Справа № 196/393/25
№ провадження 2/196/287/2025
(заочне)
30 червня 2025 року с-ще Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Костюкова Д.Г.,
за участі секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в с-щі Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" звернулося до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що 21.10.2019 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту 501197284, відповідно до умов якого АТ «АЛЬФА-БАНК» надав позичальнику кредит у сумі 30 000,00 грн., строк кредиту 24 місяці на споживчі потреби з відсотковою ставкою 33% річних.
Договір кредитної лінії укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», який має силу договору, укладеного в письмовій формі та підписаний сторонами.
АТ «АЛЬФА-БАНК» виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідачки безготівковим шляхом кошти в розмірі 30 000,00 грн., в свою чергу позичальник не виконала умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість.
Згідно детального розрахунку заборгованості станом на 20.09.2021 загальний розмір заборгованості становив 33 202,41 грн., яка складалась з тіла кредиту у розмірі 23 117,12 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 10 085,29 грн.
20.09.2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідачки. Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором 501197284 від 21.10.2019 року.
Посилаючись на вказані обставини, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» просить суд стягнути з відповідачки вказану заборгованість, а також судові витрати: судовий збір в розмірі 3 028,00 грн. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9 200,00 грн.
Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.
З метою належного повідомлення відповідачці ОСОБА_1 було направлено рекомендованим повідомленням за зареєстрованим місцем проживання копію ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження, копію позовної заяви з додатками та судові повістки про виклик до суду, які були повернуті до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.36-39, 41-42).
Відповідачка своїм правом на подання відзиву на позов не скористалася.
Представник позивача ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" в судове засідання не з'явився, до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність їх представника та не заперечують проти ухвалення заочного рішення (а.с.43-46).
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи в суді (а.с.36-39, 41-42), причини неявки суду не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у її відсутність, будь-яких інших клопотань до суду не надіслала.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
30 червня 2025 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Так, судом встановлено, що 21.10.2019 року АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 уклали договір про надання кредиту 501197284, відповідно до умов якого АТ «АЛЬФА-БАНК» надав позичальнику кредит у сумі 30 000,00 грн. строк кредиту 24 місяці на споживчі потреби з відсотковою ставкою 33 %. Договір кредитної лінії укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», який має силу договору, укладеного в письмовій формі та підписаний сторонами (на звороті а.с.5-6).
Як вбачається з Паспорта споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит) від 21 жовтня 2019 року, клієнту надано інформацію, щодо основних умов кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та іншу інформацію щодо кредиту (а.с.5).
Згідно Графіку платежів та розрахунок загальної вартості кредиту, встановлена кількість платежів, їх розмір та періодичність внесення позичальником з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом (на звороті а.с.6).
АТ «АЛЬФА-БАНК» виконало умови кредитного договору та перерахувало на рахунок відповідачки безготівковим шляхом кошти в розмірі 30 000,00 грн., в свою чергу позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість.
Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Доказів сплати кредиту та відсотків відповідачка суду не надала.
З наданої позивачем копії виписки по рахункам за період з 21.10.2019 по 20.09.2021 підтверджується отримання кредитних коштів відповідачкою та користування ними (а.с.15-18).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом станом на 20.09.2021 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 501197284 від 21.10.2019 року становить 33 202,41 грн. (а.с.19).
Натомість, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність у відповідачки заборгованості у вищенаведеному розмірі, матеріали справи не містять.
Вказана сума заборгованості відповідачкою не була спростована при розгляді справи, оскільки належних доказів, які б спростовували розмір нарахувань по кредитному договору відповідачкою до суду надано не було.
Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (стаття 514 ЦК України).
20 вересня 2021 року між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» був укладений договір факторингу №3, за яким Акціонерне товариство «Альфа-Банк» передало Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» право вимоги за кредитним договором №501197284 від 21.10.2019 року, який укладений між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 (а.с.8-14).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідачка після отримання кредитних коштів взяті на себе зобов'язання відповідно до укладеного договору не виконує, істотно їх порушує, до погашення заборгованості заходів не вживала, що є підставою для стягнення з неї заборгованості за кредитним договором.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №501197284 від 21.10.2019 року, який укладений між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , в розмірі 33 202,41 грн., з яких 23 117,12 грн. - заборгованість за кредитом, 10 085,29 грн. - заборгованість по відсотках.
Щодо стягнення судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктами 1, 4 ч.3 ст.133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 9 200,00 грн. суду подано копію Договору №03-07/24 про надання правничої допомоги від 03.07.2024, який укладено ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» з адвокатом Литвиненко О.І. (а.с.20-21); копію Акту №1 приймання-передачі наданих послуг від 15.07.2024 (а.с.22); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №9438/10 від 18.09.2020 (на звороті а.с.22); копію платіжної інструкції №4942 від 01.10.2024 про оплатузгідно договору №03-07/24 про надання правничої допомоги від 03.07.2024 в сумі 9 200,00 грн. (а.с.23).
У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.
Так, спірні правовідносини між сторонами у справі виникли у зв'язку за стягнення заборгованості за кредитним договором, у зв'язку з чим, адвокатом в інтересах позивача було здійснено підготовку та складено позовну заяву.
Даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019 у справі №916/2102/17, від 25 червня 2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі №911/739/15 та від 01 серпня 2019 року у справі № 915/.
Отже, зважаючи на те, що матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, дана справа є нескладною, враховуючи усталену практику, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об'єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 3 000,00 грн.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки позов задоволено повністю, а тому з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 3 028,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" (ідентифікаційний код юридичної особи 40340222, місцезнаходження: 03035, м.Київ, пл.Солом'янська, 2) заборгованість за кредитним договором №501197284 від 21 жовтня 2019 року на загальну суму 33 202 (тридцять три тисячі двісті дві) грн. 41 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" (ідентифікаційний код юридичної особи 40340222, місцезнаходження: 03035, м.Київ, пл.Солом'янська, 2) судовий збір у сумі 3 028,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 30.06.2025 року.
Суддя Д.Г. Костюков