01 липня 2025 року Справа № 580/2136/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Трофімової Л.В. розглянув заяву про залучення третьої особи у справі №580/2136/25 за позовом ОСОБА_1 (реєстрація: АДРЕСА_1 /листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Комісії з розгляду питань щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, постановив ухвалу.
27.02.2025 вх. №10130/25 представник позивача - адвокат Нікушина Валерія Сергіївна (ордер серії АІ №1834509) просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оформлене протоколом від 13.02.2025 №4;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти відповідне рішення про надання відстрочки ОСОБА_1 від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.9 ч. 1 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і видати відповідну довідку за формою 6;
- стягнути на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 90000 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
30.06.2025 вх.№ 33377/25 відповідач просить залучити до участі в справі третю особу, що не заявляє самостійних вимог Кабінет Міністрів України, зазначаючи, що розгляд заяви і надання відстрочки позивачу від призову на військову службу під час мобілізації до повноважень ІНФОРМАЦІЯ_2 не належить. Згідно з постановою від 16.05.2024 №560 Кабінет Міністрів України визначив незалежний орган колегіальний, унормував діяльність Комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, натомість не визначив відповідального за прийняте рішення щодо створеного ним органу та не наділив його фінансуванням, тому ІНФОРМАЦІЯ_3 не є відповідальним за діяльність незалежного колегіального органу, питання судових витрат може бути покладене на Кабінет Міністрів України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст.19 Конституції України).
Верховний Суд у справі № 814/152/18 зазначає: завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, причому, захист прав, свобод та інтересів особи є похідним, тобто, передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії можливе лише у разі, якщо такий суб'єкт повинен був вчинити такі дії (або прийняти відповідне рішення) згідно з законодавством і, невчинення цих дій (неприйняття рішення) порушує права позивача. Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах, про що неодноразово було зазначено Верховним Судом, зокрема у постановах від 03.03.2020 у справі №331/5314/16-а (2-а/331/148/2016), від 15.04.2020 у справі №712/11800/17, від 11.11.2021 у справі №640/13941/20.
Правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача).
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд під час вирішення питання про відкриття провадження у справі або під час підготовки справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Верховний Суд 29.01.2024 у справі №560/5937/22 наголосив: в адміністративному судочинстві для залучення до справи осіб, чиїх прав та обов'язків може стосуватися судове рішення, та з метою офіційного та повного з'ясування всіх обставин у справі, діє інститут третьої особи. Інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені під час вирішення спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.
Згідно з ч.4 ст.49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Суд встановив, що у клопотанні відповідача не зазначено обґрунтованих мотивів/доводів/аргументів, як судове рішення буде зачіпати прав та/або, обов'язки чи інтереси безпосередньо Кабінету Міністрів України як третьої особи без самостійних вимог (не вказано на чиїй стороні).
У тексті постанови КМУ від 16.05.2024 №560 “Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#Text) передбачено: 101. Фінансове забезпечення заходів, пов'язаних з призовом громадян на військову службу під час мобілізації, здійснюється відповідно до Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», інших законодавчих актів за рахунок і в межах коштів державного бюджету, передбачених для Міноборони, інших центральних органів виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, інших державних органів, коштів місцевих бюджетів, підприємств, установ та організацій, інших джерел, не заборонених законодавством. Матеріально-технічне забезпечення заходів, пов'язаних з призовом громадян на військову службу під час мобілізації, що здійснюється місцевими держадміністраціями (військовими адміністраціями) та органами місцевого самоврядування, включає, зокрема: забезпечення районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки автомобільним та іншими транспортними засобами, необхідними для здійснення заходів оповіщення та перевезення резервістів та військовозобов'язаних від дільниць оповіщення (місць проживання) до таких центрів (збірних пунктів) та від збірних пунктів до військових частин (установ); забезпечення Центрального управління або регіональних органів СБУ автомобільним транспортом для здійснення заходів щодо оповіщення та перевезення резервістів та військовозобов'язаних СБУ від місць проживання (збору) до таких органів; забезпечення районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки приміщеннями (фондами) для організації роботи збірних пунктів, дільниць оповіщення; оснащення збірних пунктів, дільниць оповіщення меблями, комп'ютерною технікою, канцелярським приладдям, засобами зв'язку, відео- та фотофіксації, місцями очікування, укриття та іншими матеріальними засобами, що забезпечують безперебійну, цілодобову роботу в будь-яких умовах обстановки.
Інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, що можуть бути порушені під час вирішення спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи.
У постанові від 31.08.2018 у справі № 822/1815/16 Верховний Суд вказав на те, що у разі визнання незаконним (протиправним), індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.
Відповідно до Закону України від 27 лютого 2014 року № 794-VII “Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів (ч.2 ст.1). Кабінет Міністрів України спрямовує свою діяльність на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України (ч.1 ст.41). Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження (ч.1 ст.49). Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України (ч.2 ст.49) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18#Text).
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).
ВПВС ЄДРСР 121753933 у справі №640/13029/22 зазначає: п.72 - відповідно до пункту 4 Указу № 64/2022 Кабінет Міністрів України (зобов'язаний) невідкладно, зокрема, забезпечити фінансування та вжити у межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України; п.73 - Кабінету Міністрів України (доручено) забезпечити фінансування та вжити у межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації (пункт 6 Указу № 64/2022).
За наведених обставин суд вважає відсутніми правові підстави для залучення КМУ до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Згідно з частиною 5 статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Зважаючи на предмет спору та підстави позову, враховуючи матеріали справи і доводи нелогічного клопотання відповідача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залучення до участі у цій справі третьою особою без самостійних вимог (не вказано, що на стороні відповідача) - Кабінету Міністрів України, з підстав того, що відповідачем не наведені зрозумілі обґрунтування і не надані докази на підтвердження на чиїй стороні має бути залучений КМУ за наявного п.101 у чинній постанові від 16.05.2024 №560 “Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період».
Керуючись ст 2, 49, 241, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі в адміністративній справі № 580/2136/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії з розгляду питань щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування індивідуального акта - третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Кабінету Міністрів України - відмовити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 256 КАС України та окремо від рішення суду не належить оскарженню.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА