постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 року №1147, не відноситься до прикордонної смуги, яка становить завширшки 5км від державного кордону, та перебування в межах якої можливе за наявності спеціального дозволу.
Вказівка у протоколі на виявлення особи на напрямку 413 прикордонного знаку на відстані 15км. від лінії державного кордону не є достатнім доказом вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Долучений до матеріалів справи рапорт інспектора прикордонної служби, ОСОБА_2 від 18.04.2025, в якому в якому останній доповідає керівництву про те, що 18.04.2025 близько 22 год. 45 хв., на околиці н.п. Явірник, Верховинського р-ну, Івано-Франківської області, ним був виявлений громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який в ході подальшого спілкування зізнався про намір незаконного перетинання державного кордону, своїм правовим змістом не є доказом, що підтверджує вчинення особою адміністративного правопорушення. Окрім того, такий суперечить поясненням ОСОБА_1 від 18.04.2025, які відібрані інспектором прикордонної служби під час складення матеріалів. Зокрема, ОСОБА_1 , зазначив, що не планував перетнути державний кордон.
Інших доказів, які б вказували на причетність ОСОБА_1 до вчинення правопорушення, працівниками прикордонної служби не долучено до матеріалів справи.
В той же час, у поданому клопотанні про закриття провадження у справі, захисник особи яка притягається до відповідальності зазначив, що ОСОБА_1 прибув до Верховинського району виключно з метою туризму, так у період часу з 17 квітня по 22 квітня 2025 року він у складі групи туристів мав проходити туристичний прохід по наступному маршруту: с. Дземброня - водоспад Під Мікулескою - о.Марічейка - г. Піп Іван (Чорногірський) - г. Вухатий камінь - с. Дземброня. Однак 18.04.2025 року на напрямку 413 п/зн на відстані 15 км від лінії державного кордону на території Зеленської ОТГ Верховинського району Івано-Франківської області його зупинили, де перевірили його документи. Після чого, йому повідомили, що для того, щоб продовжити маршрут далі, необхідно мати відповідний дозвіл, але на руках в нього був дозвіл лише від НОМЕР_1 прикордонного загону. В підтвердження вказаних обставин долучено копію заяви ОСОБА_1 від 12.04.2025 адресованої начальнику ІНФОРМАЦІЯ_5 про те, що в період із 17.04.2025 по 22.04.2025 у прикордонній зоні Чернівецької області за вказаним маршрутом буде знаходитись турист ОСОБА_1 , та копію відповіді ІНФОРМАЦІЯ_5 про надання згоди.
Згідно з ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а згідно ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
При цьому, відповідно до положень ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що матеріали справи не містять об'єктивних доказів того, що ОСОБА_1 була вчинена спроба перетину державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, враховуючи викладене та беручи до уваги ту обставину, що особами уповноваженими на складання протоколів про адміністративне правопорушення не надано достатніх, допустимих доказів, які б «поза розумним сумнівом» доводили, що ОСОБА_1 , здійснив спробу незаконного перетину Державного кордону України та доводили його винуватість у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, обставини події, описані у протоколі про адміністративне правопорушення, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.9, 204-1, 245,247,251,252,280,283,284 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч.1 ст.204-1 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Роман ДЖУС