Справа № 203/2951/25
Провадження № 2-о/0203/90/2025
про залишення позовної заяви без руху
30 червня 2025 року суддя Центрального районного суду міста Дніпра Іваницька І.В.,
вивчивши матеріали заяви окремого провадження ОСОБА_1 , заінтересована особа - Центрально-Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,
Заявниця звернулася до Центрального районного суду міста Дніпра із заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.
Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 14.05.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частиною 11 статті 187 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Суддя, перевіривши матеріали справи, вважає, що заяву слід залишити без руху після відкриття провадження у справі з наступних підстав.
Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою заяви у справах окремого провадження судовий збір становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн.
З урахуванням зазначеного вище, при поданні заяви про встановлення факту, що має юридичне значення в порядку окремого провадження заявниця має сплатити судовий збір в сумі 605,60 грн.
Звертаючись до суду з заявою в порядку окремого провадження, заявниця не надала документ про сплату судового збору, зазначивши про те, що є звільненою від його сплати на підставі п.21 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», оскільки предметом звернення є встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України.
Відповідно до змісту пункту 21 частини першої статті 5 закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Аналіз наведеної правової норми свідчить про те, що у згаданих справах від сплати судового збору звільняються заявники не у всіх без виключення випадках, обумовлених збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, а лише у тому разі, коли такі обставини призвели до чітко визначених законодавцем наслідків, а саме: вимушене переселення з тимчасово окупованих територій України, загибель, поранення, перебування в полоні, незаконне позбавлення волі або викрадення, втрата документів, порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Отже, законодавцем чітко визначено причинно-наслідковий зв'язок між подією (збройна агресія, конфлікт, тимчасова окупація тощо), яка потягла дію-наслідок (вимушене переселення, загибель тощо), що стало підставою для звернення до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом в ухвалі від 28.02.2024 року по справі №759/17678/22.
Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 , підставою звернення до суду з приводу встановлення факту смерті її батька ОСОБА_2 є та обставина, що останній помер на тимчасово окупованій території України, що унеможливлює державну реєстрацію факту смерті.
При цьому, заява про встановлення факту смерті не містить доводів або будь-якої інформації про те, що смерть ОСОБА_2 перебуває у причинно наслідковому зв'язку зі збройною агресією або тимчасовою окупацією території України.
Враховуючи, що сам по собі факт смерті особи на тимчасово окупованій території не віднесений законом до обставин, які надають пільги по сплаті судового збору при зверненні до суду з метою встановлення такого факту, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати заявницю звільненою від сплати судового збору згідно п.21 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
За таких обставин, оскільки після відкриття провадження у справі встановлено, що заява по справі оформлена з порушенням вимог ст. 175, 177 ЦПК України та відповідно до вимог ч. 11 ст. 187 ЦПК України її необхідно залишити без руху, а заявниці надати строк, що не перевищує 5 днів з дня вручення цієї ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185, 187, 260 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Центрально-Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України залишити без руху.
Надати заявниці строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Вказані недоліки слід усунути в строк, який не може перевищувати п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити заявниці, що у разі невиконання вимог даної ухвали, заява вважатиметься неподаною та буде повернута заявниці зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала протягом 15 днів з дня підписання може бути оскаржена лише в частині визначення розміру судових витрат шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду з правом на поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження у разі подання скарги протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем вручення копії цієї ухвали.
Суддя І.В. Іваницька