про залишення позовної заяви без руху
01 липня 2025 року Справа № 480/5065/25
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Опімах Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , третя особа - військова частина НОМЕР_3 , про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , третя особа - військова частина НОМЕР_3 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення ОСОБА_1 в період з 13 жовтня 2022 року по 31 липня 2024 року перерахунку грошового забезпечення на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок, а військову частину НОМЕР_2 - здійснити виплату грошового забезпечення (основні, додаткові та одноразові виді грошового забезпечення) з 13 жовтня 2022 року по 31 липня 2024 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", обчисливши грошове забезпечення виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Подану позовну заяву необхідно залишити без руху як таку, що подана з порушенням вимог частини 6 статті 161 КАС України, відповідно до якої у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, відповідно до частини 1, 5 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Суд враховує, що положення статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України, зокрема, частиною другою цієї статті, відповідно до якої із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
З огляду на зміст позовних вимог позивач звернувся до суду з позовом, що стосується перерахунку його грошового забезпечення як військовослужбовця за період з 13 жовтня 2022 року до 31 липня 2024 року.
Отже, з дня отримання грошового забезпечення позивачем як військовослужбовцем, який проходить військову службу, він вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Всупереч вимогам частини першої статті 122 КАС України, частини другої статті 233 КЗпП України позивач звернувся до суду з позовною заявою, сформувавши її в системі "Електронний суд" 25.06.2025 (дата реєстрації позовної заяви в суді - 26.06.2025), тобто після спливу встановленого строку звернення до суду. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду у позовній заяві позивач зазначає, що відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України працівник має право звернутися до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Відповідно до статті 116 КЗпП України про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, роботодавець повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум, що на день подання позовної заяви відповідач - військова частина НОМЕР_1 - не зробив. Відповідачі не здійснили належних нарахувань і виплат грошового забезпечення за час проходження служби, чим порушили права позивача. Зазначає, що при визначенні початку процесуального строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Просить рахувати початок перебігу строку звернення до суду з 23 червня 2025 року - з моменту отримання відповіді на запит від військової частини з доданим грошовим атестатом про розміри грошового забезпечення, а саме наступний день за тим, коли сплинув останній день для проведення розрахунків з позивачем. Також просить рахувати, що строк звернення до суду він не пропустив або пропустив з не залежних від нього причин, оскільки він проходив військову службу, захищаючи Батьківщину, брав безпосередню участь у бойових діях та не мав можливості звертатися до суду.
Однак, такі доводи заявника суд не вважає обґрунтованими, оскільки позивач не зазначив фактичні причини та обставини, що перешкоджали зверненню до суду з позовом протягом встановленого строку. Доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач не надав. Доводи заявника щодо проходження ним військової служби та участі в бойових діях не можуть вважатись обґрунтованими та розцінюватись як належна та поважна підстава для поновлення строку звернення до суду, оскільки позивач був звільнений з військової служби в запас на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 24.07.2024 № 81-РС та виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.07.2024 № 272, тобто майже як за рік до дня звернення до суду, водночас позивач не вказав, які саме обставини після звільнення зі служби перешкоджали йому звернутися до суду в межах тримісячного строку звернення до суду.
Суд зазначає, що період до 19 липня 2022 року регулюється положеннями статті 233 КЗпП України у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати [грошового забезпечення] без обмеження будь-яким строком.
Проте період з 19 липня 2022 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Така позиція суду відповідає правовому висновку щодо строку звернення до суду у справах про перерахунок грошового забезпечення військовослужбовців, сформульованому в постанові Верховного Суду у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23.
Отже, стаття 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX поширюється лише на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою чинності.
На підставі пункту першого Прикінцевих положень Кодексу законів про працю України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
При цьому суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. карантин на всій території України відмінено. Таким чином, тримісячний строк звернення до суду, встановлений частиною другою статті 233 КЗпП України, фактично почав відліковуватися з 01.07.2023 (з дня скасування карантину) та мав закінчитись у жовтні 2023 року (02.10.2023 - тримісячний строк з дня скасування карантину).
Таким чином, з вимогами про перерахунок грошового забезпечення за період з 13.10.2022 до 31.07.2024 позивач мав звернутися до суду не пізніше 02.10.2023, при цьому позивач звернувся до суду з позовною заявою, сформувавши її в системі "Електронний суд" 25.06.2025 (дата реєстрації позовної заяви в суді - 26.06.2025), тобто після спливу встановленого строку звернення до суду. Будь-якого обґрунтування поважності причин пропуску строку позивач не зазначив.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачу необхідно усунути зазначений недолік позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав пропуску строку звернення до суду та надати докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 169, п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , третя особа - військова частина НОМЕР_3 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі неусунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.М. Опімах