Справа № 203/5543/24
Провадження № 2-а/932/242/24
27 червня 2025 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого - судді Рибкіна О.А.,
за участю секретаря Панчоха В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпрі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Смук Михайло Ілліч, до старшого сержанта поліції Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області Марченка Олега Петровича, Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Смук Михайло Ілліч, звернувся з адміністративним позовом до старшого сержанта поліції Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області Марченка Олега Петровича, Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, в обґрунтування якого вказав, що постановою старшого сержанта поліції Марченка Олега Петровича Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, серія ЕНА №3132273 від 25.09.2024 року, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст.122 КУпАП за те, що 25.09.2024 року о 17-57 годині в Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт.Обухівка, вулиця А/Д 31, керуючи транспортним засобом 50С13 д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», чим порушив вимоги п.п 8.4. ПДР України. Позивач вважає, що постанова серії ЕНА №3132273 від 25.09.2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП є незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав. 25.09.2024 року приблизно о 17 год. 50 хв. ОСОБА_1 рухався на авто ІВЕКО, д.н.з. НОМЕР_2 по автомобільній дорозі (траса Н-31) біля населеного пункту смт. Обухівка в бік Дніпра. Під'їжаючи до блок-посту, ОСОБА_1 зупинився на знак «Стоп» - проїзд без зупинки заборонено, передбачений п.2.2. Правил дорожнього руху та почав рухатися, далі зупинився перед знаком біля знаку «Стоп-контроль» - «Забороняється проїзд без зупинки перед контрольними пунктами (дорожня станція патрульної поліції, карантинний пост, прикордонна зона, закрита територія, пункт оплати проїзду на платних дорогах тощо», передбачений п.3.41 Правилами дорожнього руху. В цей момент співробітник поліції, старший сержант ОСОБА_2 , Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області вирішив зупинити автомобіль ІВЕКО, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням, ОСОБА_1 . Після зупинки транспортного засобу поліцейський підійшов до позивача та почав вимагати водійське посвідчення та реєстраційний талон на транспортний засіб. На запитання позивача, які підстави такої вимоги поліцейський повідомив, що зупинив транспортний засіб у зв'язку з порушенням ПДР, а саме не зупиненням біля знаку «Стоп» - проїзд без зупинки заборонено, передбачений п.2.2. Правил дорожнього руху. Позивач розуміючи, що поліцейський безпідставно вимагає від нього документи з метою скласти постанову, повідомив, що не порушував вимоги передбачені п.2.2. Правил дорожнього руху та зупинявся біля знаку, але поліцейський наполягав що позивач порушив п.2.2. Правил дорожнього руху. Тоді позивач почав наполягати надати докази його правопорушення, передбаченого п.2.2. Правил дорожнього руху, на що поліцейський повідомив, що не буде нічого надавати, а якщо водію треба, то оскаржуйте це у суді, ймовірно сподіваючись, що водій не піде оскаржувати штраф у розмірі 340 грн. 00 коп. і тим самим виконає план по постановах. Далі позивач звернувся з клопотанням до поліцейського перенести розгляд справи на іншу дату з метою звернутись за правовою допомогою та підготуватись до розгляду, але поліцейський спочатку повністю відмовив позивачу, пізніше нібито погодився перенести на ранок наступної доби, але, чомусь не зробив цього та розглянув справу на місці. Старший сержант поліції не зміг (або не захотів) надати належні докази складу адміністративного правопорушення та зазначив, що він вже оцінив всі докази (мається на увазі його «ОЧІ») та вважав, що встановлено факт правопорушення і цього достатньо для складання постанови про накладання адміністративного стягнення. Фактично поліцейський зупинив позивача та здійснив перевірку документів без жодних законних підстав, не виконав вимоги ст. 268 КУпАП, постанову складав без врахування зауважень, пояснень та клопотань сторони, яка притягається, докази, що підтверджують саме його провину інспектор поліції не пред'явив. Дані обставини підтверджуються самою постановою серії ЕНА №3132273 від 25.09.2024 року, а саме в п.7 спірної постанови, так як у вказаному пункті не зазначено технічні засоби та докази по справі. Також поліцейський притягнув до відповідальності позивача, який не керував транспортним засобом, на який посилається в постанові, а саме, водій керував транспортним засобом ІВЕКО, д.н.з. НОМЕР_2 , але в постанові зазначено АЕ91-89ВН. Отже в матеріалах справи відсутні належні докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, у постанові не зазначено жодного доказу на підставі яких можна встановити причетність саме позивача до вчинення адміністративного правопорушення, а якщо все ж таки відповідачем будуть надані до суду відеозаписи на підтвердження факту порушення ним правил дорожнього руху, вони не можуть вважатися належними доказами у зв'язку з тим, що сама постанова не містить посилань на технічний засіб за допомогою якого здійснено будь-який відеозапис або інші докази (наприклад свідки). Тому просить подану позовну заяву задовольнити, а постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3132273 від 25.09.2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст.122 КУпАП скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити та стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 605,60 грн. та 10000,00 грн. за правничу допомогу.
Позивач та його представник в судове засідання 27.06.2025 не з'явились, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача.
Представник відповідача Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду відзив, в якому просив розгляд справи провести без представника відповідача та зазначив, що вважають позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. 25.09.2024 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП, старший сержант поліції Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровської області Марченко Олег Петрович виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3132273. Вважають постанову про накладення адміністративних стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 25.09.2024 року серії ЕНА №3132273, якою зафіксовано порушення Позивача, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 122 КУпАП, законною та складеною з урахуванням норм діючого законодавства, виходячи з наступного. Згідно п. 2 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена статтею 122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Відповідно до обставин та матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 25.09.2024 року серії ЕНА №3132273, старшим сержантом поліції Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області Марченко Олегом Петровичем, зафіксовано, що 25.09.2024 о 17 год. 50 хв. водій ОСОБА_1 керував автомобілем ІВЕКО, д.н.з. НОМЕР_2 по трасі Н-31 смт. Обухівка та здійснив зупинку на знак 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено», чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені частиною 1 статті 122 КУпАП. Згідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачено, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Вважають, що постанова про адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 25.09.2024 року серії ЕНА № 3132273 відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. Водночас, вважають, що постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 25.09.2024 року серії ЕНА № 3132273 складена з дотриманням вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395. Просять суд у задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі.
Відповідач старший сержант поліції Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області Марченко Олег Петрович до судового засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі.
Дослідивши надані суду докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3132273 від 25.09.2024 року старшим сержантом поліції Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області Марченко Олегом Петровичем було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Згідно цієї постанови 25.09.2024 о 17 год. 57 хвил. в смт. Обухівка, вулиця А/Д Н 31 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом 50С13 АЕ91 Як 89ВН, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», чим порушив вимоги п.п 8.4. ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч.1 КУпАП (а.с.15-16).
Згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_1 є власником транспортного засобу IBEKO 50С13 реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.18-19).
Відповідно до п. 8.4 Правил дорожнього руху України дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи: а) попереджувальні знаки. Інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки. Під час руху по цій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду;
б) знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги; в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі; г) наказові знаки. Показують обов'язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження; ґ) інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила; д) знаки сервісу. Інформують учасників дорожнього руху про розташування об'єктів обслуговування; е) таблички до дорожніх знаків. Уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені.
Відповідно до дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» розділу 33 Правил дорожнього руху України забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а у разі, коли вона відсутня, перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою.
Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Але відповідачами в судовому засіданні у встановленому законом порядку доказів правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності суду не надано та не спростовано доводів позивача.
Таким чином, до матеріалів справи не долучено та в судовому засіданні не встановлено необхідних і достатніх доказів, які поза розумним сумнівом підтверджують вину позивача, а саме що він в порушення п.8.4 Правил дорожнього руху України не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено».
Оскільки доказів, які б були допустимими та достатніми для підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суду не надано, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при поданні адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 605,60 грн.
Відповідно до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18, розмір судового збору у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, за подання даної позовної заяви позивач сплатив судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн., але з урахуванням того, що позов подано в електронній формі через підсистему «Електронний суд» сума судового збору відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» складає 484,48 грн (із розрахунку 605,60 грн х 0,8 = 484,48 грн).
Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 484,48 грн. підлягають стягненню з відповідача Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань.
Також позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000 грн.
Відповідно до ч.2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.6 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Представником позивача наданий суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу відповідно до договору № 01-10/24ТЮ від 01.10.2024, а також розрахунок суми гонорару адвоката за надану правову допомогу, згідно яких: 1) вивчення та правовий аналіз матеріалів справи, консультація усно, складання договору, ордеру, 1 год. - 1000,00 грн.; 2) підготовка позовної заяви та додатків до неї, а також клопотань та інших документів до позову, 3 год. - 3000,00 грн.; 3) підготовка уточненої позовної заяви, 1 год. - 1000,00 грн.; 4) участь адвоката у судових засіданнях (враховано 2 судових засідання, час на прибуття до суду, подання клопотань, заяв до суду у разі необхідності), 4 год. - 4000,00 грн. за 2 судових засідання, а всього: 9 год. - 9000,00 грн.
Згідно пунктів 4 та 5 договору № 01-10/24ТЮ від 01.10.2024 про надання правової допомоги адвоката, укладеного між адвокатом Смук М.І. та позивачем ОСОБА_1 , клієнт зобов'язується сплатити адвокатові гонорар за послуги та компенсувати йому всі витрати, пов'язані з виконанням своїх зобов'язань відповідно до розрахунку та акту про виплату адвокату гонорару (винагороди). Оплата фактично наданих послуг відбувається після узгодження та підписання акту про виплату адвокату гонорару (винагороди).
Також в клопотанні про долучення доказів представник позивача зазначає, що позивач після винесення рішення по справі повинен сплатити суму судових витрат на професійну правничу допомогу після узгодження та підписання акту про виплату адвокату гонорару (винагороди).
Таким чином, враховуючи положення ч.7 ст.139 КАС України та наданий представником позивача розрахунок суми гонорару адвоката за надану правову допомогу, а також умови договору № 01-10/24ТЮ від 01.10.2024 про надання правової допомоги адвоката, суд вважає, що з відповідача Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягають стягненню витрати з професійної правничої допомоги: вивчення та правовий аналіз матеріалів справи, консультація усно, складання договору, ордеру - 1000,00 грн.; підготовка позовної заяви та додатків до неї, а також клопотань та інших документів до позову - 3000,00 грн.; підготовка уточненої позовної заяви - 1000,00 грн.; участь адвоката у судових засіданнях - 500 грн., а всього 5500 грн. При цьому за участь адвоката у судових засіданнях судом стягується 500 грн., оскільки адвокат приймав участь тільки в одному судовому засіданні, яке тривало декілька хвилин і було відкладено через неявку відповідача.
На підставі вищевикладеного, ст.19 Конституції України, ст.ст.122, 245, 251, 280, 283, 287-289, 293 КУпАП та керуючись ст.ст.2, 5, 72-77, 134, 139, 242-244, 250, 268, 286, 293, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , в інтересах якого діє Смук Михайло Ілліч, адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , до старшого сержанта поліції Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області Марченка Олега Петровича, адреса: м.Дніпро, площа Троїцька, буд.2а, Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області, адреса: м.Дніпро, вул.Троїцька, буд. 20-А, код ЄДРПОУ: 40108866, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, задовольнити.
Скасувати постанову старшого сержанта поліції Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області Марченка Олега Петровича серії ЕНА №3132273 від 25.09.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, на ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП та застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на відшкодування судового збору в сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5500 (п'ять тисяч п'ятсот) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.
Суддя О.А. Рибкін