Справа № 361/8717/24 Головуючий в суді І інстанції - Василенко Т.К.
Провадження № 33/824/329/2025 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М.
13 червня 2025 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М.,
секретар: Сіваєва Ю.В.,
за участю:
захисник особи, яка притягається до відповідальності Хоменка І.М.,
потерпілого ОСОБА_1 ,
представника потерпілого Дмитрука М.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 - адвоката Хоменка Івана Миколайовича на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 жовтня 2024 року, якою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючу, РНОКПП НОМЕР_1 ,-
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,-
Як встановлено судом першої інстанції, 18 серпня 2024 року о 16 год. 15 хв. в Київській області, Броварський район, зі сторони с. Літки в напрямку с. Велика Димерка водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Toyota», реєстраційний номер НОМЕР_2 , була неуважна, не стежила за дорожньою обстановкою та відволікалася від керування транспортним засобом, в результаті чого відбулося зіткнення з автомобілем «Кiа Ceed», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 жовтня 2024 року ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 у прибуток держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції захисник ОСОБА_2 - адвокат Хоменко І.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 жовтня 2024 року та закрити провадження у справі.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що оскаржувана постанова мотивована тим, що з матеріалів справи та показів свідків вбачається, що ОСОБА_2 виїхала на зустрічну смугу для руху і там сталось зіткнення, проте зазначені обставини не відповідають дійсності, адже є очевидним, що зіткнення сталось на полосі для руху по якій рухалась ОСОБА_2 .
Також, на схемі, яка є додатком до огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 10.08.2024 чітко видно, що обидва автомобілі знаходяться на полосі для руху по якій рухався автомобіль «Тойота Ауріс», навіть ближче до правого краю даної полоси (до узбіччя). Крім того, усі уламки автомобілів також знаходять на полосі якій рухався автомобіль «Тойота Ауріс».
Таким чином, для того щоб підтвердити обставини про те, що технічно не можливо за такого розміщення автомобілів та всіх уламків, що зіткнення сталось на протилежній полосі для руху, необхідно спеціальні знання, саме тому захисником було заявлено клопотання при призначення судового експерта, проте судом першої інстанції у задоволенні даного клопотання було відмовлено.
Відтак, на думку апелянта, з оскаржуваної постанови слідує, що наведені вимоги закону суддею місцевого суду під час її розгляду не в повній мірі були дотримані.
Заслухавши доповідь судді,
пояснення захисника Хоменка І.М., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити,
пояснення представника потерпілого Дмитрука М.Ф., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги,
пояснення потерпілого ОСОБА_1 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги,
перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Висновок, викладений у постанові Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 жовтня 2024 року про визнання ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, при обставинах, встановлених судом відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наведеними у постанові доказами: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 256230 від 26.08.2024, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, поясненнями ОСОБА_1 та свідків, а тому суд дійшов до обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки її вина у порушенні вимог пунктів 2.3 «б» Правил дорожнього руху України, що призвела до пошкодження транспортних засобів, повністю підтверджується сукупністю наведених вище доказів, оцінка яких ґрунтується на вимогах, передбачених ст. 252 КУпАП.
Так, ОСОБА_2 в судовому засіданні суд першої інстанції вину не визнала, показала, що саме водій іншого транспортного засобу виїхав на її смугу руху, внаслідок чого відбулося зіткнення між транспортними засобами, вона гальмувала, повороту не здійснювала.
З письмових пояснень іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди водія автомобіля «Кiа Ceed» - ОСОБА_1 вбачається, що він їхав у своїй смузі руху зі швидкістю біля 50-60 км/год, приблизно за 30 метрів побачив, що транспортний засіб «Toyota» виїжджає на його смугу, він тоді почав сигналити та натиснув на гальма, проте уникнення зіткнення не відбулося, транспортні засоби відкинуло на смугу руху водія «Toyota».
Допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_3 суду показав, що під час дорожньо-транспортної пригоди перебував на передньому пасажирському сидінні автомобіля «Кiа Ceed», за кермом якого знаходився ОСОБА_1 . Бачив як їм назустріч виїхав автомобіль «Toyota», після чого ОСОБА_1 почав сигналити та гальмувати, проте їх відкинуло на зустрічну смугу руху. Зіткнення між транспортними засобами відбулося на їхній смузі руху. Швидкість обох автомобілів була приблизно 60-70 км/год. Бачив як водійка автомобіля «Toyota» перед ними почала викручувати руля для того, щоб повернутися на свою смугу руху, проте по часу не змогла цього зробити і відбулося зіткнення, їх відкинуло на зустрічну смугу руху. Під час дорожньо-транспортної пригоди він отримав тілесні ушкодження голови, проте від госпіталізації відмовився.
Допитана судом першої інстанції свідок ОСОБА_4 суду показала, що під час дорожньо-транспортної пригоди була пасажиркою автомобіля «Кiа Ceed», за кермом якого перебував ОСОБА_1 , швидкість автомобіля якого була приблизно 60 км/год. Вона знаходилася на задньому сидінні. Бачила, як автомобіль «Toyota» виїхав на їхню смугу руху, ОСОБА_1 почав сигналити та гальмувати. Зіткнення відбулося на їхній смузі руху, від удару автомобілі відкинуло на зустрічну смугу. Вона отримала тілесні ушкодження, знаходилася в реанімаційному відділенні в медичному закладі.
Допитана судом першої інстанції свідок ОСОБА_5 суду показала, що під час дорожньо-транспортної пригоди була пасажиркою автомобіля «Кiа Ceed», за кермом якого перебував ОСОБА_1 , швидкість автомобіля якого була приблизно 60 км/год. Вона знаходилася на задньому сидінні. За метрів 20-30 побачила, як автомобіль «Toyota» виїхав на їхню смугу руху, де і відбулося зіткнення, від удару автомобілі відкинуло на зустрічну смугу. ОСОБА_1 перед зіткненням сигналив та гальмував.
Допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_6 суду показала, що під час дорожньо-транспортної пригоди була пасажиркою автомобіля «Кiа Ceed», сиділа позаду за водієм ОСОБА_1 . Їхній транспортний засіб їхав у своїй смузі руху, нікого не обганяв, перед ними не було машин. Тоді вона побачила, як автомобіль «Toyota» виїхав на їхню смугу руху, де і відбулося зіткнення, від удару автомобілі відкинуло на зустрічну смугу. ОСОБА_1 перед зіткненням сигналив та гальмував.
Суд першої інстанції врахував покази вказаних свідків, так як останні на момент дорожньо-транспортної пригоди знаходилася в автомобілі «Кiа Ceed», їх показання відповідають обставинам справи, є логічними та послідовними, сумніву у їх достовірності немає, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Крім того, під час апеляційного розгляду в судовому засіданні від 04.04.2025, судом апеляційної інстанції було повторно допитано свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , які підтвердили надані в суді першої інстанції покази та, зокрема, показали, що вони рухались в одному автомобілі під керуванням ОСОБА_1 у своїй смузі руху, напрямку руху водій не змінював, і перед ними, раптово, на їх смугу руху виїхав автомобіль «Тойота», ОСОБА_1 почав різко гальмувати, але зіткнення все одно відбулося.
Також, в судовому засіданні від 06.06.2025 апеляційним судом було допитано свідка ОСОБА_7 , яка суду показала, що в день дорожньо-транспортної пригоди вона разом із чоловіком рухалась на автомобілі в напрямку міста Бровари позаду автомобіля «Тойота» під керування ОСОБА_2 . Вказаний автомобіль рухався «дивно», не рівно в своїй полосі, у зв'язку з чим чоловік ОСОБА_7 призупинив автомобіль, пояснивши ОСОБА_7 , що якось не зрозуміло рухається ця «Тойота», і витримав більшу дистанцію між їх автомобілем та автомобілем «Тойота». В подальшому автомобіль «Тойота» почав зміщуватись лівіше та повністю виїхав на зустрічну смугу руху, в якій рухався автомобіль «Кiа Ceed» і в проміжку 3-5 секунд відбулося зіткнення. Зіткнення відбулося в полосі руху автомобіля «Кiа Ceed» тобто у зустрічній полосі щодо їх автомобіля та автомобіля «Тойота», але внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі змістилися. Після зіткнення водійка автомобіля «Тойота» зазначала, що вона потягнулася за окулярами.
Згідно з п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний, окрім іншого, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
У даному випадку водій автомобіля «Toyota», реєстраційний номер НОМЕР_2 , була неуважна, не стежила за дорожньою обстановкою та відволікалася від керування транспортним засобом, виїхала на зустрічну смугу руху, в результаті чого відбулося зіткнення з автомобілем «Кiа Ceed», реєстраційний номер НОМЕР_3 , Наведене свідчить про те, що саме водій ОСОБА_2 повинна була дотриматись вимог п. 2.3 «б» ПДР України, чого вона не зробила.
Доводи апелянта про те, що зіткнення транспортних засобів сталось на полосі для руху по якій рухалась ОСОБА_2 , є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та поясненнями свідків.
Посилання апелянта на порушення водієм ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України є безпідставними, оскільки дослідженими у справі доказами встановлено, що водій автомобіля «Кiа Ceed», реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_1 своїми діями не створював загроз безпеці дорожнього руху, не змінював напрямок руху, не перестроювався зі своєї полоси руху, не порушував вимог ПДР України, а зіткнення автомобілів сталося внаслідок недотримання водієм автомобіля «Toyota», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 вимог п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху України.
Отже, саме дії водія автомобіля «Toyota», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з дорожнньо-транспортною пригодою, відтак висновок, викладений в оскаржуваній постанові судді районного суду, про винність ОСОБА_2 у порушенні вимог п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху України є обґрунтованим.
Апеляційний суд оцінює наданий захисником висновок експерта за результатами інженерно-транспортної експертизи по справі про адміністративне правопорушення № 23 від 15.04.2025, складеного судовий експертом Давидовичем О.О., на рівні з іншими доказами по справі, однак, наведені у даному висновку обставини в повній мірі спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, поясненнями свідків даної дорожньо-транспортної пригоди.
Крім того, як вбачається з вищевказаного висновку експерта, вихідні дані, на підставі яких проводилася експертиза, були взяті експертом зі схеми дорожньо-транспортної пригоди та базувалися на розташуванні транспортних засобів вже після їх зіткнення.
Суддя районного суду розглянув справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 з дотриманням вимог ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом, з'ясував обставини справи та оцінив докази, як це передбачено ст. ст. 252, 280 КУпАП, і виніс постанову, яка відповідає вимогам ст. ст. 283, 284 КУпАП.
На підставі наведеного, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування постанови судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 жовтня 2024 року про визнання ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та закриття провадження у справі за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 - адвоката Хоменка Івана Миколайовича - залишити без задоволення.
Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_2 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Рудніченко