30 червня 2025 року м. Чернівці Справа № 600/1970/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Головне управління ДПС у Чернівецькій області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач) податковий борг до місцевого бюджету у сумі 105508,86 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму 105508,86 грн. Оскільки борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаного боргу в судовому порядку.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.05.2025 відкрито провадження в адміністративні справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257 - 262 КАС України з повідомленням (викликом) учасників справи (у письмовому провадженні).
Про відкриття провадження в даній адміністративній справі та призначення її до розгляду повідомлено відповідача, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке отримано останнім 23.05.2025.
В судове засідання призначені на 11.06.2025 відповідач не прибув, проте подав до суду відзив на позов. У відзиві на позов відповідач вказував, що позовні вимоги визнає у повному обсязі. Проте, на даний час він знаходиться у скрутному матеріальному становищі, що значно ускладнює виконання його податкових зобов'язань, а відтак значно ускладнить виконання рішення суду щодо стягнення податкового боргу. Факт скрутного матеріального становища підтверджується податковою декларацією платника єдиного податку-фізичної особи підприємця за І квартал 2025 року. Згідно декларації обсяг доходу за звітний період становить 485080 грн. Ця сума не є чистим доходом, адже в цю суму включена і собівартість продукції, і податки, і інші виробничі витрати. Враховуючи наведене, відповідач просив розстрочити виконання рішення суду на 6 місяців з моменту набрання ним чинності, шляхом стягнення з нього 17584,81 грн щомісяця протягом шести місяців на погашення податкового боргу у сумі 105508,86 грн, починаючи з дня набрання чинності судовим рішенням.
Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Частиною 3 ст. 194 КАС України встановлено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Пунктом 1 та 2 ч. 3 ст. 205 КАС України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).
Частиною 2 ст. 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи положення ст. ст. 44, 194 та 205 КАС України, суд вважає, що неявка у судове засідання відповідача без поважних причин, належним чином повідомленого про дату, час і місце засідання, а також подання позивачем клопотання про розгляд справи за його відсутності, не є перешкодою для розгляду даної справи по суті у порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Згідно відомостей УДМС України в Чернівецькій області, за обліками ВОМІРМП УДМСУ в Чернівецькій області відповідач значиться зареєстрованим за місцем проживання АДРЕСА_1 .
Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Підпункт 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 14.1.175 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Пунктами 49.1, 49.3 ст. 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п.295.3 ст.295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Судом встановлено, що заборгованість по єдиному податку - фізичної особи -підприємця у розмірі 105508,86 грн виникла у відповідача внаслідок несплати податкових зобов'язань самостійно визначених ним у податкових деклараціях, поданих 29.10.2024 за ІІІ квартали 2024 рік у сумі 88083,86 грн, та 30.01.2025 за 2024 рік у сумі 17425,00 грн.
Як видно з матеріалів справи, а саме із розрахунку боргу по платнику податку наданим позивачем, станом на час розгляду справи, за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 105508,86 грн.
Крім того, відомості про суму податкового боргу у розмірі 105508,86 грн платника податків підтверджується інтегрованою карткою платника податків.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 105508,86 грн.
Згідно п. 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що за відповідачем обліковується податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб на суму 105508,86 грн.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як видно з матеріалів справи, з метою погашення податкового боргу, позивачем сформовано податкову вимогу форми “Ф» від 06.12.2024 № 0011871-1308-2413 на суму 88356,25 грн, яка отримана відповідачем особисто.
Оскільки після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу у відповідача змінилася (збільшилася), але податковий борг не був ним погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково позивачем не надсилалася (не вручалася).
Згідно п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).
Пунктом п. 87.11 ст. 87 ПК України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним вказаної суми податкового боргу.
Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Стосовно відстрочення або розстрочення виконання рішення, суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
За приписами ч. 3 ст. 378 КАС України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи- тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 378 КАС України).
Стаття 378 КАС України не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку дискреційні повноваження, які він реалізує за власними переконаннями, вирішувати питання про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
До обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для відстрочки/розстрочки його виконання, належать тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище.
Суд роз'яснює, що відповідач вправі звернутися із заявою до суду про відстрочення або розстрочення виконання рішення з поданням відповідних доказів.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 77, 139, 241, 246, 255, 257-263 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг у сумі 105508,86 грн до місцевого бюджету.
Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Повне найменування сторін:
позивач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200 - А, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 44057187);
відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя В.К. Левицький