Справа № 212/4992/25
2/212/3079/25
30 червня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу
у складі: головуючого судді Хомченко Л.І.,
секретаря судового засідання Стрибайло О.В.
за відсутності сторін, без фіксування судового провадження за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по житлово-комунальним послугам,-
02 травня 2025 року позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» (далі-позивач, ТОВ «Житлокомцентр») звернувся з позовом до ОСОБА_1 (далі- відповідач), в якому просив суд стягнути з відповідачки суму заборгованості по житлово-комунальним послугам.
02 червня 2025 року ухвалою судді залучено у якості співвідповідача ОСОБА_2 .
В обґрунтування позову зазначено, що з 01.04.2013 року ТОВ «Житлокомцентр» визначено управителем будинку за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору від 21.12.2012 року. Відповідач ОСОБА_1 з 08.09.2009 року є одноособовим власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, а тому є споживачем житлово-комунальних послуг, що надавались ТОВ «Житлокомцентр» та несе відповідальність по оплаті цих послуг. Відповідач ОСОБА_2 за вказаною адресою має зареєстроване місце проживання. Послуги позивач надавав багатоквартирному будинку, а саме послуги з прибирання прибудинкової території, технічного обслуговування внутрішньо-будинкових систем, тепло -, водопостачання, водовідведення і зливної каналізації, послугами з дератизації, дезінсекції, обслуговування димовентиляційних каналів, поточного ремонту конструктивних елементів та інші.
В період з 01.12.2019 року по 31.03.2025 року позивач надав послуги, але відповідачі не сплатила їх, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.04.2025 року становить 13 725,20 грн., за період з 21.01.2020 року по 31.03.2025 року нараховано інфляційні витрати у розмірі 2523,43 грн., 3% річних у розмірі 612,27 грн. Також позивач просить стягнути судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 3028,00 грн. та надання правової допомоги у розмірі 3000,00 гривень.
Ухвалою судді від 12 травня 2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.
Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачі у судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відзив на позов не надали, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у їх відсутність від них не надходило, у зв'язку з чим, відповідно до положень ч. 8 ст. 178, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що згідно договору від 21 грудня 2012 року про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, спорудою або групою будинків і споруд у Жовтневому районі (об'єкт №4) ТОВ «Житлокомцентр» визначено управителем та виконавцем послуг з утримання будинком та прибудинкової території будинку за адресою АДРЕСА_1 та на зазначене приміщення відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідач ОСОБА_1 з 19.05.2009 року є власником квартири, на підставі договору купівлі-продажу зареєстрованого у реєстрі за № 2-2603, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Відомостей з реєстру прав на нерухоме майно № 423720539 від 23.04.2025 року.
Відповідач ОСОБА_2 з 04.11.2011 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру № 1527945 від 30.06.2025 року.
ТОВ «Житлокомцентр» нараховував щомісяця з 01.12.2019 року по 31.03.2025 року плату за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, за адресою: АДРЕСА_1
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ст.5ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» (далі-Закон)до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.
Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: - утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо будинкових систем (крім обслуговування внутрішньо будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем),утримання ліфтів тощо; - купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; - поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
В порядку п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону до повноважень органів місцевого самоврядування належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону
Статтею 10 Закону визначено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Згідно вимог ст. ст. 66, 67 ЖК України плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється, виходячи із загальної площі квартири, а плата за комунальні послуги/водопостачання, газ, та інші послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду України постанова від 09.11.2016 року у справі №1238/8935/12, під час розгляду справ про стягнення заборгованості за комунальні послуги, визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією комунальних послуг особам, які є їх споживачами.
В пунктах 76-79 постанови Верховного Суду від 22.05.2019 року(справа N 642/8210/16-ц, провадження N 61-7787св18) зазначено про обов'язковість (з'ясування) доведення відповідного обсягу фактично наданих (а не тільки нарахованих за твердженням позивача) житлово-комунальних послуг.
Зобов'язання оплатити житлово-комунальні послуги виникає у будь-якого споживача, якщо ці послуги були фактично надані (а не тільки нараховані), а також у разі, якщо споживач фактично користувався фактично наданими комунальними послугами. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.04.2016 року (справа №6-2951цс15); від 26.09.2018 року (справа №750/12850/16-ц); від 06.11.2019 року (справа № 642/2858/16).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за період з 01.12.2019 року по 31.03.2025 року, за послуги з управління/утримання багатоквартирним будинком, по особовому рахунку № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість складає 13 725,20 гривень.
Доказів погашення заборгованості та спростування розрахунку заборгованості до суду відповідачами не надано.
Також, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.
Оскільки неправомірними діями відповідача позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов'язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення суми індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини 2 статті 625 ЦК України.
Таким чином, згідно з розрахунків доданих по позову, з яким погоджується суд, з відповідачів підлягають стягненню за період з 21.01.2020 року по 31.03.2025 року інфляційні витрати у розмірі 2523,43 гривень, 3% річних у розмірі 612,27 гривень.
Стосовно вимоги про стягнення з відповідача судових витрат, то суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч.1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
До матеріалів справи додано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат позивача з якого вбачається, що витрати по сплаті судового збору становлять 3028,00 грн., а витрати на професійну правничу допомогу становлять 3000,00 грн. Як зазначає представник позивача, розмір витрат про надання професійної правничої допомоги буде надано до прийняття рішення у справі, або протягом п'яти днів після прийняття рішення. Отже, дана вимога при винесенні рішення наразі не розглядається. Роз'яснити представнику позивача, що у відповідності до положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 гривень також належить стягнути з відповідачів на користь позивача.
Як вбачається з наданих представником позивача доказів, 16 вересня 2024 року між позивачем ТОВ «Житлокомцентр» та адвокатом Зарівною С.В. укладено Договір № 41 про надання професійної правової/правничої допомоги, згідно з умовами якого вартість послуг, що надаються адвокатом, за домовленістю сторін, складає фіксовану винагороду (гонорар) за складання та оформлення позовної заяви передбаченої предметом договору з формування матеріалів справи та направлення до суду 3000,00 гривень, підтвердженням належного виконання умов цього договору є складання сторонами акту прийому-здачі наданих послуг (п. п. 4.1., 4.3. Договору). Відповідно до копії Акту прийому-здачі наданих послуг від 14.02.2025 року за Договором про надання професійної правової/правничої допомоги № 41 від 16 вересня 2024 року, такий укладений на підтвердження надання адвокатом клієнту послуг на суму 3000,00 гривень. Окрім того, стороною позивача надані копії ордера серії АЕ № 1319086 про надання правничої допомоги від 20.09.2024 р. та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 3851 від 14 вересня 2018 року. (а. с. 35,36).
Також, відповідно до положень 141 ЦПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з урахуванням результату розгляду справи, яким позов задоволений, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір сплачений при зверненні до суду.
Таким чином, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати: судовий збір у розмірі 3028,00 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень, що разом становить 6028,00 гривень
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.4,12,81,223, 247,259,263-265,268, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по житлово-комунальним послугам- задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 13 725,30 грн., інфляційні витрати у розмірі 2523,43 грн., 3% річних у розмірі 612,278 грн, а всього 16 860,90 грн. (шістнадцять тисяч вісімсот шістдесят гривень дев'яносто копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Житлокомцентр» судові витрати у розмірі 3014,00 гривень (три тисячі чотирнадцять гривень) з кожного.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр», ЄДРПОУ 37665038, місцезнаходження юридичної особи: м. Кривий Ріг, вул. Руденка,2.
Відповідачі:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 .
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 .
Рішення складено та підписано 30 червня 2025 року.
Суддя: Л. І. Хомченко