30 червня 2025 року Чернігів Справа № 620/4588/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю. О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також відповідач), у якому просить:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зменшення в довідці від 19 червня 2023 року №ФЧ49909 розміру премії з 216% до 95%;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом 01.01.2023 для перерахунку пенсії, у якій серед інших складових грошового забезпечення позивача зазначити премію у середніх розмірах, що фактично виплачені на час виникнення права на перерахунок пенсії (01.01.2023) за відповідною посадою, обчислену виходячи з розміру посадового окладу, встановленого станом на 01.01.2023 із зазначенням розміру премії 216% посадового окладу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що видана відповідачем довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 містить недостовірну інформацію щодо його складових, а саме: розміру премії. Так, відповідно до окремого доручення Міністра оброни України від 01.02.2023 №2683/з за посадою, яку позивач займав на день звільнення, мінімальний розмір премії за січень 2023 року становить 216% посадового окладу. Разом з тим, відповідач у спірній довідці визначив розмір премії на рівні 95%.
У відзиві відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог та просить у їх задоволенні відмовити, оскільки окреме доручення Міністра оброни України від 01.02.2023 №2683/з адресоване керівникам військових формувань, які входять до складу Збройних Сил України, системи Міністерства оборони України, є розпорядчим актом, прийняття якого зумовлене введенням в Україні воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», та метою якого є належна та своєчасна виплата у 2023 році грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, категорії яких чітко визначено в додатках до цього документу. При цьому, вказане доручення не є рішенням Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або про введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, із прийняттям якого пов'язаний обов'язок відповідача оформити нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
На виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 у справі № 620/3203/23 позивачу було виготовлено довідку про розмір грошового забезпечення від 19.06.2023 № ФЧ49909, за посадою, займаною на день звільнення зі служби, станом на 01.01.2023, до якої включено: посадовий оклад (10 тарифний розряд) - 4970,00 грн, оклад за військовим званням (старший прапорщик) - 1560,00 грн, надбавку за вислугу років (50%) - 3265,00 грн, надбавку за особливості проходження служби (65%) - 6366,75 грн, премію (95%) - 4721,50 грн, всього 20883,25грн (а.с. 25).
Вважаючи, що відповідач не вірно визначив розмір премії, а саме: без урахування окремого доручення Міністра оброни України від 01.02.2023 №2683/з, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 Закону № 2011-XII визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).
Статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 Постанови №704 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Таким чином, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
На виконання рішення суду відповідач видав позивачу відповідну довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 за посадою командира взводу (А3351), яку він займав на день звільнення зі служби «06 вересня 2000 року», у якій розмір премії визначено на рівні 95% (а.с. 25).
Разом з тим, окремим дорученням Міністра оборони України від 01.02.2023 №2683/з у 2023 році військовослужбовцям, серед іншого, встановлено щомісячну премію з 01.01.2023 у розмірах згідно з додатком 1, а з 01.02.2023 - згідно додатку 2 до Доручення (https://social.mil.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/2683z.pdf) (а.с. 26-36).
Так, згідно додатку 1 військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом (призовом), за 10 тарифним розрядом встановлено розмір премії з 01 січня 2023 року у розмірі 260% - з вислугою років до одного року та 216% - з вислугою років понад один рік.
Тобто, встановлений розмір щомісячної премії з 01.01.2023 є тимчасовим, стосується окремих категорій військовослужбовців з метою їх належного соціального захисту в період з січня 2023 року.
У той же час, на відповідача покладена функція зі складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій лише у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Відповідно до пункту 8 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №671, Міноборони в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання. З питань забезпечення організаційних заходів в апараті Міноборони Міністр видає директиви, а з питань реформування та розвитку Збройних Сил та Держспецтрансслужби, їх бойової і мобілізаційної готовності, готовності Держспецтрансслужби до виконання завдань за призначенням, оперативної та бойової підготовки, підготовки особового складу Держспецтрансслужби, здійснення організаційних заходів та інспектування - спільні з Головнокомандувачем Збройних Сил та Головою Адміністрації Держспецтрансслужби накази і директиви.
Згідно з пунктом 9 Положення №671 Міністр підписує накази Міноборони; дає обов'язкові для виконання військовослужбовцями, державними службовцями і працівниками апарату Міноборони доручення.
Таким чином, з метою реалізації наданих повноважень Міністр оборони та очолюване ним міністерство видають накази та директиви, а тому окреме доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 №2683/з не є нормативним чи розпорядчим актом, яким встановлено сталий розмір надбавки чи премії.
Рішення (телеграма) Міністра оборони України не є рішенням Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або про введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, із прийняттям якого пов'язаний обов'язок відповідача оформити нову довідку про розмір грошового забезпечення. За своєю правовою природою телеграма Міністра оборони України є відомчим, внутрішнім документом, який носить тимчасовий характер, не містить нормативно-правових приписів та не породжує будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсій.
У постанові від 13.05.2020 по справі № 592/5164/16-а Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що премія, яку позивач просив врахувати для обчислення нового розміру пенсії, має тимчасовий характер. Виплата такої премії дозволена за наявності підстав тільки в межах видатків, передбачених у кошторисі Міністерства оборони України для грошового забезпечення військовослужбовців. При цьому, розмір такої премії для конкретного військовослужбовця заздалегідь не є фіксованим, а здебільшого залежить від якості та особливостей проходження ним військової служби. Наведене, на думку Великої Палати Верховного Суду, свідчить, що накази Міністра оборони України, якими встановлювався розмір премії для військовослужбовців, є відомчими, внутрішніми документами, які носять тимчасовий характер, не містять нормативно-правових приписів та не породжують будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсії. Встановлені зазначеними наказами премії не можуть розповсюджуватися на колишніх військовослужбовців. Відтак встановлення премії, передбаченої наказами Міністра оброни України, не є підставою для перерахунку пенсій військовослужбовців відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Таким чином, доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 № 2683/з не породжує будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсії військовослужбовців, а тому, з урахуванням вищевикладеного, відсутні підстави для зобов'язання відповідача надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 з врахуванням розміру премії 260%.
Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 11.06.2024 по справі № 520/17087/23, у якій суд прийшов до висновку про відсутність у позивача права на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, яке враховується для перерахунку його пенсії, визначеного станом на 01.02.2023 з урахуванням Окремого доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 № 2683/з для обчислення та перерахунку основного розміру його пенсії, оскільки станом на 01.02.2023 за рішенням Уряду не відбулись зміни розмірів грошового забезпечення за відповідною посадою, що б могло бути передумовою для виникнення у відповідача обов'язку видати таку довідку.
Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Дата складення повного рішення суду - 30.06.2025.
Суддя Ю. О. Скалозуб