Справа № 560/4137/25
30 червня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом військової частини НОМЕР_1 , в якому просить визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення з урахуванням січня 2008 року як базового місяця (місяця, в якому було здійснено підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців) за період з 01.01.2016 по 14.12.2017 включно та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з урахуванням січня 2008 року як базового місяця (місяця, в якому було здійснено підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців) за період з 01.01.2016 по 14.12.2017 включно.
Ухвалами від 17.03.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та провадження в адміністративній справі зупинив до набрання законної сили судового рішення Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі №460/21394/23.
Ухвалою від 07.04.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд поновив провадження у справі.
До суду надійшов відзив, у якому відповідач просить позов залишити без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Вирішуючи питання щодо пропуску звернення до суду суд враховує таке.
Частина 1 статті 122 КАС України визначає, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
В поданому адміністративному позові позивач оскаржує дії відповідачів щодо виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 14.12.2017.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.07.2024 у справі №990/156/23 зазначила, що стаття 233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Указана норма поширює свою дію на всіх працівників і службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.
За змістом частини 1 статті 233 КЗпП України Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
За змістом частини 1 статті 233 КЗпП України в редакції Закону №2352 від 01.07. 2022, який набрав чинності 19.07.2022, що діє на час звернення позивача до суду, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Відповідно до пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
За змістом частини 3 статті 263 Цивільного кодексу України від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Отже, з 01.07.2023 визначені статтею 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються в редакції цієї норми від 19.07.2022, що діяла до запровадження обмежень, передбачених пунктом 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України, з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Постановою від 21.03.2025 у справі №№460/21394/23 cудова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду дійшла висновку, що спірний період умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" та після цього: період до 19.07.2022 регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Водночас, період з 19.07.2022 регулюється чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Оскільки, у спірний період норма статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати без обмеження будь-яким строком, підстави для задоволення клопотання представника військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду відсутні.
Керуючись статтями 121, 122, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя О.К. Ковальчук