Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
за наслідками провадження за нововиявленими обставинами
01 липня 2025 року Справа № 520/25221/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Полях Н.А.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву Управління Служби безпеки України в Харківській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Управління Служби безпеки України в Харківській області (код ЄДРПОУ 20001711, вул. Мироносицька, буд. 2, м. Харків, 61002) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Служби безпеки України в Харківській області, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність УСБУ в Харківській області щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 ;
- зобов'язати УСБУ в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 30.01.2020 - 31.08.2022 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи за відповідним Законом України "Про державний бюджет України" станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022;
- зобов'язати УСБУ в Харківській області скласти та направити до ГУ ПФУ в Харківській області для перерахунку пенсії ОСОБА_1 виправлені грошовий атестат та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії, із відображенням в цих документах складових грошового забезпечення ОСОБА_1 , обрахованих з використанням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (2020, 2021, 2022).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Харківській області щодо непроведення нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30.01.2020 по 31.08.2022 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Зобов'язано Управління Служби безпеки України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30.01.2020 по 31.08.2022 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 в частині відмови у задоволенні позову.
Ухвалено в скасованій частині постанову, якою задоволено позов ОСОБА_1 . Зобов'язано Управління Служби безпеки України в Харківській області скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для перерахунку пенсії ОСОБА_1 грошовий атестат та довідку про розмір грошового забезпечення та премії для призначення пенсії, складеної, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII, положень Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30.08.2017, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на перше січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30.08.2017.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 залишено без змін.
04.06.2025 Управлінням Служби безпеки України в Харківській області до Харківського окружного адміністративного суду було подано заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій відповідач просив:
- скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 в частині зобов'язання УСБУ в Харківській області здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 22.06.2021;
- ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог щодо УСБУ в Харківській області за період з 30.01.2020 по 22.06.2021, у зв'язку з відсутністю повноважень відповідача здійснювати нарахування та виплату грошового забезпечення за час служби позивача в інших підрозділах СБУ.
В обґрунтування заяви зазначено, що на виконання судового рішення у 2025 році співробітниками УСБУ в Харківській області направлено запит до архівів інших регіонів, за результатами чого отримано архівну довідку, яка засвідчує, що в період з 30.01.2020 по 17.11.2020 позивач проходила службу в Інституті підготовки юридичних кадрів СБУ при НЮУ ім. Ярослава Мудрого, а з 17.11.2020 по 22.06.2021 - в УСБУ в Одеській області. Таким чином, у спірний період позивач не належала до особового складу УСБУ в Харківській області, а тому цей орган не має повноважень і обов'язків щодо формування грошового атестату та здійснення виплат. Зазначені обставини були встановлені 14.05.2025, коли співробітник УСБУ в Харківській області під час службового відрядження до місця зберігання архівів ознайомився з послужним списком позивача. На підставі цього було складено архівну довідку, що підтвердила проходження служби позивачем у вказаних підрозділах інших регіонів. Крім того, відповідач зазначив, що внаслідок збройної агресії РФ у 2022- 2023 роках місце дислокації УСБУ в Харківській області зазнало численних ракетних ударів. Згідно загальновідомих відомостей, у результаті цих обстрілів було знищено адміністративну будівлю УСБУ в Харківській області з усією наявною документацію. З метою збереження документації в умовах воєнного тану, Управлінням евакуйовано значну частину матеріальних носіїв інформації - у тому числі архівну документацію щодо кадрового складу. Для убезпечення від безповоротного знищення у ході бойових дій, а також витоку даних із обмеженим доступом, відповідні документи переміщено до іншого регіону, що унеможливило їх доступність у період розгляду справи у 2024- 2025 роках. Інформація про проходження служби, наявність або відсутність стягнень, правових підстав для виплат чи їх обмежень, як і грошовий атестат, зберігаються виключно у паперовому вигляді з обмеженим доступом. Вони не підлягають обігу через електронні інформаційні ресурси і можуть бути отримані виключно шляхом фізичного ознайомлення уповноваженого співробітника з оригіналами. Відповідач зазначає, що не мав фізичної можливості доступу до таких документів на момент подання відзиву на позов та апеляційної скарги. УСБУ в Харківській області не має повноважень формувати грошовий атестат або здійснювати розрахунок для періодів, коли особа не входила до його штатного розпису. Крім того, розгляд цієї частини спору судами першої та апеляційної інстанції відбувся без залучення належного відповідача (УСБУ в Одеській області). Покладення обов'язку на УСБУ в Харківській області здійснити грошові виплати за період, протягом якого особа не перебувала у складі цього органу, на думку відповідача, порушує принцип пропорційності, оскільки тягар зобов'язань не відповідає правовому статусу органу в означений період. Встановлення нововиявлених обставин, пов'язаних з проходженням позивачем служби в Інституті підготовки юридичних кадрів СБУ та в Управлінні СБУ в Одеській області у період з 30.01.2020 по 22.06.2021, свідчить про неможливість виконання судового рішення у цій частині. УСБУ в Харківській області не має жодних кадрових, правових або бюджетних повноважень щодо складання атестатів або виплат за періоди служби в інших структурних підрозділах Служби безпеки України. Указані обставини створюють ситуацію, в якій виконання резолютивної частини рішення у буквальному формулюванні є юридично неможливим, оскільки: відсутні кадрові дані, які б дозволили визначити розміри змінних складових грошового забезпечення (надбавки, премії, стягнення); неможливо сформувати грошовий атестат без повноважень та вихідних даних від фактичного місця служби; відповідно до частини другої статті 51 Бюджетного кодексу України, розпорядник бюджетних коштів не має права здійснювати видатки за зобов'язаннями, які не належать до його компетенції, а УСБУ в Харківській області не є відповідальним розпорядником коштів щодо осіб, які проходили службу в інших підрозділах. З огляду на викладене, відповідач зазначив, що частина резолютивної частини судового рішення щодо зобов'язання УСБУ в Харківській області здійснити перерахунок і виплату за період, коли позивач проходила службу в інших підрозділах, має бути переглянута у зв'язку з встановленням об'єктивної неможливості виконання через виявлення нових істотних обставин.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 відкрито провадження за нововиявленими обставинами та призначено судове засідання у справі.
01.07.2025 від представника позивача до суду надійшла заява, в якій представник просив розглядати справу у письмовому провадженні.
Від представника відповідача 01.07.2025 до суду було подано заяву, в якій представник просив розгляд справи проводити у письмовому провадженні.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши заяву, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, дійшов наступного.
Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами визначені статтею 361 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною 2 ст.361 КАС України встановлено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи (ч.3 ст.361 КАС України).
Згідно із ч. 4 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (ч. 6 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, за змістом наведених норм процесуального права, до нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.
Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Тобто за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.
Така правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06 лютого 2018 року у справі № 816/4947/14, від 13 лютого 2018 року у справі № 815/756/14, від 6 березня 2018 року у справі № 484/2634/14-а, від 14 травня 2019 року у справі № 826/14797/15.
Суд зазначає, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Разом з тим, в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження.
На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.
Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Суд звертає увагу на те, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів, тощо.
Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
Істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справи, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті.
Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність УСБУ в Харківській області щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 ;
- зобов'язати УСБУ в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 30.01.2020 - 31.08.2022 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи за відповідним Законом України "Про державний бюджет України" станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022;
- зобов'язати УСБУ в Харківській області скласти та направити до ГУ ПФУ в Харківській області для перерахунку пенсії ОСОБА_1 виправлені грошовий атестат та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії, із відображенням в цих документах складових грошового забезпечення ОСОБА_1 , обрахованих з використанням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (2020, 2021, 2022).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Харківській області щодо непроведення нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30.01.2020 по 31.08.2022 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Зобов'язано Управління Служби безпеки України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30.01.2020 по 31.08.2022 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 в частині задоволення позовних вимог залишено без змін.
Так, звертаючись до суду з даним адміністративним позовом, ОСОБА_1 заявила позовні вимоги до Управління Служби безпеки України в Харківській області.
Разом з тим, відповідачем на підтвердження доводів, викладених у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, надано архівну довідку Управління Служби безпеки України в Харківській області від 14.05.2025, з якої убачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходила військову службу в СБ України:
- з 30 січня 2020 року (наказ Т.в.о. начальника ІПЮК для СБУ № 80-ос від 14 серпня 2017 року) по 17 листопада 2020 року - дійсна військова служба в ІПЮК для СБУ НЮАУ імені Я. Мудрого;
- з 17 листопада 2020 року по 19 листопада 2020 року - направлена у розпорядження начальника Управління СБ України в Одеській області за п. 47 для подальшого проходження військової служби, наказ ІПЮК для СБУ № 165-ос/дск від 16 листопада 2020 року;
- з 19 листопада 2020 року (наказ начальника Управління СБ України в Одеській області № 571-ос/дск від 19 листопада 2020 року) по 22 червня 2021 року - проходила дійсну військову службу в Управлінні СБ України в Одеській області;
- з 22 червня 2021 року (наказ начальника Управління СБ України в Одеській області № 277-ос/дск від 16 червня 2021 року) по 23 червня 2021 року - в розпорядженні начальника Управління СБ України в Харківській області;
- з 23 червня 2021 року (наказ начальника Управління СБ України в Харківській області № 120-ос/дск від 24 червня 2021 року) по 02 вересня 2021 року - перебувала у розпорядженні начальника Управління СБ України в Харківській області;
- з 23 червня 2021 року (наказ начальника Управління СБ України в Харківській області № 120-ос/дск від 24 червня 2021 року) по 02 вересня 2021 року - перебувала у розпорядженні начальника Управління СБ України в Харківській області;
- з 02 вересня 2021 року (наказ начальника Управління СБ України в Харківській області № 168-ос/дск від 02 вересня 2021 року) по 31 серпня 2022 року - проходила військову службу в Управлінні СБ України в Харківській області.
Згідно вказаної довідки позивач виключена із списків особового складу та звільнена з військової служби з дня виключення зі списків особового складу наказом Т.в.о. Голови СБ України № 1093-ос/дск від 18 серпня 2022 року за пп. «в» п. 61 та пп. «б» (за станом здоров'я - непридатна до військової служби з виключенням з військового обліку) п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у відставку, з урахуванням на здавання посади з 31 серпня 2022 року. Календарна вислуга років на 31 серпня 2022 року складає 24 роки 01 місяць 17 днів. Наказ начальника Управління СБ України в Харківській області № 105-ос/дск від 31 серпня 2022 року.
Таким чином, в період з 30.01.2020 по 17.11.2020 позивач проходила службу в Інституті підготовки юридичних кадрів СБУ при НЮУ ім. Ярослава Мудрого, а з 17.11.2020 по 22.06.2021 - в УСБУ в Одеській області.
З огляду на викладене, у спірний період з 30.01.2020 по 22.06.2021 позивач не належала до особового складу УСБУ в Харківській області, а тому цей орган не має повноважень і обов'язків щодо формування грошового атестату та здійснення виплат.
На обґрунтування заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставини відповідач посилався на те, що зазначені обставини були встановлені 14.05.2025, коли співробітник УСБУ в Харківській області під час службового відрядження до місця зберігання архівів ознайомився з послужним списком позивача. На підставі цього було складено архівну довідку, що підтвердила проходження служби позивачем у вказаних підрозділах інших регіонів.
Крім того, відповідач зазначив, що внаслідок збройної агресії РФ у 2022- 2023 роках місце дислокації УСБУ в Харківській області зазнало численних ракетних ударів. Згідно загальновідомих відомостей, у результаті цих обстрілів було знищено адміністративну будівлю УСБУ в Харківській області з усією наявною документацію. З метою збереження документації в умовах воєнного тану, Управлінням евакуйовано значну частину матеріальних носіїв інформації - у тому числі архівну документацію щодо кадрового складу. Для убезпечення від безповоротного знищення у ході бойових дій, а також витоку даних із обмеженим доступом, відповідні документи переміщено до іншого регіону, що унеможливило їх доступність у період розгляду справи у 2024- 2025 роках. Інформація про проходження служби, наявність або відсутність стягнень, правових підстав для виплат чи їх обмежень, як і грошовий атестат, зберігаються виключно у паперовому вигляді з обмеженим доступом. Вони не підлягають обігу через електронні інформаційні ресурси і можуть бути отримані виключно шляхом фізичного ознайомлення уповноваженого співробітника з оригіналами.
Як констатував Верховний Суд у постановах від 07 травня 2020 року у справі № 826/7677/17, від 29 липня 2020 року у справі №814/733/15, від 30 липня 2020 року у справі №814/1130/15, від 25 лютого 2021 року у справі №814/3270/15 та інших, необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України, є те, що суттєві для рішення суду фактичні обставини, які входять до предмета доказування у справі, на час її розгляду існували, але не були і не могли бути відомі ані суду, ані заявникові.
Зокрема, у постанові Верховного Суду від 02.05.2023 у справі №420/20522/21 зазначено, що нововиявленими обставинами можуть вважатися лише ті юридично значущі факти, які об'єктивно існували на час розгляду справи, але не були відомі і не могли бути відомими стороні, яка подає заяву. Обмеження можливості встановити таку обставину повинно мати зовнішній, об'єктивний характер, а не бути результатом процесуальної пасивності особи.
У постанові Верховного Суду від 20.02.2020 у справі №815/6834/15 суд зазначив, що перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами повинен служити винятковим механізмом відновлення порушеного балансу між правовою визначеністю та справедливістю, за умови дотримання встановлених законом критеріїв. Необхідно розмежовувати між обставинами, які не були встановлені судом через процесуальну поведінку сторін, і тими, які об'єктивно не могли бути реалізовані в ході первинного розгляду справи.
Як свідчать матеріали справи, у період з 30.01.2020 по 17.11.2020 позивач проходила службу в Інституті підготовки юридичних кадрів СБУ при НЮУ ім. Ярослава Мудрого, а з 17.11.2020 по 22.06.2021 - в УСБУ в Одеській області, а тому у вказаний період позивач не належала до особового складу УСБУ в Харківській області.
Так, проходження позивачем служби в інших підрозділах Служби безпеки України, зокрема в УСБУ в Одеській області, є нововиявленою обставиною, яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, проте не була відома і не могла бути відомою відповідачу у справі.
Згідно з пунктами 5 та 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, грошове забезпечення військовослужбовцям нараховується та виплачується виключно за місцем проходження служби на підставі грошових атестатів, які формуються відповідним органом, у складі якого перебуває військовослужбовець.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вказані відповідачем у заяві обставини є нововияленими у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України, а тому заява Управління Служби безпеки України в Харківській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню, рішення - скасуванню.
Згідно пункту 2 частини четвертої статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.
Частиною 1 статті 369 КАС України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд: ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду; приймає постанову - якщо переглядалася постанова; постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала.
Відтак, з урахуванням наведеної норми, у разі скасування судового рішення, що переглядається, суд ухвалює рішення у випадку, якщо переглядалося рішення суду.
Таким чином, за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення, а саме: скасування за нововиявленими обставинами рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 в частині зобов'язання УСБУ в Харківській області здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 22.06.2021.
Щодо заяви відповідача в частині ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог щодо УСБУ в Харківській області за період з 30.01.2020 по 22.06.2021, у зв'язку з відсутністю повноважень відповідача здійснювати нарахування та виплату грошового забезпечення за час служби позивача в інших підрозділах СБУ, суд зазначає наступне.
Як зазначалося, позивач, у період з 30.01.2020 по 17.11.2020 проходила службу в Інституті підготовки юридичних кадрів СБУ при НЮУ ім. Ярослава Мудрого, а з 17.11.2020 по 22.06.2021 - в УСБУ в Одеській області.
Тобто, належним відповідачем в частині визнання протиправною бездіяльності щодо непроведення нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30.01.2020 по 22.06.2021 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року та зобов?язання здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30.01.2020 по 22.06.2021 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року станом на 01.01.2020, 01.01.2021, є Інститут підготовки юридичних кадрів СБУ при НЮУ ім. Ярослава Мудрого та УСБУ в Одеській області.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог (частина друга статті 9 Кодексу).
Статтею 46 КАС України встановлено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
У відповідності до частин третьої, четвертої статті 48 КАС України, суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулися не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного відповідача належним відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.
Зі змісту наведених положень процесуального законодавства вбачається, що належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального право відношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред'явленим позовом.
Тобто у разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні.
З врахуванням вище наведеного, суд встановив, що Управління Служби безпеки України в Харківській області не є належним відповідачем в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності з приводу непроведення нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30.01.2020 по 22.06.2021 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року та зобов?язання здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30.01.2020 по 22.06.2021 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року станом на 01.01.2020, 01.01.2021.
Доказів зворотного суду не надано, а отже заявлені позовні вимоги в цій частині не можуть бути задоволеними.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності щодо непроведення нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30.01.2020 по 22.06.2021 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року та зобов?язання здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30.01.2020 по 22.06.2021 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року станом на 01.01.2020, 01.01.2021 задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297, 361-369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву Управління Служби безпеки України в Харківській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Управління Служби безпеки України в Харківській області (код ЄДРПОУ 20001711, вул. Мироносицька, буд. 2, м. Харків, 61002) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року по справі №520/25221/24 в частині визнання протиправною бездіяльності Управління Служби безпеки України в Харківській області щодо непроведення нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30.01.2020 по 22.06.2021 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року та зобов?язання Управління Служби безпеки України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30.01.2020 по 22.06.2021 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року станом на 01.01.2020, 01.01.2021.
Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Управління Служби безпеки України в Харківській області (код ЄДРПОУ 20001711, вул. Мироносицька, буд. 2, м. Харків, 61002) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії в частині: визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Харківській області щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30.01.2020 - 22.06.2021; зобов'язати Управління Служби безпеки України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 30.01.2020 по 22.06.2021 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи за відповідним Законом України "Про державний бюджет України" станом на 01.01.2020, 01.01.2021.
Роз'яснити позивачу право на звернення із відповідним позовом до належного відповідача.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 01.07.2025 року.
Суддя Н.А. Полях