01 липня 2025 р. Справа № 530/2533/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Катунова В.В.
суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С.
за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Полтавській області на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 06.05.2025 (суддя Должко С.Р., вул. Соборності, 2, м. Зінків, Полтавська область, 38100) по справі № 530/2533/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Полтавській області третя особа: інспектор відділення поліції №4 (м. Зіньків) Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області, лейтенант поліції Кулик Михайло Борисович
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, третя особа: інспектор відділення поліції №4 (м. Зіньків) Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області, лейтенант поліції Кулик Михайло Борисович, в якому просив:
-скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3484169 від 15.11.2024 року, якою його визнано винним за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. та провадження у справі закрити.
Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 06 травня 2025 року у справі № 530/2533/24 позов задоволено.
Скасовано постанову серія ЕНА № 3484169 від 15.11.2024 року, винесену інспектором ВП №4 ( м. Зіньків) Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Куликом М.Б. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн за ч.2 ст. 122 КУпАП, а справу закрити в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Стягнуто із Головного управління національної поліції в Полтавській області за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Полтавській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 - 605 (шістсот п'ять гривень ) 60 копійок судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В доводах апеляційної скарги вказує, що позивач керував транспортним засобом ВАЗ 21063, днз НОМЕР_1 в темну пору доби з використанням лише габаритних ліхтарів, чим порушив п. 19.1а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП. Вказує, що підтвердженням факту скоєння позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення є матеріали відеофіксації, на яких зафіксовано транспортний засіб позивача, який в темну пору доби рухається на габаритних ліхтарях, без ввімкненого ближнього світла фар.
У поданому до суду письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність її вимог.
Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою технічного запису не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
15 листопада 2024 року інспектором відділення поліції №4 (м. Зіньків) Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області, лейтенантом поліції Куликом М.Б. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3484169 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Згідно даної постанови на позивача накладено стягнення у вигляд штрафу в сумі 510,00 грн, за те, що останній 15.11.2024 о 16:16:53 керував транспортним засобом ВАЗ 21063, днз НОМЕР_1 в м. Зіньків по вул. Сумській 4, Полтавської області, без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби.
Не погодившись із правомірністю постанови, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх правомірності та обґрунтованості.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, перевіривши оскаржене рішення суду на предмет законності та обґрунтованості, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Статтею 222 КУпАП установлено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема про порушення правил дорожнього руху (частини 1, 2 і 3 статті 122).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Відповідно до п. 4 розділу I Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція № 1395), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбаченого ч.ч. 1, 2, 3 ст. 122 КУпАП, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно з п. 2 розділу III Інструкції № 1395 постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частинами 1, 2, 3 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 2 розділу IV Інструкції № 1395 розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.
Порядок дорожнього руху на території України регулюється Законом України «Про дорожній рух», Правилами дорожнього руху України та іншими нормативними актами.
Згідно з пунктом 1.1 Правил дорожнього руху України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до пункту 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до частини 2 ст. 122 КУпАП Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 1.3 ПДР передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 19.1 «а» ПДР передбачено, що у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.
Пункт 1.10 ПДР передбачає: темна пора доби частина доби від заходу до сходу сонця; недостатня видимість - видимість дороги в напрямку руху менше 300 м у сутінках, в умовах туману, дощу, снігопаду тощо.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положеннями статті 280 КУпАП закріплено обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Зі змісту норм статей 251, 252, 280 КУпАП колегія суддів доходить до висновку, що правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, зокрема за ч. 2 ст. 122 КУпАП, є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Із змісту оскаржуваної постанови убачається, що обставини щодо порушення пункту 19.1 «а» ПДР зафіксовані нагрудним реєстратором поліцейського.
З оскаржуваної постанови убачається, що суть виявленого правопорушення полягає в тому, що 15.11.2024 о 16:16 в м. Зінків, по вул. Сумській 4, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_1 без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п. 19.1 «а» ПДР України.
Згідно наданої інформації відповідачем із сайту синоптик, в м. Зіньків захід сонця був о 15:56 год. (а.с.36).
Згідно інформації, яка міститься на сайті www.daylight.pp.ua за посиланням https://www.daylight.pp.ua/uk/sun-32.html, 15.11.2024 р. в м. Зіньків захід сонця був о 15:58 год., а цивільні сутінки 15.11.2024 р. почалися о 16:34 год., тобто коли сонце візуально опускається не нижче ніж 6 градусів під горизонт. Діяльність людини в таких умовах зазвичай не потребує додаткового освітлення.
Згідно інформації, яка міститься на сайті за посиланням https://dateandtime.info/uk/citysunrisesunset.php?id=687292&month=11&year=2024 в м.Зіньків, захід сонця був о 15:59 год., а цивільні сутінки 15.11.2024 р. почалися о 16:33 год., тобто коли сонце візуально опускається не нижче ніж 6 градусів під горизонт.
Тобто, відповідно до даних різних сайтів, інформація про захід сонця різна, а враховуючи, що хоч Україна і знаходиться в одному часовому поясі, але має велику протяжність у відстані, а тому, згідно повідомлень гідрометцентру, потрібно дані брати відповідно до даної місцевості з урахуванням похибок та особливостей.
Сутінки (від префікса су- зі значенням неповноти і тінь) - оптичне явище перед сходом чи після заходу ОСОБА_2 . Полягає в тому, що світіння атмосфери забезпечує освітленість земної поверхні.
Цивільні сутінки - найбільш світла частина періоду плавного переходу від нічної тьми до денного світла вранці і назад увечері, коли центр сонячного диска занурений під площину горизонту не більше ніж на 6°.
З наданого відповідачем відеозапису вбачається, що на час зупинки інспектором видимість була більш ніж достатньою та увімкнення фар ближнього світла не потребувалося. Зупинку автомобіля інспектор здійснив, згідно даних, зазначених у Постанові о 16:16 год. Згідно з відеозапису з нагрудної камери інспектора, автомобіль позивача зупинено о 16.09.
Отже, відповідачем не надано доказів коли саме був зупинений ОСОБА_1 15.11.2024, а саме у котрій годині та скільки часу працівниками поліції було затрачено на складання постанови про адміністративне правопорушення. Так, згідно наданого відеозапису, справа про адміністративне правопорушення розглядалася двома працівниками поліції, по черзі, після того, як було винесено постанову про адміністративне правопорушення, іншій особі.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач належним чином не зафіксував та не довів належними і допустимими доказами факту керування транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар у темну добу, а отже в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 2 ст.122 КУпАП.
Водночас, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції про те, що під час розгляду справи працівники поліції спілкувалися із позивачем в недоброзичливій та не ввічливій формі, що призвело до порушення правил етичної поведінки поліцейського, оскільки із наданого відеозапису не вбачається факту образливого та нецензурного висловлення інспектора на адресу ОСОБА_1 .
Також колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо порушення інспектором відділення поліції №4 (м. Зіньків) Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області, лейтенантом поліції Куликом М.Б. процедури розгляду справи, що виразилось у ненаданні позивачу права заявляти клопотання, оскільки згідно наданого відеозапису, ОСОБА_1 було роз'яснено його права та обов'язки, передачені ст. 248 КУпАП та ст. 63 Конституції України, в тому числі право заявляти клопотання. Під час розгляду справи, жодних клопотань та заяв від позивача не надходило.
Враховуючи зазначене колегія суддів вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 06.05.2025 у справі №530/2533/24 висновок суду про порушення порушення інспектором відділення поліції №4 (м. Зіньків) Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області, лейтенантом поліції Куликом М.Б. процедури розгляду справи, що виразилось у ненаданні позивачу права заявляти клопотання, а також порушення кодексу етичної поведінки поліцейськими під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Щодо доводів відповідача, колегія суддів зазначає, що зазначення в спірній постанові часу вчинення правопорушення з урахуванням перебільшення реального часу не може вважатися опискою, які, в цій конкретній справі, носять формальний характер.
В межах спірних правовідносин, описка (помилка) стосується встановлення часу вчинення адміністративного правопорушення, правильне визначення якого має визначальне значення. Крім того, у цій справі позивач заперечує факт керування ним транспортним засобом у темну пору доби.
Крім того, колегія суддів зазначає, що в п.3 оскаржуваної постанови серії зазначено посаду, спеціальне звання та ПІБ особи, яка розглядає справу - інспектор відділення поліції №4 (м. Зіньків) Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області, лейтенант поліції Кулик Михайло Борисович, в той час з переглянутого судом відеозапису встановлено, що постанову винесено іншою особою.
Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення "Серявін та інші проти України") та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на аргументи учасників процесу, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції враховуючи те, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виключивши з її мотивувальної частини висновок суду про порушення інспектором кодексу етичної поведінки поліцейських.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області - задовольнити частково
Рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 06.05.2025 по справі № 530/2533/24 залишити без змін, виключивши з її мотивувальної частини висновок суду про порушення інспектором відділення поліції №4 (м. Зіньків) Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області, лейтенантом поліції Куликом М.Б. процедури розгляду справи, що виразилось у ненаданні позивачу права заявляти клопотання, а також висновок про порушення інспектором кодексу етичної поведінки поліцейськими.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.В. Катунов
Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий