24 червня 2025 року м. Чернігів Справа № 620/14415/23
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
за участі секретаря - Шашери М.О.,
представника відповідача - Хрустенка Р.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інформаційного агентства про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - заявник) звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду по справі №620/14415/23 шляхом стягнення з Інформаційного агентства (далі - відповідач) недоплаченого грошового забезпечення в сумі 440 134,01 грн (з урахуванням виплачених сум 418 031,98 грн).
Свою заяву мотивує тим, що рішення суду в частині виплати грошового забезпечення залишається невиконаним.
Розгляд заяви призначено на 24.06.2025.
Від заявника надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо зміни способу і порядку і порядку виконання рішення суду, в задоволенні заяви просив відмовити.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду має бути відмовлено, виходячи з такого.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.11.2023, яке набрало законної сили 09.04.2024, зобов'язано Інформаційне агентство нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 29.12.2018 по 31.12.2022 із врахуванням абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; зобов'язано Інформаційне агентство нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 29.01.2020, в тому числі: грошову допомогу на оздоровлення за 2020-2022 роки, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки, із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного календарного року, з урахуванням раніше виплачених сум. (т. 1 а.с.64-68).
Відповідно до даних Єдиного Державного реєстру виконавчих проваджень постановою державного виконавця від 08.03.2024 відкрито виконавче провадження №74387845 (https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) та №74387241 (https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) з примусового виконання вказаного рішення.
Ухвалою суду від 04.06.2024 зобов'язано Інформаційне агентство вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні рішення Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №620/14415/23. Установлено Інформаційному агентству тридцятиденний строк для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні рішення Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №620/14415/23 (т.1 а.с.223-224).
Ухвалою суду від 04.06.2024 зобов'язано Інформаційне агентство у 30-денний строк з дня отримання цієї ухвали подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі №620/14415/23 (т.1 а.с.227.228).
Ухвалою судді від 18.09.2024 у прийнятті звіту про виконання рішення суду Інформаційному агентству - відмовлено. Встановлено Інформаційному агентству новий строк для надання звіту про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі №620/14415/23 - 30 днів з дати отримання цієї ухвали (т.2 а.с.28-29).
Ухвалою суду від 18.11.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про накладення штрафу у справі №620/14415/23 - відмовлено. Встановлено Інформаційному агентству новий строк для надання звіту про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі №620/14415/23 - 15 днів з дати отримання цієї ухвали (т.2 а.с.63-64).
Ухвалою суду від 26.02.2025 прийнято звіт Інформаційного агентства про виконання рішення суду по справі №620/14415/23. Встановлено Інформаційному агентству новий строк для подання звіту про виконання рішення суду по справі №620/14415/23 - 30 днів з дня отримання даної ухвали (т.2 а.с.142-144).
Ухвалою суду від 17.04.2025 у задоволенні заяви Інформаційного агентства про відстрочення виконання рішення суду - відмовлено (т.3 а.с.8-10).
Разом з тим, станом на дату звернення до суду із заявою нарахована на виконання рішення суду заборгованість виплачена частково, а саме в розмірі 22102,03 грн (т.3 а.с.25), у зв'язку з чим заявник просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення суду.
Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Положеннями статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України у своїх рішеннях зазначав, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі №420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа №140/279/21.
Відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
У постанові Верховного Суду від 14 серпня 2024 року у справі №200/2961/21-а зазначено, що, у разі необхідності встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення необхідно звернути увагу на те, що:
1) із відповідною заявою варто звертатися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції;
2) із такою заявою можуть звернутися стягувач чи виконавець (у випадках, встановлених законом);
3) для зміни способу або порядку виконання судового рішення повинні існувати обставини, що істотно ускладнюють належне виконання рішення або роблять його неможливим;
4) на виконання вимог процесуального законодавства потрібно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вищевказаних обставин як підстави для задоволення судом відповідної заяви.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.02.2025 у справі №640/7827/22.
Тобто, процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення виникає за наявності виняткових обставин, які б ускладнювали його виконання або робили його виконання неможливим, адже в такий спосіб змінюються висновки вже прийнятого судового рішення. Разом із тим, зміна способу чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення повинна узгоджуватися з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які спираються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення. Здійснюючи зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд не може змінювати зміст резолютивної частини рішення або змінити обраний судом спосіб захисту порушеного права. Висновки судового рішення щодо способу і порядку його виконання чітко визначені та не можуть бути змінені іншим судовим рішенням без відповідного обґрунтування виняткової необхідності застосування такої зміни рішення.
З аналізу положень частин першої, третьої статті 378 КАС України суд робить висновок, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин. Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 800/203/17.
В частині нарахування сум грошового забезпечення ОСОБА_1 . Інформаційне агентство виконало рішення суду по справі 620/14415/23, що підтверджується перерахунком грошового забезпечення (т.3 а.с.23-24, 26).
16.05.2025 на виконання рішення суду по справі №620/14415/23 на рахунок стягувача зараховано 22052,04 грн.
Щодо виплати заборгованості стягувачу Інформаційне агентство зазначає, що є державною установою Міністерства оборони України та фінансується за рахунок бюджетних асигнувань, наданих відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.
Відповідно до частини 1 статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
08.05.2025 відповідач направив до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня повторну заявку-розрахунок потреби в коштах за КЕКВ 2800 №522/719 (заявка про виділення асигнувань для виконання рішень судів) із включенням сум, необхідних для виконання рішення.
16.05.2025 листом №522/772 Головне управління соціальної підтримки Міністерства оборони України повідомило відповідача, що Міністерством оборони України фінансування видатків на виконання судових рішень по КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки» здійснюється відповідно до наданих розпорядниками коштів нижчого рівня заявок на кошти в межах наявного фінансового ресурсу. Міністерством оборони України з метою своєчасного забезпечення виконання рішень судів порушено питання перед Кабінетом Міністрів України щодо збільшення видатків на виконання судових рішень. Водночас, Міністерство фінансів України листом від 22.04.2025 № 10010-01-5/11595 повідомило, що пропозиція Міністерства оборони України щодо перерозподілу видатків за бюджетною програмою 2101020 в частині збільшення видатків за кодом КЕКВ 2800 за рахунок зменшення за кодом КЕКВ 2112 “Грошове забезпечення військовослужбовців» не підтримана, оскільки Міністерство оборони України заявило додаткову потребу в коштах на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в сумі 400,0 млрд гривень, джерел покриття якої на цей час не вишукано. Виходячи з вищезазначеного, фінансування видатків на виконання судових рішень в 2025 році в Міноборони здійснюється в межах наявного фінансового ресурсу та затвердженого помісячного плану асигнувань, пропорційно до заявленої військовими частинами потреби (т.3 а.с.60).
Виходячи з вище встановленого, відповідач обчислив, зробив перерахунок та частково здійснює виплату, а стягувач одержує перераховане грошове забезпечення.
Разом з тим, відсутність коштів для фінансування не є обставиною, яка свідчить про наявність підстав для висновку про неможливість виконання судового рішення, що відповідно до статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України було б підставою для зміни способу і порядку його виконання, адже виплата нарахованих сум буде здійснена відповідачем після надходження відповідних сум із державного бюджету.
Варто зауважити, як вже було зазначено, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Суд враховує, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати перерахованого грошового забезпечення не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади (місцевого самоврядування) не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. У той же час, у спірному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. При цьому суд враховує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання перерахованого грошового забезпечення, які фактично можуть бути виплачені виключно за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
З огляду на викладене, враховуючи те, що причиною, яка ускладнює виконання рішення суду є неналежне фінансування витрат по виплаті заборгованості, суд вважає безпідставними аргументи заявника, наведені в заяві, про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду.
Враховуючи вищевказане, заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення є необґрунтованою та у її задоволенні необхідно відмовити.
Керуючись статтями 241-242, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду по справі №620/14415/23 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя С.В. Бородавкіна