про відмову у зміні способу виконання рішення суду
01 липня 2025 року справа № 580/4363/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
секретар судового засідання - Гришанова А.І.,
за участю:
позивача - не з'явився,
представника відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення суду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просить змінити спосіб виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року в адміністративній справі № 580/4363/24 та встановити спосіб виконання шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ).) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) нарахованого, але не виплаченого грошового забезпечення, у сумі 28693,37 (двадцять вісім тисяч шістсот дев'яносто три ) грн 37 коп.
Заява мотивована тим, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року у справі № 580/4363/24, ухвалене щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 29.01.2020 до 17.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, а також здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, набрало законної сили 10 грудня 2024 року та станом на момент подання заяви все ще не виконане суб'єктом владних повноважень в частині здійснення стягувачу виплати грошового забезпечення.
Відтак, як зазначає позивач, з огляду на положення ч. 3 ст. 378 КАС України, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року у справі № 580/4363/24 не виконується боржником 6 місяців, що є самостійною підставою для зміни способу виконання судового рішення.
Ухвалою від 18.06.2025 суддя призначив заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення суду до розгляду в судовому засіданні на 01 липня 2025 року об 11 год. 40 хв.
18.06.2025 позивач подав заяву, у якій просить розглянути заяву про зміну способу виконання рішення суду без його участі та задовольнити її.
27.06.2025 представник відповідача подав заяву, в якій просить розглянути справу № 580/4363/24 без участі представника відповідача, за наявними в матеріалах справи документами, у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.
Під час розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд з'ясував таке.
Рішенням від 05 липня 2024 у справі № 580/4363/24, яке набрало законної сили 10.12.2024, Черкаський окружний адміністративний суд позов ОСОБА_1 задовольнив частково, зокрема:
- визнав протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 до 17.12.2020 з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 із застосуванням з 29.01.2020 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, для визначення розмірів складових грошового забезпечення;
- зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18) за період з 29.01.2020 до 17.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, а також здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020;
- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
28.01.2025 позивач отримав виконавчий лист у зобов'язальній частині рішення та пред'явив його до виконання до органу Державної виконавчої служби.
Постановою від 30.01.2025 старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрила виконавче провадження № 77037046 з виконання виконавчого листа № 580/4363/24, виданого 28.01.2025 про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18) за період з 29.01.2020 до 17.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, а також здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020.
Згідно інформації з автоматизованої системи виконавчого провадження (https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) суд з'ясував, що листом від 17.02.2025 № 1200/148/9/51/184 Військова частина НОМЕР_1 повідомила державного виконавця про те, що рішення суду не виконане у зв'язку з відсутністю фінансування за відповідною статтею Міністерством оборони України. Також у листі відповідач повідомив, що проводяться відповідні дії в межах повноважень командира військової частини НОМЕР_1 щодо виконання рішення суду та отримання відповідного фінансування для його виконання, а саме: здійснено перерахунок та нараховане грошове забезпечення за період з 29.01.2020 по 17.12.2020, здійснено перерахунок допомоги на оздоровлення за 2020 рік, складено довідку від 11.01.2024 № 1200/148/9/66/87. Відповідно до доведеного розпорядження Фінансово-економічного управління КПС ЗСУ м. Вінниця від 11.03.2024 № 723/147/2/680/пс військовою частиною було отримано лист-погодження КПС ЗСУ на виплату для виконання рішення суду (вхідний № 695/пс 23.01.25 року), після чого була направлена заявка до ФЕУ КПС ЗСУ м. Вінниця № 148/20/719/64 від 07.02.2025.
Крім того, у листі відповідач вказав, що на даний час виділення кошторисних призначень Міністерством Оборони України на погашення витрат за рішенням судів відсутнє, після надходження коштів на рахунок військової частини НОМЕР_1 та проведення виплати на адресу виконавця будуть надані відповідні документи щодо виконання постанови.
До листа від 17.02.2025 № 1200/148/9/51/184 відповідач додав копії довідки про перерахунок грошового забезпечення позивача, копію листа-погодження КПС ЗСУ на виплату для виконання рішення суду (вхідний № 695/пс 23.01.25 року), а також копії основної заявки-розрахунку Військової частини НОМЕР_1 на лютий 2025 року та розрахунку потреби в коштах для виплати, зокрема і позивачу в розмірі 40172 грн.
Постановою від 14.04.2025 старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції за невиконання рішення суду в повному обсязі наклала на боржника - Військову частину НОМЕР_1 штраф в розмірі 5100 грн, постановою від 08.05.2025 за повторне невиконання рішення суду в повному обсязі - штраф в розмірі 10200 грн.
За інформацією з автоматизованої системи виконавчого провадження суд з'ясував, що інші постанови державного виконавця станом на 01.07.2025 у виконавчому провадженні № 77037046 відсутні.
Під час вирішення заяви по суті, суд зазначає таке.
За приписами ст. 124, ч. 3 ст. 129-1 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, а обов'язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.
Обов'язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін. Якщо органи влади відмовляються виконувати чи затримують виконання судових рішень, гарантії статті 6, якими користується особа на час судової стадії розгляду, втрачають зміст.
Судові рішення, що набрали законної сили, а також ті, що підлягають негайному виконанню, є обов'язковими для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Згідно з ч.ч. 1, 3 статті 378 КАС України, у редакції, чинній з 19 грудня 2024 року, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміється застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суть самого судового рішення.
Під час вирішення питання про зміну способу і порядку виконання рішення суд повинен враховувати, що під зміною способу і порядку розуміється дія або сукупність дій, якими певним чином досягається кінцевий результат, та що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання рішення неможливим.
Відтак, суд зазначає, що спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту порушеного права. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
Отже, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. При цьому, факт наявності таких обставин має підтверджуватись певними доказами, як це встановлено положеннями статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
При цьому, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (частина четверта статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади за даних обставин. Відтак, поняття “спосіб виконання судового рішення» має спеціальне значення, яке стосується виконавчого провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем відповідно до Закону України “Про виконавче провадження». Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту.
У рішенні від 05 липня 2024 у справі № 580/4363/24 Черкаський окружний адміністративний суд не здійснював розрахунок належної до сплати позивачу суми та не визначав її до сплати, а розмір донарахованої суми грошового забезпечення, який позивач просить стягнути з відповідача, Військова частина НОМЕР_1 обрахувала вже після розгляду справи по суті.
З огляду на наведене, суд зауважує, що обраний заявником спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 нарахованого, але не виплаченого грошового забезпечення, у сумі 28693,37 грн не узгоджується зі змістом статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України та потягне за собою фактично зміну судового рішення по суті, що є неприпустимим, оскільки рішення у справі набрало законної сили, та матиме наслідком зміну обраного судом способу відновлення порушеного права позивача.
Отже, оскільки зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, а заявник не надав належних та допустимих доказів існування обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду, то суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення у справі № 580/4363/24 належить відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення суду відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала складена в повному обсязі та підписана 01.07.2025.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК