01 липня 2025 року справа № 580/3702/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув у письмовому провадженні заяву у порядку ст. 254 КАС України в адміністративній справі №580/3702/25 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик 235, м. Черкаси, Черкаська область, 18002, код ЄДРПОУ ВП 44131663) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, постановив ухвалу.
30.06.2025 вх.№33105/25 до суду надійшла заява представника Головного управління ДПС у Черкаській області про роз'яснення ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 у справі №580/3702/25 .
Відповідно до вимог ч.3 ст. 254 КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалене відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення резолютивної частини.
Роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, що викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30.04.2020 у справі №22а-11177/08.
Процесуальним законом встановлений порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначена певна послідовність дій, що необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати судове рішення.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Заявником має бути доведено, що зміст резолютивної частини судового рішення є незрозумілим чи об'єктивно ускладнює або робить неможливим виконання такого рішення (висновки у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2023 року у справі №400/2839/22/адміністративне провадження № К/990/26995/23).
У заяві заявник зазначає, що реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстрів платників єдиного податку (пункт 299.1 статті 299 Податкового кодексу України). Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, виключення з Реєстру передбачає перехід юридичної особи на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом. Кодексом не передбачено термін «зупинити дію рішення щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку», відповідно до норм Кодексу №2755 юридична особа (фізична особа-підприємець) може бути або включена до реєстру платників єдиного податку, або виключена (анульована) з реєстру. Відповідно до пункту 299.7 статті 299 Кодексу до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку, зокрема, дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, дата реєстрації та дата анулювання реєстрації. З урахуванням норм Кодексу №2755 у контролюючих органів ДПС відсутня технічна можливість виконати судове рішення про зупинення дії рішення про анулювання платника єдиного податку. Додатково зазначає, що ухвала суду про забезпечення позову не містить зобов'язальної частини щодо покладання судом на Головне управління ДПС у Черкаській області обов'язку вчинити певні дії, в резолютивній частині ухвали зазначено про зупинення рішення Головного управління ДПС у Черкаській області №174/23-00-07-09 про анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Надаючи оцінку твердженню представника відповідача у справі про те, що у контролюючих органів ДПС відсутня технічна можливість виконати судове рішення про зупинення дії рішення про анулювання платника єдиного податку, суд зазначає про таке.
Правопорядок не може допускати ситуації, за яких особа наполягає в різних судових процесах на правдивості протилежних одне одному тверджень задля просування власних інтересів.
Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах, про що неодноразово зазначено Верховним Судом, зокрема: у постановах від 03.03.2020 у справі №331/5314/16-а (2-/331/148/2016), від 15.04.2020 у справі №712/11800/17, від 11.11.2021 у справі №640/13941/20.
Технічне завдання на розробку програмного забезпечення відіграє значну роль під час проєктування продукту, позаяк містить список ключових вимог і описує технічні засоби для реалізації ідеї замовника. Під час написання ТЗ важлива гранична ясність і коректність, що дозволяє мінімізувати трудовитрати і уникнути багатьох проблем, обумовлених нерозумінням між сторонами: розбіжностей в критеріях оцінки, тривалого узгодження, зміни технічних параметрів.
Суд не підміняє інший орган влади і не виконує повноваження суб'єкта податкових органів, проте перевіряє стан виконання ухвали.
Роз'яснення ухваленого судового рішення, яке набрало законної сили (стаття 255 Кодексу адміністративного судочинства України), є одним із способів усунення такого недоліку, як невизначеність (неясність і незрозумілість судового рішення), що створює перешкоди або унеможливлює його виконання.
Мета судового контролю - захистити порушене право відповідної особи (позивача), виправити можливу помилку суб'єкта владних повноважень, вказати суб'єкту владних повноважень на неможливість вчинення такої помилки у майбутньому, забезпечити принцип правової визначеності для всіх осіб, які потраплятимуть у аналогічні відносини у майбутньому (https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2022_11_04_Bernazuk.pdf).
Заявником до заяви, що є очевидно безпідставною та необґрунтованою, не додані докази, що унеможливлюють виконання резолютивної частини ухвали від 07.04.2025 у справі № 580/3702/25 та потребують роз'яснення змісту резолютивної частини через незрозумілість.
Беручи до уваги, що заява від 30.06.2025 про роз'яснення ухвали про забезпечення позову не містить прохання через невизначеність, незрозумілість, неясність, неможливість резолютивної частини з метою виконання судового рішення у формі ухвали про забезпечення позову суд дійшов висновку, що належить відмовити у задоволенні необгрунтованої заяви про роз'яснення ухвали суду від 30.06.2025 як передчасній і безпідставній, та роз'яснити про право звернення до суду із заявою у порядку, встановленому процесуальним законодавством, зокрема: з дотримання вимог ст.254, ч.8 ст.382 КАС України та урахуванням висновків Конституційного Суду України у справі № 3-27/2022(54/22) щодо рівноправності сторін під час судового контролю за виконанням судового рішення та висновків Верховного Суду на стадії виконання рішення суду у вирішеній справі по суті.
Відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2025 апеляційна скарга Головного управління ДПС у Черкаській області залишена без задоволення, а ухвала Черкаського окружного адміністративного суду про забезпечення позову від 07.04.2025 у справі №580/3702/25 без змін.
01.07.2025 Черкаський окружний адміністративний суд відмовив позовачеві у встановленні судового контролю про виконання ухвали про забезпечення позову від 07.04.2025 у справі №580/3702/25.
Верховний Суд № 826/9751/14 ЄДРСР 100973142 звертає увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.
Керуючись статтями 2, 248, 254, 256, 294 КАС України, суд
Відмовити Головному управлінню ДПС у Черкаській області у задоволенні заяви про роз'яснення ухвали від 07.04.2025 в адміністративній справі № 580/3702/25 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування індивідуального акта.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписанню суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Копію ухвали направити сторонам справи.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА