1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 27 травня 2025 року, апеляційні скарги захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 січня 2025 року, відносно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Запоріжжя, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого у тому АДРЕСА_2 , радника Генерального директора філії В «Атоменергомаш» АТ «НАЕК «Енергоатом»,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України,
за участі: прокурора захисника в режимі відеоконференцзв'язку підозрюваного ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7
Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, ГСУ ДБР ОСОБА_9 та продовжено підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, строком до 14 березня 2025 року включно, одночасно визначено заставу у розмірі 1 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 4 087 800 грн., та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , кожен окремо, подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу.
Зокрема, захисник ОСОБА_5 просила застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою. Захисник ОСОБА_6 просила клопотання слідчого задовольнити частково, змінити підозрюваному запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт у певний період доби з носінням електронного браслету та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Вважають підозру необґрунтованою, оскільки періоди, які інкриміновані підозрюваному починають відлік після 05 липня 2023 року, однак доказів вчинення будь-яких кримінальних правопорушень в період вказаного часу, матеріали кримінального провадження не містять.
Зазначають, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні, а визначений розмір застави непомірний для підозрюваного та його родини.
Посилаються на характеризуючі дані про особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв'язки, місце реєстрації та проживання, постійне місце роботи, дружину з інвалідністю, неповнолітнього сина, є пенсіонером, інвалідом третьої групи, учасником бойових дій.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу, та просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив щодо апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 08 липня 2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під № 62024000000000570, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України.
17 липня 2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 липня 2024 року задоволено клопотання слідчого, за погодженням із прокурором та застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 10 вересня 2024 року, одночасно визначено заставу у розмірі 3 302 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 9 998 456 грн., та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 вересня 2024 року задоволено клопотання слідчого, за погодженням із прокурором та застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 17 жовтня 2024 року, одночасно визначено заставу у розмірі 1 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 4 542 000 грн., та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 жовтня 2024 року задоволено клопотання слідчого, за погодженням із прокурором та застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 11 грудня 2024 року, одночасно визначено заставу у розмірі 1 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 4 087 800 грн., та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09 грудня 2024 року задоволено клопотання слідчого, за погодженням із прокурором та продовжено підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 16 січня 2025 року, одночасно визначено заставу у розмірі 1 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 4 087 800 грн., та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 січня 2025 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до дев'яти місяців, тобто до 17 квітня 2025 року включно.
Оскаржуваною ухвалою строк раніше застосованого до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено до 14 березня 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування, одночасно визначено заставу у розмірі 1 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 4 087 800 грн., та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним, обґрунтованим та вмотивованим, з огляду на наступне.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та за умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Перевіряючи доводи та обставини, на які посилався слідчий у клопотанні, колегія суддів вважає, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у провадженні доказами, які підтверджують, що підозра є обґрунтованою, що дає підстави для продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий суддя приймаючи рішення про продовження до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виглядітримання під вартою врахував положення наведених норм закону та дійшов до правильного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.194 КПК України, обґрунтовано пославшись на існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення йому інкримінованого та даних про особу, існують підстави вважати, що жоден більш м'який запобіжний захід, не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував тяжкість покарання, особу підозрюваного, вік, майновий та сімейний стан, та дійшов висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності може: переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим виникла необхідність у продовженні відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. З таким висновком погоджується і колегія суддів.
Щодо розміру застави, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 183 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий суддя правильно визначив розмір застави підозрюваному, оскільки розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи наведене, слідчий суддя всупереч доводам апеляційних скарг, вважав за належне призначити заставу у розмірі 1 350 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 4 087 800 грн., що забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_7 передбачених законом обов'язків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, врахувавши майновий, сімейний стан підозрюваного та тяжкість вчинення злочину.
Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Доводи захисників на необґрунтованість підозри, колегія суддів вважає непереконливими. При цьому, варто зазначити, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Доводи апеляційних скарг з приводу відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є необґрунтованими, оскільки, наявність існування вказаних ризиків підтверджується матеріалами провадження, з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 . Наведене може негативно вплинути на хід досудового слідства у даному провадженні, зокрема підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Посилання сторони захисту на позитивні характеризуючі дані про особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв'язки, місце реєстрації та проживання, постійне місце роботи, дружину з інвалідністю, неповнолітнього сина, є пенсіонером, інвалідом третьої групи, учасником бойових дій не є безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Всі інші обставини, в тому числі доведеність винуватості підозрюваного, згідно вимог КПК України, підлягають встановленню під час судового розгляду кримінального провадження по суті. Окрім того, ухвала слідчого судді, яка є предметом перевірки, втратила свою чинність, оскільки строк її дії закінчився 14 березня 2025 року і на даний час діє інше судове рішення щодо запобіжного заходу ОСОБА_7 .
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено, відтак ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 січня 2025 року є законною та обґрунтованою.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 січня 2025 року, відносно ОСОБА_7 , - залишити без змін, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Унікальний номер справи 757/518/25-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_13
Провадження № 11сс/824/1541/2025 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК України