30 червня 2025 р.Справа № 554/3997/25
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Присяжнюк О.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 24.04.2025 в справі № 554/3997/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області
про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу,
Рішенням Шевченківського районного суду міста Полтави від 24.04.2025 задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
15.05.2025 на зазначене рішення суду відповідачем через систему "Електронний суд" подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2025 апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області залишено без руху та апелянту надано строк для направлення протягом п'яти днів до Другого апеляційного адміністративного суду клопотання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 24.04.2025 із зазначенням поважних причин пропуску строку та доказів на підтвердження цих обставин, а також надати до суду документ про сплату судового збору.
До Другого апеляційного адміністративного суду скаржником направлено платіжне доручення № 144 від 16.12.2022.
Дослідивши письмові докази в справі, суд апеляційної інстанції вважає, що апелянтом не виконано ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, оскільки апелянтом не додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням поважних причин пропуску строку та доказів на підтвердження цих обставин, а наданий документ про сплату судового збору не містить належного заповнення реквізитів, тому він не може бути визнаний належним підтвердженням сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.
Постановою Правління Національного банку України № 163 від 29.07.2022 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг (в подальшому - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, а також вимоги щодо заповнення розрахункових документів.
Згідно із п. 37 розділу ІІ Інструкції передбачено, що одним із реквізитів платіжного доручення є «Призначення платежу». Платник заповнює його таким чином, щоб надати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів. Важливо, аби у розділі «Призначення платежу» платник вказав відомості про те, яка саме позовна заява оплачується збором.
Серед інших реквізитів, квитанція про сплату судового збору за подання апеляційної скарги має містити інформацію про суд першої інстанції, номер справи, дату судового рішення, яке оскаржується, та учасників процесу.
Таким чином, із врахуванням того, що апелянтом не в повному обсязі виконано ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, суд продовжує апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги визначений ухвалою суду від 23.06.2025.
Вказана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 298 КАС України.
Згідно із ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею (справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності), можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Згідно із ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване рішення суду прийнято 24.04.2025.
З апеляційною скаргою апелянт звернувся до суду лише 15.05.2025.
Проте апелянт, подаючи апеляційну скаргу, питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення не порушує, відповідного клопотання не надав.
Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення на адресу Другого апеляційного адміністративного суду клопотання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 24.04.2025 із зазначенням поважних причин пропуску строку та доказів на підтвердження цих обставин.
Вказана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, а саме до апеляційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 визначено правову позицію, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України "Про судовий збір", які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що у випадку незгоди із судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, позивач вправі оскаржити його в апеляційному порядку. Однаковою мірою це стосується й відповідача у спірних правовідносинах, оскільки він як рівноправна сторона в адміністративній справі також має право на апеляційне/касаційне оскарження судового рішення. Чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Враховуючи положення Закону України "Про судовий збір", правову позицію Великої Палати Верховного Суду, апеляційний суд зазначає, що у справах про оскарження постанови про адміністративне правопорушення учасники справи не є звільненими від сплати судового збору за подання відповідних позовних заяв, а ставка судового збору за подання позовів у справах про притягнення до адміністративної відповідальності складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, у п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із абз. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 - 3028 грн.
Таким чином, 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 605,6 грн., отже, розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання позову складав 605,6 грн.
Із врахуванням вищевикладеного, за подання апеляційної скарги в даній справі апелянт повинен сплатити судовий збір в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, тобто 908,4 грн.
Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду документу про сплату судового збору в розмірі 908,4 гривень на реквізити: отримувач ГУК в Основ'янському районі м. Харкова, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку - UA408999980313131206081020661, код класифікації доходів бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні суди заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску строку та доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно із ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані неповажними.
Із урахуванням вищевикладеного, з метою забезпечення права на апеляційне оскарження, суд вважає необхідним продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги, у зв'язку з чим строк підлягає продовженню на п'ять днів.
Роз'яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, скарга буде повернута скаржнику.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 118, 121, 133, ч. 1 ст. 169, 243 ч. 6 ст. 296, ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 24.04.2025 в справі № 554/3997/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу - залишити без руху.
Продовжити Головному управлінню Держпродспоживслужби в Полтавській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 5 днів з моменту отримання копії даної ухвали суду.
Роз'яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.В. Присяжнюк