30 червня 2025 року м. Дніпросправа № 160/32950/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі №160/32950/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.05.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 в адміністративній справі №160/32950/24 та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
До Третього апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову шляхом шляхом зупинення дії наказів командира військової частини НОМЕР_1 , що стосуються ОСОБА_1 , а саме заборонити командуванню військової частини НОМЕР_1 приймати рішення про переведення до інших військових частин на час розгляду справи апеляційним судом.
В обґрунтування заяви позивача зазначив, що він як віруюча людина не відмовляється від свого обов'язку перед державою керуючись ч.4 ст.35 Конституції України, але релігійні переконання суперечать виконанню військового обов'язку, а тому позивач просить замінити службу альтернативною не військовою. Отже, позивач робить все можливе, щоб стати на захист України, але без зброї в руках і поза військової служби. Усі можливі досудові способи захисту позивачем використані, тому звернувся із клопотанням про забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуального акту та шляхом заборони вчинення відповідачем дій, а саме заборонити командуванню військової частини НОМЕР_1 відряджати позивача чи приймати рішення про переведення до інших військових частин на час розгляду справи судом.
Заява розглядається в порядку ч. 1 ст. 154 КАС України без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів, перевіривши доводи поданої заяви про забезпечення позову, приходить до висновків, що заява задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.
За приписами статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Статтею 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акту або нормативно-правового акту; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що суд при вирішенні питання щодо необхідності забезпечення позову має враховувати предмет позову, підстави звернення до суду, а також забезпечити дотримання пропорційного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для позивача та інших заінтересованих осіб внаслідок невжиття таких заходів.
Необхідність забезпечення позову мотивується представником позивача з посиланням на п.1 ч.2 ст.150 КАС України, а саме тим, що відповідачем може бути реалізований наказ в частині звільнення позивача зі служби в момент його виходу із соціальної відпустки. Отже, спірний наказ буде виконано до набрання рішенням суду законної сили, і реалізувати судове рішення про скасування такого наказу, як протиправного, буде не можливо.
Колегія суддів зазначає, що заявником не доведено існування обставин, визначених п.1 ч.2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України для забезпечення позову.
Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові у справі №800/521/17 від 28.03.2018 року, позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом. У разі задоволення такої заяви позивача суд своєю ухвалою фактично подовжить правовідносини публічної служби для позивача, але ухвала суду про забезпечення позову не може бути підставою для виникнення та зміни таких правовідносин.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову в порядку ст. 151 КАС України.
Керуючись ст.ст. 150, 154 КАС України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі №160/32950/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до ч.3 ст.328 та у строки, визначені ст. 329 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко