Справа № 640/16538/20
іменем України
01 липня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) визнання протиправними та скасування приписів,
Позивач звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовною заявою до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якій просить суд: визнати протиправними та скасувати приписи Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.09.2019 р.:
- про зупинення підготовчих та будівельних робіт;
- про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підстави для призначення та продовження перевірки дотримання ним законодавства у сфері містобудівної діяльності були відсутні, у зв'язку з чим незаконними є усі документи, оформлені відповідачем за результатом проведення такої перевірки. Таким чином, видання відповідачем приписів про зупинення підготовчих та будівельних робіт та усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.09.2019 р. є протиправним та таким, що порушує права та інтереси ОСОБА_1 .
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що за результатами проведеної перевірки та відповідно до підпунктів 16, 17 Порядку № 553, посадовою особою Департаменту складено акт перевірки від 11.09.2019, та враховуючи виявлені порушення видано ОСОБА_1 обов'язковий до виконання припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.09.2019, з вимогою усунути допущені порушення у термін до 11.11.2019 та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 11.09.2019 з вимогою зупинити виконання будівельних робіт до усунення допущених правопорушень. Також, за результатами перевірки відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 11.09.2019. Складені за результатами здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю документи були підписані ОСОБА_1 без зауважень та вручені останньому, про що свідчить його підпис у вищезазначених документах. Зазначає, що при видачі оскаржуваних приписів посадова особа Департаменту діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що повністю відхиляє усі заперечення відповідача, зокрема власне тлумачення норм матеріального права, які застосовані відповідачем неправильно та без врахування актуальної судової практики у сфері містобудівної діяльності. В свою чергу, позовна заява про визнання протиправними та скасування приписів ДАБК є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № № 640/16538/20, розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Від відповідача до суду надійшла заява, в якій зазначив, що Департамент заперечує проти задоволення позовних вимог в адміністративній справі № 640/16538/21. Просить відмовити у задоволенні адміністративного позову у справі № 640/16538/21 у повному обсязі.
Позивач подав до суду письмові пояснення по справі, в яких зазанчив про те, що на сьогоднішній день розгляд справи № 640/16538/20 Хмельницьким окружним адміністративним судом є актуальним для такого позивача, а визначений у ній спір не врегульований між сторонами.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
На адресу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшло звернення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 16.07.2019 № 100-10819, в якому зазначається, що ГБК "Киянка" виконуються роботи по будівництву капітальних будівель на вул. Ак. Заболотного, 5 у місті Києві без документа, який надає право на виконання будівельних робіт.
14.08.2019 року Департаментом з питань, державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано наказ "Про проведення позапланової перевірки" № 616.
Пунктом 1 зазначеного наказу Управління контролю за будівництвом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) уповноважено здійснити проведення позапланової перевірки: ГБК "Киянка" (код ЄДРПОУ 22865031, 03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, будинок 5) на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт на вул. Академіка Заболотного, 5 у Голосіївському районі м. Києва.
На виконання п. 2 наказу відповідача від 14.08.2019 р. № 616 "Про проведення позапланової перевірки" 15.08.2019 р. ДАБК оформлено направлення для проведення планового (позапланового) заходу б/н щодо дотримання суб'єктом містобудування ГБК "Киянка" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил із строком дії з 15.08.2019 року по 29.08.2019 року.
20.08.2019 р. начальником інспекційного відділу № 2 управління контролю за будівництвом Ю. Пікаловою подано службову записку Директору Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва В.Кузьменку, яка містить прохання видати направлення для проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності суб'єкта містобудування, ОСОБА_1 , на вул. Академіка, Заболотного, 5 у Голосіївському районі м. Києва.
20.08.2019 року відповідачем оформлено направлення для проведення планового (позапланового) заходу б/н зі строком дії з 20.08.2020 р. до 02.09.2019 р.
10.09.2019 року заступником директора Департаменту Т. Попчук подано службову записку Директору Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва В.Кузьменку, яка містить прохання продовжити термін проведення перевірки на два робочі дні з 10.09.2019 р. по 11.09.2019.
10.09.2019 року відповідачем оформлено направлення для проведення планового (позапланового) заходу б/н зі строком дії з 10.09.2020 р. до 11.09.2019 р.
11.09.2019 року за результатами проведеної відповідачем перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності складно акт б/н, у якому встановлені порушення ОСОБА_1 норм законодавства у сфері містобудування.
11.09.2019 року відповідачем винесено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Позивач, вважаючи, що видання відповідачем приписів про зупинення підготовчих та будівельних робіт та усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил є протиправним та таким, що порушує його права та інтереси звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні спрямовані на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини, визначено Законом України "Про основи містобудування".
Згідно ст. 7 Закону України "Про основи містобудування" державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.
Таким органом є Державна архітектурно-будівельна інспекція та її територіальні органи.
Положеннями ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон) визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Приписи ч. 3 ст. 41 Закону визначають, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Згідно п. 2 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 "Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" (далі - Порядок №553) у редакції, яка була чинною на момент призначення перевірки, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.
Відповідно до п. 5, абз. 1 п. 7 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Зі змісту п. 7 Порядку № 553 вбачається, що підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
За правилами ч. ч. 1-3 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", положення якого у цій частині поширюються на спірні правовідносини згідно його ч. 5 ст. 2, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Тобто, обов'язковою умовою оформлення документів, що дають право на проведення перевірки, є визначення підстави для проведення позапланового заходу.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено раніше, підставою для проведення позапланової перевірки об'єкта будівництва, щодо дотримання суб'єктом містобудування ГБК "Киянка" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, було звернення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 16.07.2019 № 100-10819, в якому зазначається, що ГБК "Киянка" виконуються роботи по будівництву капітальних будівель на вул. Ак. Заболотного, 5 у місті Києві без документа, який надає право на виконання будівельних робіт.
При цьому під час виїзду посадової особи Департаменту з метою проведення позапланової перевірки було встановлено, що будівельні роботи із надбудовою другого та третього поверху над гаражними боксами № № 256, 329, 388, 451, 452, 453 за вищезазначеною адресою виконуються позивачем - ОСОБА_1 , який є членом ГБК "Киянка".
Тому 20.08.2019 р. начальником інспекційного відділу № 2 управління контролю за будівництвом Ю. Пікаловою подано службову записку Директору Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва В.Кузьменку, яка містить прохання видати направлення для проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності суб'єкта містобудування, ОСОБА_1 , на вул. Академіка, Заболотного, 5 у Голосіївському районі м. Києва.
20.08.2019 року відповідачем оформлено направлення для проведення планового (позапланового) заходу б/н зі строком дії з 20.08.2020 р. до 02.09.2019 р.
Суд зазначає, що згідно абз. 10 п. 7 Порядку № 553 строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Отже, загальна тривалість позапланової перевірки не може перевищувати дванадцяти робочих днів з урахуванням одноразового продовження строку її проведення за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника. При цьому, судовою колегією враховується, що законодавцем не передбачено випадки переривання проведення перевірки на певний термін, у зв'язку з чим, на переконання суду апеляційної інстанції, під продовженням терміну проведення перевірки повинно розумітися продовження проведення перевірки, яке розпочинається у перший робочий день за останнім робочим днем здійснення перевірки, зазначеним у направленні на перевірку. При цьому, формою рішення про таке продовження є саме наказ на проведення перевірки у розумінні положень п. 7 Порядку №553.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи та було встановлено раніше, згідно направлення для проведення позапланової перевірки від 20.08.2019 року № б/н, строк його дії визначений з 20.08.2020 р. до 02.09.2019 р.. У подальшому, на підставі службової записки від 10.09.2019 року та звернення заступником директора Департаменту Т. Попчук видано направлення для проведення позапланової перевірки від 10.09.2019 року № б/н з терміном дії з 10.09.2020 р. до 11.09.2019 р.
Зі змісту встановлених вище обставин вбачається, що у період з 10.09.2020 року по 11.09.2019 року працівниками Департаменту ДАБК у м. Києві було проведено повторну перевірку об'єкта будівництва, що виконувались позивачем, на підставі одного й того ж самого звернення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 16.07.2019 № 100-10819, оскільки перерва у проведенні перевірки з 02.09.2019 року по 10.09.2019 року дає підстави стверджувати про те, що позапланова перевірка об'єкта будівництва завершилася 02.09.2019 року. У той час як перевірка у період з 10.09.2020 року по 11.09.2019 року була проведена без наявних на те правових підстав, оскільки чинне законодавство не наділяє контролюючі органи двічі проводити перевірку одного й того самого об'єкта на підставі одного й того ж звернення.
З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень було порушено порядок та процедуру проведення позапланової перевірки, а саме - проведено перевірку за відсутності на те правових підстав, передбачених ч. 1 ст. 41 Закону та п. 7 Порядку №553.
Верховний Суд України у постанові від 27.01.2015 року у справі №21-425а14 висловив правову позицію, зі змісту якої випливає, що чинним законодавством встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, у тому числі її продовження. Невиконання вимог закону щодо процедури та порядку проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Суд вважає за необхідне підкреслити, що у справі Рисовський проти України (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип належного урядування , зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.
Системний аналіз наведених норм у своїй сукупності дає підстави для висновку, що акт перевірки, отриманий в результаті документальної виїзної перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених ч. 2 ст. 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Рішення, прийняте за наслідками незаконної перевірки на підставі висновків акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.
Аналогічна за змістом позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 року у справі № 810/1438/17.
З урахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що позапланова перевірка ОСОБА_1 проведена без належних на те правових підстав, визначених ч. 1 ст. 41 Закону та п. 7 Порядку №553, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування оскаржуваного припису як такого, що прийнятий суб'єктом владних повноважень поза межами правового поля з порушенням процедури і порядку на підставі матеріалів перевірки, проведеної без наявних на те правових підстав.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування оскаржуваного рішення. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятого на їх підставі рішень.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задоволити.
Визнати протиправними та скасувати приписи Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.09.2019 року: про зупинення підготовчих та будівельних робіт; про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Трьохсвятительська, 4В, м. Київ, 01001 , код ЄДРПОУ - 40224921)
Головуючий суддя П.І. Салюк