Справа №369/12444/22Головуючий у І інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/4523/2025
23червня2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченогоОСОБА_9
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали контрольного провадження, сформованого з кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022111310000855, по обвинуваченню:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_9 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19травня2025 року,
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 травня 2025 рокузадоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 до 17липня 2025 року включно.
В поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_9 просить оскаржувану ухвалу суду скасувати, вважаючи її незаконною, через порушення вимог чинного законодавства та Конституції України.
Під час апеляційного розгляду апелянт просить дослідити аудіо-відео запис судового засідання від 19.05.2025, дослідити та надати належну оцінку наявним в матеріалах справи експертизам на їх відповідність вимогам КПК України, витребувати перші три томи справи для аналізу вище зазначених вимог.
Також ОСОБА_9 просить дослідити документи, що підтверджують його місце проживання, а також докази, якими прокурор обґрунтовує клопотання про продовження строку тримання під вартою.
Вважає, що сторона обвинувачення не дотрималась вимог ст.ст.177, 178, 196, 199 КПК України.
За результатами апеляційного перегляду просить обрати йому більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши доповідь судді,пояснення обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_8 на підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та вважав рішення суду законним і обґрунтованим, вивчивши матеріали сформованого контрольного провадження та проаналізувавши апеляційні доводи, колегія суддів дійшла наступного висновку.
За приписами ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішення наголошував, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд у відповідності до вимог ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За результатами апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали суду встановлено, що зазначені вимоги кримінального закону судом належно дотримані.
Як вбачається з представлених до апеляційного суду матеріалів сформованого контрольного провадження, на розглядіКиєво-Святошинського районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022111310000855 по обвинуваченню ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України, в якому здійснюється судовий розгляд.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської областівід 19травня 2025 рокузадоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 до 17липня 2025 року включно.
Задовольняючи клопотання прокурора, суд першої інстанції навів обставини, які ним були враховані при продовженні обвинуваченому ОСОБА_11 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме ризик переховуватись від суду, незаконно впливати на свідка ОСОБА_12 ,яка під час досудового розслідування надала викривальні показання стосовно дій обвинуваченого та якому відомі її анкетні данні. Також суд врахував тяжкість злочину, який інкримінується обвинуваченому, міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення винуватості, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили проте, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_9 на даному етапі розгляді кримінального провадження, не встановлено та сторонами не доведено.
Вимоги апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_9 щодо витребування матеріалів справи, яка перебуваєна розгляді Києво-Святошинського районного суду Київської області та дослідження певних доказів, колегія суддів залишає без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.422-1 КПК України за необхідності перевірки обставин, які підтверджують наявність ризиків, що стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зміни іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або для продовження строку тримання під вартою, невідкладно витребовує з суду першої інстанції вичерпний перелік документів, а саме ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою та клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, подане під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції не вправі витребовувати інші матеріали кримінального провадження та проводити дослідження доказів на стадії перевірки законності продовження тримання особи під вартою, оскільки це не є предметом апеляційного перегляду.
Виходячи з рішення Конституційного суду України №4-р/2019 від 13 червня 2019 року у справі за конституційною скаргою щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України, предметом апеляційного розгляду в даному провадженні є лише ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
В даному рішенні Конституційний Суд України констатував, що положення статей 3, 21, 29 Конституції України у системному зв'язку з частиною першою її статті 55 зобов'язують орган законодавчої влади при здійсненні регулювання обмеження права особи на свободу та особисту недоторканність у кримінальному судочинстві гарантувати такій особі право на судовий захист, у тому числі можливість оскарження в апеляційному порядку будь-яких форм та способів обмеження її конституційного права на свободу та особисту недоторканність, з обов'язковим збереженням справедливого балансу між інтересами особи та суспільства, дотриманням вимог процесуальної дієвості, ефективності, швидкості процесу тощо.
За таких обставин, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції в частині продовження обвинуваченому ОСОБА_9 строку тримання під вартою на стадії судового розгляду, суд апеляційної інстанції в межах апеляційного розгляду не може вдаватися до оцінки обґрунтованості висунутого обвинувачення, яке вже є предметом розгляду судом першої інстанції, а також вирішення питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена у відповідності до вимог ст.370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК, колегія суддів,
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 травня 2025 року, якоюзадоволено клопотання прокурора та продовженообвинуваченому ОСОБА_9 строк тримання під вартою до 17липня 2025 року включно, залишити без змін, а апеляційну скаргуобвинуваченого ОСОБА_9 - без задоволення.
Ухвалав касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
________________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4