12 червня 2025 року м. Дніпросправа № 160/34176/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 року (головуючий суддя Калугіна Н.Є.)
в адміністративній справі №160/34176/24 за позовом ОСОБА_1 до відповідачів: Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивачка, ОСОБА_1 , звернулася 26.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-2), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 046150016529 від 25.11.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову у призначенні пенсії позивачу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.11.2024 року про призначення пенсії по інвалідності, зарахувавши до страхового стажу позивача період догляду за дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ним трьох років, на підставі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
В обґрунтування позову зазначено, що позивачка бажає оформити пенсію по інвалідності, тому 19.11.2024 звернулася з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та надала підтверджуючі документи. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №046150016529 від 25.11.2024 року позивачці відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності оскільки не було враховано до стажу роботи періоди догляду за дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення 3-х років, оскільки в свідоцтві про народження відсутня відмітка про видачу паспорта, однак така відмітка була. Позивачка вважає протиправним Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №046150016529 від 25.11.2024 року про відмову у призначенні пенсії по інвалідності.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення № 046150016529 від 25.11.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період догляду за дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ним трьох років, на підставі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.11.2024 року про призначення пенсії по інвалідності.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що період перебування позивача у відпустці по догляду за дитиною - ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , до досягнення ним трирічного віку підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача. Дійшов висновку про визнання протиправним та скасування спірного рішення відповідача в частині незарахування періоду перебування позивача у відпустці по догляду за дитиною - ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 та про зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача цей період.
Разом з тим, суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відмовив, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області як структурний підрозділ органу, що розглянув заяву позивача про призначення пенсії за віком, визначено засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2. Порядку №22-1, рішення якого про відмову в призначенні пенсії оскаржив позивач.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області (відповідачем-1) подана апеляційна скарга, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вказує, що до страхового стажу не зараховано період догляду за дитиною 1996 р.н., оскільки в свідоцтві про народження відсутня відмітка про отримання паспорта та у заяві позивачем не зазначено про період догляду. Зазначені обставини суперечать вимогам Порядку № 22-1 та Порядку № 637. Для зарахування цього періоду необхідно надати паспорт дитини або вказати інформацію в заяві про виховання дитини до 3-річного віку. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком по інвалідності.
Заява позивача про призначення пенсії та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області за принципом екстериторіальності.
Рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області від 25.11.2024 №046150016529 відмовлено позивачу у призначенні пенсії по інвалідності.
Згідно змісту наведеного рішення відповідача- 1:
«Відмова про призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1
Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка звернулась до територіальних органів Пенсійного фонду України 19.11.2024. за призначенням пенсії згідно із п.1 статті 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вік заявниці 50 років 10 місяців 08 днів.
Відповідно до статті 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрати працездатності за наявності страхового стажу роботи на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією. Зокрема для осіб з інвалідністю до досягнення особою віку від 49 років до досягнення особою 51 рік включно - 12 років.
Страховий стаж особи становить 07 років 08 місяців 20 днів.
Результати розгляду документів, доданих до заяви: до страхового стажу не зараховано період догляду 1996 р.н. оскільки в свідоцтві про народження відсутня позначка про тримання паспорта та у заяві заявниця не зазначила про період догляду. Також не зараховано періоди страхового стажу згідно довідки ОК-5, оскільки по-батькові не відповідає даним паспорта.
Враховуючи викладене, прийнято рішення відмовити у призначенні пенсії до п. 1 статті 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки відсутній необхідний страховий стаж".
Позивач вважає протиправним вказане рішення відповідача-1.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія по інвалідності.
Відповідно до статті 30 Закону № 1058-ІV, пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.
Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Згідно довідки МСЕК серії 12ААД №088901 виданої 06.11.2024, позивач є особою з інвалідністю 3 групи (а.с.12).
За приписами ч.1 ст. 32 Закону № 1058-ІV, особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією - для осіб з інвалідністю II та III груп - від 49 років до досягнення особою 51 року включно - 12 років.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано “Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 07.07.2014) (Порядок № 22-1).
Згідно із пунктом 1.7 Порядку № 22-1, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Пунктом 2.23 Порядку №22-1 документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.
Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.
У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.
Отже, при зверненні до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії, заявник подає відповідну заяву разом із переліком документів, який передбачений Порядком №22-1.
Особа, яка звертається за пенсією повинна подати до пенсійного органу документи про стаж в оригіналі, проте, у разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.
Пунктом 4.1. Порядку № 22-1 встановлено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
За ч.ч. 1-2 ст. 24 Закону № 1058-IV період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За змістом п. 8 ч. 1ст. 11 Закону № 1058-1V загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, при усиновленні дитини.
Таким чином, до страхового стажу прирівнюється весь трудовий стаж, набутий до 01.01.2004 року, тобто ті періоди трудової діяльності до 1 січня 2004 року, як це передбачено нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ.
Вимогами ч. З ст. 56 Закону № 1788-ХІІ встановлено, що до стажу роботи зараховується також час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
Згідно пункту 11 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (Порядок №637), час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта громадянина України (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.
Матеріалами справи підтверджується, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином позивачки (а.с. 7).
Згідно з частиною 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відмовляючи у зарахуванні до страхового стажу період перебування позивача у відпустках по догляду за ОСОБА_2 до досягнення ним трирічного віку, відповідач зазначив, що у документах відсутня відмітка про одержання паспорта та відсутня інша інформація про факт догляду матері за дітьми до досягнення ними трирічного віку.
Відповідно до частини 3 статті 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується також час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
Згідно з частиною 2 статті 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.
Відповідно до пункту 11 Порядку №637 час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі:
свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть);
документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.
Аналіз наведених норм дають підстави для висновку, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми до досягнення ними трирічного віку зараховується до страхового стажу та встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть) та документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що згідно матеріалів справи, відповідач-1 не ставить під сумнів факт, що до досягнення дитиною 3-річного віку позивачка не працювала.
Водночас, в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №046150016529 від 25.11.2024 року зазначено, що позивачці відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності оскільки не було враховано до стажу роботи періоди догляду за дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення 3-х років, оскільки в свідоцтві про народження відсутня відмітка про видачу паспорта.
З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Нормами Порядку №637 не передбачено надання особами, які звертаються із заявою про призначення пенсії, додаткової інформації про факт догляду матері за дітьми до досягнення ними трирічного віку або проставлення на свідоцтві про народження дитини відмітки про одержання паспорта дитиною.
Водночас, суд вважає, зазначену відповідачем підставу для відмови у зарахуванні до страхового стажу позивачки періодів перебування по догляду за дитиною до досягнення 3-х річного віку, безпідставною, та таку, що не узгоджується із нормами наведених положень законодавства.
Отже, період перебування позивачки у відпустці по догляду за дитиною - ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , до досягнення ним трирічного віку підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.
Відповідно, задоволенню підлягають позовні вимоги про визнання протиправним та скасування спірного рішення відповідача в частині незарахування періоду перебування позивача у відпустці по догляду за дитиною - ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 та про зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача цей період.
Отже, виходячи із обставин даної справи, єдиним правильним та таким, що не буде свідчити про перебирання на себе дискреційних повноважень пенсійного органу, способом захисту права позивача в даній справі є зобов'язати відповідача-1 повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії по інвалідності від 19.11.2024. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що при повторному розгляді заяви позивача про призначення пенсії, суб'єкт владних повноважень не може покладатися на свої висновки, які були спростовані судом в ході розгляду справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
Керуючись ст. 241-245, 250, 311, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 12.06.2025 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова