01 липня 2025 року справа №200/4053/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Сіваченка І.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року (головуючий суддя І інстанції Духневич О.С.), складеного в повному обсязі 18 жовтня 2024 року у справі № 200/4053/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 01.04.2024 № 914270169228 про відмову в перерахунку пенсії;
- зобов'язати відповідача здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 26.03.2024.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 01.04.2024 № 914270169228 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 04.07.1994 по 30.11.1996, з 28.05.1997 по 23.06.1997, з 26.06.1997 по 30.06.1997, з 11.07.1997 по 16.07.1997, з 30.12.1997 по 31.12.1997, з 21.12.1998 по 05.01.1999, 31.03.1999, з 21.04.1999 по 26.05.1999, 31.05.1999, з 18.06.1999 по 21.06.1999, з 24.12.1999 по 03.01.2000, з 21.06.2000 по 26.06.2000, 30.11.2000, з 22.12.2000 по 31.12.2000, з 16.01.2001 по 23.01.2001, з 15.07.2002 по 17.07.2002, з 01.05.2004 по 13.05.2004, 01.07.2004, з 01.11.2004 по 22.11.2004, 15.06.2005 по 30.06.2005, з 20.02.2006 по 02.03.2006, з 13.11.2009 по 20.11.2009, з 23.11.2009 по 26.11.2009, з 01.03.2010 по 03.03.2010 та час перебування на інвалідності внаслідок професійного захворювання з 09.11.2010 по 30.11.2010, з 01.02.2019 по 28.02.2019, з 01.03.2019 по 31.05.2019 до пільгового стажу роботи, який надає право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, починаючи з 26.03.2024.
Не погодившись з судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року у справі № 200/4053/24 та відмовити у задоволені позовних вимог.
Вказав, що згідно наданих документів не підтвердилась наявність у позивача необхідного пільгового стажу, отже правових підстав на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону № 1058 у позивача немає.
Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
07.10.2022 позивач звернувся до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-VI "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області від 26.10.2022 № 91427016922 позивачу відмовлено у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, у зв'язку із недостатністю пільгового стажу 25 років. Також повідомлено, що пільговий стаж роботи складає 23 роки 9 місяців 15 днів (в тому числі підземні роботи за ст. 14.25 -11 років 10 місяців 16 днів та період перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням - 11 років 10 міс. 29 днів).
26.03.2024 позивач повторно звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії, а саме перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-VI "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За принципом екстериторіального прийняття рішень заява була передана для розгляду та ухвалення відповідного рішення до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
Рішенням відповідача від 01.04.2024 № 914270169228 позивачу відмовлено у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, у зв'язку із недостатністю пільгового стажу 25 років. Також повідомлено, що загальний страховий стаж позивача складає 23 роки 11 місяців 21 день з урахуванням додаткових років за списком №1 - 10 років. Робота на підземних професіях, яка зараховується до 25-річного стажу складає 23 роки 6 місяців 24 дні, а саме: робота на підземних провідних професіях - 2 роки 6 місяців 10 днів, робота на підземних інших професіях - 8 років 0 місяців 16 днів, перебування на інвалідності внаслідок професійного захворювання з 01.12.2010 по 31.01.2019, з 01.06.2019 по 26.03.2024 складає 12 років 11 місяців 26 днів.
Згідно наданих документів до пільгового стажу зараховано усі періоди, крім періодів, за які відсутні дані про фактично відпрацьований час в підземних умовах.
Рішення від 01.04.2024 № 914270169228 позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, посилаючись на те, що за 1 рік 5 місяців (проміжок часу між першою та другою відмовою у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах) його пільговий стаж не збільшився, а навпаки зменшився на 3 місяці до 23 років 6 місяців 24 дні.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Частиною 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається, працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), а саме, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуруються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п'ята статті 45 Закону № 1058-IV).
Суд зауважує, що ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV на відміну від частин 1 та 2 цієї ж статті не містить вимог щодо досягнення заявником певного віку, наявності документів щодо атестації робочих місць, на яких працював заявник, надання пенсійному органу інформації щодо переліків робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення та інших умов праці, розділу, підрозділу, пункту, номер у списку, що визначають пільговий характер роботи цієї особи.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон України «Про пенсійне забезпечення», Закон № 1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно із Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, також основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (п. 1).
Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Таким чином, відповідно до чинного законодавства основним та достатнім документом (за наявності відповідних записів в ній), що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка; а у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Відповідно до трудової книжки серії ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 позивач у період: - з 04.07.1994 по 30.11.1996 працював учнем гірника, гірником 1 розряду;
- з 28.05.1997 по 02.06.1997 працював учнем машиніста підземних установок;
- з 02.06.1997 по 16.07.1997 навчання по професії машиніста підземних установок;
- з 16.07.1997 по 25.01.2000 працював машиністом підземних установок;
- з 21.06.2000 по 26.06.2000 заняття;
- з 27.06.2000 по 10.05.2001 працював гірником з ремонту гірничих виробок з повним робочим днем в шахті;
- з 15.07.2002 по 04.02.2003 працював гірником з ремонту гірничих виробок 3 розряду;
- з 17.02.2003 по 20.06.2005 працював гірником, гірником з ремонту гірничих виробок 3 та 4 розряду з повним робочим днем в шахті;
- з 15.07.2005 по 15.12.2005 працював гірником з ремонту гірничих виробок;
- з 20.02.2006 по 29.06.2009 працював гірником з ремонту гірничих виробок 3 розряду з повним робочим днем в шахті;
- з 13.11.2009 по 30.11.2009 заняття;
- з 01.12.2009 по 08.04.2010 працював гірником з ремонту гірничих виробок 4 розряду з повним робочим днем в шахті;
- з 05.05.2010 по 08.11.2010 працював підземним гірником очисного вибою 4 розряду з повним робочим днем в шахті.
Аналіз посад на яких працював позивач дає підстави для висновку про належність їх до професій, що передбачена ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV.
Разом з тим, досліджуючи вказані записи у трудовій книжці позивача суд встановив, що періоди з 04.07.1994 по 30.11.1996, з 28.05.1997 по 02.06.1997, з 02.06.1997 по 16.07.1997, з 16.07.1997 по 25.01.2000, з 21.06.2000 по 26.06.2000, з 15.07.2002 по 04.02.2003, з 15.07.2005 по 15.12.2005, з 13.11.2009 по 30.11.2009 не містять відомостей про роботу позивача повний робочий день.
При цьому решта періодів з 27.06.2000 по 10.05.2001, з 17.02.2003 по 20.06.2005, з 20.02.2006 по 29.06.2009, з 01.12.2009 по 08.04.2010, з 05.05.2010 по 08.11.2010 підтверджують безпосередню зайнятість позивача протягом повного робочого дня.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (далі - Порядок № 637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Згідно з п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що саме трудова книжка працівника є пріоритетним документом, що підтверджує його стаж роботи.
Вказаний висновок узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.12.2019 у справі № 235/805/17, від 06.12.2019 у справі № 663/686/16-а, від 06.12.2019 у справі № 500/1561/17, від 05.12.2019 по справі № 242/2536/16-а.
При цьому, надання уточнюючих довідок підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Так в матеріалах справи наявні уточнюючі довідки ДП "Селидіввугілля" ВП "Шахта 1/3 "Новогродовская" від 09.06.2022 № 26/117; ДП "Мирноградвугілля" ВП "Шахта "Капітальна" від 21.07.2022 № 455, № 456, № 457; ДП "Мирноградвугілля" від 01.08.2022 № 1-240; ПРАТ "Шахтоуправління "Покровське" від 10.06.2022 № 344; ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська" від 22.06.2022 № 01/11-135/15, які підтверджують безпосередню зайнятість позивача повний робочий день на роботах згідно Списку № 1 у період з 28.05.1997 по 02.06.1997, з 02.06.1997 по 16.07.1997, з 16.07.1997 по 25.01.2000, з 15.07.2002 по 04.02.2003, з 21.06.2000 по 26.06.2000, з 15.07.2005 по 15.12.2005, з 13.11.2009 по 30.11.2009.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем підтверджено пільговий стаж роботи за вказані періоди, а тому відповідач повинен врахувати їх до пільгового стажу.
Щодо періоду з 04.07.1994 по 30.11.1996, то суд зазначає, що в матеріалах справи наявний наказ "Шахта 1/3 "Новогродовская" від 29.12.1995 № 77-ТБ про проведення атестацію робочих місць, з якого вбачається що професія "гірник підземний" віднесена до професій, що дає право на пільгову пенсію.
Як вже встановлено судом позивач у період з 04.07.1994 по 30.11.1996 працював учнем гірника, гірником 1 розряду, а тому вказаний період теж підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача.
З огляду на викладене, позивачем підтверджено пільговий стаж роботи за вказані періоди, а тому відповідач повинен врахувати їх до пільгового стажу.
Разом з тим з протоколу розрахунку стажу позивача форми РС-право встановлено, що відповідачем з невідомих суду причин, не враховано періоди роботи до пільгового стажу, а саме: з 04.07.1994 по 30.11.1996, з 28.05.1997 по 23.06.1997, з 26.06.1997 по 30.06.1997, з 11.07.1997 по 16.07.1997, з 30.12.1997 по 31.12.1997, з 21.12.1998 по 05.01.1999, 31.03.1999, з 21.04.1999 по 26.05.1999, 31.05.1999, з 18.06.1999 по 21.06.1999, з 24.12.1999 по 03.01.2000, з 21.06.2000 по 26.06.2000, 30.11.2000, з 22.12.2000 по 31.12.2000, з 16.01.2001 по 23.01.2001, з 15.07.2002 по 17.07.2002, з 01.05.2004 по 13.05.2004, 01.07.2004, з 01.11.2004 по 22.11.2004, 15.06.2005 по 30.06.2005, з 20.02.2006 по 02.03.2006, з 13.11.2009 по 20.11.2009, з 23.11.2009 по 26.11.2009, з 01.03.2010 по 03.03.2010.
Суд зазначає, що вказані періоди роботи мають бути враховані до пільгового стажу позивача, оскільки підтверджуються записами трудової книжки та уточнюючими довідками.
Щодо періоду перебування позивача на інвалідності внаслідок професійного захворювання з 09.11.2010 по 30.11.2010, з 01.02.2019 по 28.02.2019, з 01.03.2019 по 31.05.2019, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV, час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
З протоколу розрахунку стажу позивача форми РС-право встановлено, що відповідачем з невідомих суду причин, не враховано періоди перебування позивача на інвалідності внаслідок професійного захворювання з 09.11.2010 по 30.11.2010, з 01.02.2019 по 28.02.2019, з 01.03.2019 по 31.05.2019. Разом з тим вказані періоди враховані тільки до страхового стажу.
При цьому періоди перебування позивача на інвалідності внаслідок професійного захворювання з 01.12.2010 по 31.01.2019 та з 01.06.2019 по 26.03.2024 зараховані до пільгового стажу.
Суд зазначає, що періоди з 09.11.2010 по 30.11.2010, з 01.02.2019 по 28.02.2019, з 01.03.2019 по 31.05.2019 теж мають бути враховані до пільгового стажу позивача, оскільки позивача було звільнено з роботи по інвалідності внаслідок професійного захворювання.
Підсумовуючи встановлені при розгляді справи обставини судами встановлено, що пільговий стаж позивача згідно записів трудової книжки та уточнюючих довідок становить більше 26 років, а тому позивач має право на переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-VI "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З огляду на викладене, положення ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що належним способом поновлення порушеного права позивача є: зобов'язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 04.07.1994 по 30.11.1996, з 28.05.1997 по 23.06.1997, з 26.06.1997 по 30.06.1997, з 11.07.1997 по 16.07.1997, з 30.12.1997 по 31.12.1997, з 21.12.1998 по 05.01.1999, 31.03.1999, з 21.04.1999 по 26.05.1999, 31.05.1999, з 18.06.1999 по 21.06.1999, з 24.12.1999 по 03.01.2000, з 21.06.2000 по 26.06.2000, 30.11.2000, з 22.12.2000 по 31.12.2000, з 16.01.2001 по 23.01.2001, з 15.07.2002 по 17.07.2002, з 01.05.2004 по 13.05.2004, 01.07.2004, з 01.11.2004 по 22.11.2004, 15.06.2005 по 30.06.2005, з 20.02.2006 по 02.03.2006, з 13.11.2009 по 20.11.2009, з 23.11.2009 по 26.11.2009, з 01.03.2010 по 03.03.2010 та час перебування на інвалідності внаслідок професійного захворювання з 09.11.2010 по 30.11.2010, з 01.02.2019 по 28.02.2019, з 01.03.2019 по 31.05.2019 до пільгового стажу роботи, який надає право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV та зобов'язання відповідача перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, починаючи з 26.03.2024.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року у справі № 200/4053/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 01 липня 2025 року.
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв
І.В. Сіваченко