з питань забезпечення позову
01 липня 2025 року м. Рівне №460/10608/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.М. Дудар, розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доВійськової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1
провизнання протиправними та секасування наказів, зобов'язання вчинення певних дій,
У провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач-2) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинення певних дій.
Позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №275 від 06.05.2025 в частині призову на військову службу по мобілізації до Військової частини НОМЕР_1 військовозобов'язаного ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №131 від 06.05.2025 (по стройовій частині) в частині зарахування до списків особового складу військової частини ОСОБА_1 ;
- зобов'язати командира Військової частини НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 поновити на військовому обліку ОСОБА_1 .
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
30.06.2025 від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову. Представник позивача просить суд заборонити Військовій частині НОМЕР_1 в особі її посадових/службових осіб вчиняти будь-які дії щодо переміщення, направлення, переведення, відрядження ОСОБА_1 для проходження військової служби за межі навчального центру чи до іншого місця служби, або іншої військової частини до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, представник позивача зазначає, що відповідачем-1 порушено право позивача на відстрочку від призову на військову службу як студента 5-го курсу денної форми навчання у Рівненському державному гуманітарному університеті. Вказує, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить (істотно ускладнить) поновлення порушених прав позивача, як військовозобов'язаного. Ефективний захист порушеного права буде неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, оскільки переведення позивача до іншої військової частини призведе як до необхідності зміни суб'єктного складу учасників справи, так і до припинення правовідносин між позивачем і відповідачем-1.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, враховуючи наведені позивачем підстави для вжиття таких заходів, дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.
За приписами ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
У силу вимог ч.1 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, а також забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Відповідно до ч.2 ст.151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Суд зазначає, що основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, для забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача.
Зі змісту позовної заяви судом встановлено, що предметом спору у цій справі є дії уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 .
Згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.05.2025 №275 "Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації", солдата запасу ОСОБА_1 06 травня 2025 року призвано на військову службу під час мобілізації до Військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 06.05.2025 №131 солдата ОСОБА_1 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_3 , призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, з 06 травня 2025 року зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення.
Згідно з наказом від 06.05.2025 №131, солдат ОСОБА_1 вважається таким, що з 06 травня 2025 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
За приписами Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №3543-XII), громадяни України зобов'язані виконувати конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України у період особливого стану.
Особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (ст.1 Закону №1932-XII).
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону №1932-XII, громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
За приписами ч.3 ст.22 Закону №1932-XII, під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки).
Суд звертає увагу на те, що призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в Україні у зв'язку з введенням Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні воєнного стану, з метою запровадження та виконання заходів зазначеного правового режиму, спрямованих на забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, виконання Закону №1932-XII та Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію".
У зв'язку з реалізацією наказу від 06.05.2025 №275 "Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації", військовозобов'язаний ОСОБА_1 змінив статус - став військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_1 .
Проаналізувавши положення Закону №1932-XII та Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII, суд зазначає, що основним розпорядчим актом військового управління є наказ або розпорядження командира (начальника), який відповідно до військових статутів України віддається на правах єдиноначальності командира військової частини (начальника установи), що містить норми, обов'язкові для виконання підлеглим.
Відповідно до ст.6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого наказом від 24.03.1999 № 551-XIV, право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження.
Згідно з п.10 ч.3 ст.151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Таким чином, обравши способом забезпечення позову заборону Військовій частині НОМЕР_1 в особі її посадових/службових осіб вчиняти будь-які дії щодо переміщення, направлення, переведення, відрядження ОСОБА_1 для проходження військової служби за межі навчального центру чи до іншого місця служби, або іншої військової частини, представник позивача фактично просить суд постановити ухвалу про заборону віддавати останнім накази чи розпорядження щодо позивача, що не узгоджується з п.10 ч.3 ст.151 КАС України.
Крім того, долученими до матеріалів справи та до заяви про забезпечення позову доказами не обґрунтовано очевидну протиправність оспорюваного наказу відповідача.
Відтак, застосування запропонованих заявником заходів забезпечення позову може свідчити про передчасний висновок суду про протиправність рішення, дій чи бездіяльності відповідача, що не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову.
Зазначені обставини можуть бути встановлені виключно під час розгляду по суті справи, предметом якого буде надання судом правової оцінки правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Отже, враховуючи вимоги КАС України, зміст заявлених позовних вимог у співставленні з заходами забезпечення позову, про які просить позивач, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.
Таким чином, заява про забезпечення позову до задоволення не підлягає.
Керуючись статтями 150-154, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У забезпеченні позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинення певних дій відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалу складено 01 липня 2025 року.
Суддя О.М. Дудар