про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
01 липня 2025 року справа № 580/7449/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Паламар П.Г., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Звенигородського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дій державного виконавця,
Рубан Світлана Володимирівна в інтересах ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Звенигородського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (20202, м. Звенигородка, пров. В.Погорілого, 1) в якому просить зобов'язати відповідача виключити відомості про боржника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Єдиного реєстру боржників внесених у зв'язку з відкриттям виконавчого провадження №43630244.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України після одержання позовної заяви суд з'ясовує, серед іншого, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства (п. 4 ч.1 цієї статті).
Заявлений спір не підвідомчий адміністративному суду з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII “Про виконавче провадження» (далі - ЗУ №1404-VIII) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Проаналізувавши вказані вище норми законодавства, суд дійшов висновку, що сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання судового рішення виключно до суду, який видав виконавчий документ.
Отже, до юрисдикції адміністративних судів не належать справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавців щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих місцевими загальними та господарськими судами.
Як встановлено судом з ЄРБ, виконавчий лист виданий Ватутінським міським судом Черкаської області щодо стягнення аліментів, в межах якого відповідач вніс спірний запис до Єдиного реєстру боржників.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 446 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.
Отже, законом встановлено інший порядок судового оскарження дій державного виконавця, вказаний спір має розглядатись у порядку цивільного судочинства.
Частина 1 статті 2 КАС України визначає завдання адміністративного судочинства, якими є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Заявлений спір має ознаки цивільно-правового. Захист такого права з огляду на наведені вище положення КАС України не може відбуватися в порядку адміністративного судочинства та на такий спір не поширюється юрисдикція адміністративного суду згідно зі ст.19 КАС України.
Тому суд дійшов висновку, що позов належить до юрисдикції загального місцевого суду за правилами цивільного судочинства.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.03.2020 у справі № 682/3112/18 (провадження №14-580цс19) зроблено загальний правовий висновок про те, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №2610/27695/2012, Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 682/3112/18, в якій, зокрема, визначення розміру заборгованості за аліментами, так і накладення штрафів за наявності заборгованості, порядок вирішення спору як щодо розміру заборгованості, так і про накладення штрафу з огляду на наявність заборгованості має відбуватися у межах однієї юрисдикції - у порядку цивільного судочинства, що буде відповідати принципам верховенства права та ефективності провадження як механізму судового захисту.
Також подібний правовий висновок щодо юрисдикції справ міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 175/1571/15.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Тому наявні підстави відмовити у відкритті провадження та повернути позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами.
Керуючись ст. ст. 170 КАС України, суддя,
У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Звенигородського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дій державного виконавця - відмовити.
Копію ухвали надіслати позивачеві, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
СуддяПетро ПАЛАМАР