23 червня 2025 р.Справа № 520/7347/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2025, головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі №520/7347/24
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 , апелянт, заявник), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, СхРУ ДПС України), в якій просив:
- визнати протиправними дії СхРУ ДПС України щодо ненарахування (нарахування в меншому розмірі) та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в належному розмірі за період з 01.01.2020 по 31.12.2023, з урахуванням вимог абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078), у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації та розміром підвищення доходу;
- зобов'язати СхРУ ДПС України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 31.12.2023, з урахуванням вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації та розміром підвищення доходу;
- визнати протиправними дії СхРУ ДПС України в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період проходження військової служби з 29.01.2020 по 31.12.2023 з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) та без урахування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, із застосуванням з 29 січня 2020 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 рік, для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням;
- зобов'язати СхРУ ДПС України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, відповідно до положень Постанови №704 (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18), шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим званням) за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2020, з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022, з 01.01.2023 по 31.12.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії СхРУ ДПС України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, розрахованої із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 рік;
- зобов'язати СхРУ ДПС України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, розрахованої із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2023 рік при визначенні розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням місячного грошового забезпечення при звільненні, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії СхРУ ДПС України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 31.12.2023 щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року.
Зобов'язано СхРУ ДПС України здійснити з 29.01.2020 по 31.12.2023 перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій відповідно до Постанови №704, з урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправними дії СхРУ ДПС України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в разі звільнення з військової служби, без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року.
Зобов'язано СхРУ ДПС України здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги в разі звільнення з військової служби ОСОБА_1 відповідно до Постанови №704, з урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, із урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 апеляційну скаргу СхРУ ДПС України - залишено без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 по справі № 520/7347/24 в частині задоволення позову - залишено без змін.
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник ОСОБА_1 із заявою про роз'яснення рішення, в якій просив суд:
- роз'яснити чи повинен був відповідач при виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 по справі №520/7347/24 в частині перерахунку щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 20.05.2023 по 31.12.2023 використовувати показник прожиткового мінімуму , встановленого на 01 січня 2023 року відповідно до задоволених позовних вимог.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2025, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025, у задоволенні заяви позивача про роз'яснення рішення суду по адміністративній справі №520/7347/24 за позовом ОСОБА_1 до СхРУ ДПС України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
05.05.2025 ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій просить суд зобов'язати СхРУ ДПС України подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 по справі № 520/7347/24 в повному обсязі.
В обґрунтування заяви позивач зазначив, що на даний час рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/7347/24 не є виконаним у повному обсязі, тому наявні всі підстави для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 - відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій, просив скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на відмова у встановленні судового контролю позбавляє позивача додаткового механізму забезпечення виконання судового рішення.
Вказує, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 по справі № 520/7347/24, яке набрало законної сили 04.09.2024, зокрема зобов'язано СхРУ ДПС України здійснити з 29.01.2020 по 31.12.2023 перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій відповідно до Постанови №704, з урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 по справі № 520/7347/24, що набрало законної сили відповідач надав довідку розрахунок перерахованого та виплаченого за рішенням суду грошового забезпечення. Зі змісту вказаної довідки, яку Відповідач надав як підтвердження виконання рішення суду вбачається, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 по справі № 520/7347/24 СхРУ ДПС України провело ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів) з 29.01.2020 по 19.05.2023, з урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, а за період з 20.05.2023 по 31.12.2023 перерахунок щомісячного грошового забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій відповідно до задоволених позовних вимог та резолютивної частини рішення суду - відповідачем не проведений, а відтак, рішення суду не виконано. Вказані обставини зумовили звернення позивача з заявою про встановлення судового контролю.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю в адміністративній справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем здійснено перерахунок грошового забезпечення позивача на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 у справі № 520/7347/24 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 у справі № 520/7347/24 та здійснено відповідну виплату двома платежами - 12.09.2024 та 17.09.2024, відомості про що свідчать наявні в матеріалах справи листи СхРУ ДПС України, довідки-розрахунки та платіжні інструкції, що також підтверджується позицією позивача. Проведені розрахунки здійснено відповідачем з урахуванням мотивувальної частини постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 у справі № 520/7347/24. Позивачем зазначених обставин не спростовано.
Колегія суддів не погоджується із такими висновками та зазначає.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною 4 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Згідно зі ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Аналіз наведених приписів процесуального закону дає підстави для висновку, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом функції контролюю за суб'єктом владних повноважень стосовно дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення.
Водночас, такі повноваження суду повинні бути реалізовані з урахуванням ст. 129-1 Конституції України, і ці повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, у редакції, чинній з 19.12.2024, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Колегія суддів встановила, що на виконання рішення суду у цій справі СхРУ ДПС України провело перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів) з 29.01.2020 по 19.05.2023, з урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, а за період з 20.05.2023 по 31.12.2023 перерахунок щомісячного грошового забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій відповідно до задоволених позовних вимог та резолютивної частини рішення суду - відповідачем не проведений, а відтак, рішення суду не виконано.
Одночасно колегія судів наголошує, що чинним законодавством не встановлено жодних обставин, які б звільняли суб'єкта владних повноважень від обов'язку виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що резолютивною частиною рішення суду першої інстанції у відповідній частині зобов'язано СхРУ ДПС України здійснити нарахування та виплату грошового забезпечення позивача, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого на 01.01.2023 за весь 2023 рік, тобто з 01.01.2023 по 31.12.2023.
При цьому, зміст резолютивної частини рішення суду першої інстанції відповідає висновкам суду першої інстанції, наведеним у його мотивувальній частині.
Колегія суддів наголошує на тому, що рішення суду першої інстанції залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024. Разом з цим резолютивні частини рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції не містять вказівки про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Отже, у цьому випадку виконанню підлягає саме резолютивна частина рішення суду першої інстанції про зобов'язання СхРУ ДПС України здійснити з 29.01.2020 по 31.12.2023 перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій відповідно до Постанови №704, з урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням раніше виплачених сум.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів погоджується з твердження позивача про те, що рішення суду у цій справі не виконано в частині зобов'язання СхРУ ДПС України здійснити з 20.05.2023 по 31.12.2023 перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій відповідно до Постанови №704, з урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням раніше виплачених сум.
Отже, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача в частині вимог про встановлення судового контролю.
Відповідно до п. “ґ» ч. 4 ст. 322 КАС України постанова суду апеляційної інстанції складається з, зокрема резолютивної частини із зазначенням: встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Відповідно до ч. 3 ст. 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Враховуючи, що встановлення строку для подання звіту про виконання судового рішення є дискреційним правом суду, колегія суддів вважає достатнім строк для подання звіту тривалістю у місяць.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає наявними підстави для зобов'язання В/ч НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року у справі № 520/7347/24 протягом одного місяця до суду першої інстанції.
Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення “Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі “Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування такої ухвали.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст. 242, 243, 249, 250, 308, 310, 315, 320 - 322, 325, 328, 382 - 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року по справі №520/7347/24 скасувати.
Ухвалити постанову, якою заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю - задовольнити.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року у справі № 520/7347/24 протягом одного місяця до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін
Повний текст постанови складено 30.06.2025.