Справа № 500/2482/25
01 липня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Тернопільській області звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 600 935,60 грн
Позов обґрунтовано тим, що у відповідача наявна заборгованість, яка виникла у зв'язку з несплатою у повній мірі та у строки, установлені Податковим кодексом України (далі - ПК України), узгоджених грошових зобов'язань. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, відтак підлягає стягненню в судовому порядку.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
На виконання вимог частин третьої, шостої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддею 01.05.2025 сформовано відповідний запит та отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру, згідно з якою громадянин ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що відповідає адресі, зазначеній у позовній заяві.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 05.05.2025 направлено на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному демографічному реєстрі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Однак рекомендоване відправлення повернулося на адресу суду без вручення із довідкою оператора поштового зв'язку з зазначенням причини невручення “адресат відмовився» (а.с.49).
Вручення судового рішення регламентовано статтею 251 КАС України, проте цією нормою не врегульовані дії суду у випадку відмови від отримання учасником справи судового рішення, у даному випадку ухвали суду про відкриття спрощеного провадження про розгляд справи без виклику сторін.
Згідно із частиною шостою статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Так, статтею 128 КАС України визначені наслідки відмови від одержання повістки. Зокрема, у разі відмови адресата від одержання повістки особа, яка її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці, засвідчує її власним підписом і негайно повертає до адміністративного суду. Особа, яка відмовилася одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи наведене, застосовуючи аналогію закону, суд приходить до висновку, що копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 05.05.2025 вважається врученою відповідачу.
Додатково 06.05.2025 відповідача повідомлено про відкриття провадження у справі №500/2482/23 та про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) шляхом розміщення повідомлення на офіційному веб-порталі судової влади України (а.с.47).
З моменту оприлюднення оголошення відповідач вважається повідомленим про розгляд справи.
Суд здійснив всі, передбачені КАС України, заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, не скористався, про причини неподання суд не повідомив, з клопотанням про продовження процесуального строку для подання відзиву не звертався.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області як платник податків.
Згідно з довідкою Головного управління ДПС у Тернопільській області станом на 18.03.2025 за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 600 935,60 грн (податкові зобов'язання) по наступних платежах:
податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 553 768,25 грн (основний платіж - 382 680,00 грн, штрафна санкція - 95 670,00 грн, пеня - 75 418,25 грн);
по адміністративних штрафах та інших санкціях в сумі 1 020,00 грн (штрафні санкції);
військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 46 147,35 грн (основний платіж - 31 890,00 грн, штрафна санкція - 7 972,50 грн, пеня - 6 284,85 грн) (а.с.9).
Заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, виникла у зв'язку із несплатою узгодженого грошового зобов'язання, нарахованого згідно податкового повідомлення-рішення №00164012405 від 21.11.2024 на суму - 478 350,00 грн (за податковими зобов'язаннями - 382 680,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 95 670,00 грн), винесеного на підставі акта перевірки від 22.10.2024 №14138/19-00-24-05/ НОМЕР_1 (а.с.21 зворот).
Також, 09.01.2025 нараховано пеню по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, на виявлені суми заниження податкових зобов'язань згідно податкового повідомлення-рішення №00164012405 від 21.11.2024 в сумі 75 418,25 грн за період з 22.02.2019 по 29.02.2020 (а.с.14-14 зворот).
Заборгованість по адміністративних штрафах та інших санкціях виникла внаслідок несплати узгодженого грошового зобов'язання, нарахованого згідно з податковим повідомленням-рішенням №00164052405 від 21.11.2024, винесеним на підставі акта перевірки від 22.10.2024 №14138/19-00-24-05/3100802930 (а.с.21).
Заборгованість по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, виникла у зв'язку із несплатою узгодженого грошового зобов'язання, нарахованого згідно податкового повідомлення-рішення №00164042405 від 21.11.2024 на суму 39 862,50 грн (за податковими зобов'язаннями - 31 890,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 7 972,50 грн), винесеного на підставі акта перевірки від 22.10.2024 №14138/19-00-24-05/ НОМЕР_1 (а.с.20).
Також нараховано пеню по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на виявлені суми заниження податкових зобов'язань згідно податкового повідомлення-рішення №00164042405 від 21.11.2024 в сумі 6 284,85 грн за період з 22.02.2019 по 29.02.2020 (а.с.13-13 зворот).
Податкові повідомлення-рішення №00164012405, №00164042405 та №00164052405 від 21.11.2024 надіслані відповідачу поштовим зв'язком рекомендованим повідомленням про вручення, проте не вручені платнику податків та повернуті відправнику (а.с.22-23).
При цьому в силу вимог положень пункту 42.5 статті 42, пункту 58.3 статті 58 ПК України слід вважати їх врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. З цього часу обчислюється строк сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у цих податкових повідомленнях-рішеннях.
Наявність у ОСОБА_1 податкового боргу підтверджується також розрахунками суми податкового боргу (а.с.10-12), борг відображений в інтегрованій картці платника податків (а.с.35-37). Сума боргу не змінилася станом на 05.06.2025, що додатково підтверджено відомостями позивача (а.с.52).
До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.
Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України, передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 49.1 статті 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
За змістом пункту 49.2 статті 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Згідно з пунктом 56.11 статті 56 ПК України грошове зобов'язання самостійно визначене платником податку оскарженню не підлягає.
Пунктом 179.1 статті 179 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій ним податковій декларації (пункт 179.7 статті 179 ПК України).
Підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Суд зазначає, що податкові повідомлення-рішення від 21.11.2024 №00164012405, №00164042405 та №00164052405, якими ОСОБА_1 визначені податкові зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, а також по адміністративних штрафах та інших санкціях були надіслані контролюючим органом на адресу відповідача рекомендованим порядком з повідомленням про вручення за податковою адресою. Відповідач податкові повідомлення-рішення не оскаржував та не сплатив визначені в них податкові зобов'язання, а тому такі зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Суд зауважує, що предметом спору у цій справі є стягнення податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями. Такі суми підлягали до сплати у відповідні строки, встановлені ПК України. У зазначені строки грошове зобов'язання відповідачем не сплачено, а тому у відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України вважається сумою податкового боргу.
У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум грошових зобов'язань, податковим органом вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу у встановленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Так, на адресу відповідача згідно з даними місця проживання, позивачем засобами поштового зв'язку була надіслана податкова вимога форми «Ф» №0000208-1306-1900 від 17.01.2025 на суму податкового боргу 600 935,60 грн. Податкова вимога не вручена поштовою службою та повернута відправнику (а.с.12).
Податковий борг з часу надіслання податкової вимоги у відповідача не переривався.
Доказів того, що вказана вище вимога оскаржувалась та/або відкликалась сторонами суду не надано.
Згідно з пунктом 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звергається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Під час розгляду справи відповідач доказів сплати податкового боргу не надав, а також не подав заперечень щодо його наявності та розміру, доводи позивача не спростував.
Таким чином, оскільки за відповідачем обліковується податковий борг на суму 600 935,60 грн, щодо наявності та розміру якого відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву, не надано доказів його сплати, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги належить задовольнити повністю та стягнути податковий борг з ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 72-77, 90, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд
Позов Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути в дохід бюджету з ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 600 935,60 грн (шістсот тисяч дев'ятсот тридцять п'ять грн 60 коп.), у тому числі:
553 768,25 грн (основний платіж - 382 680,00 грн, штрафна санкція - 95 670,00 грн, пеня - 75 418,25 грн) по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;
1 020,00 грн (штрафні санкції) по адміністративних штрафах та інших санкціях;
46 147,35 грн (основний платіж - 31 890,00 грн, штрафна санкція - 7 972,50 грн, пеня - 6 284,85 грн) по платежу військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: Головне управління ДПС у Тернопільській області (вулиця Білецька, 1, місто Тернопіль, 46003, ідентифікаційний код структурного підрозділу юридичної особи в ЄДРПОУ 44143637).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Повний текст рішення складено та підписано 01 липня 2025 року.
Суддя Чепенюк О.В.