продовження строку на усунення недоліків
30 червня 2025 року м. Рівне №460/10084/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька розглянувши в письмовому провадженні процесуальне питання, пов'язане з розглядом справи за позовом
ОСОБА_1
доІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
1. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо повторного взяття на військовий облік.
2. Скасувати рішення ВЛК про визнання позивача придатним до служби в тилових частинах.
3. Зобов'язати ТЦКСП виключити позивача з військового обліку та поновити його статус "невійськовозобов'язаний".
4. Зобов'язати ТЦКСП внести відповідні зміни до реєстрів військовозобов'язаних.
Ухвалою суду від 16.06.2025 позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути вказані вище недоліки позовної заяви шляхом подання до суду позовної заяви, яка відповідатиме вимогам ст.ст.160,161 КАС України - відповідно до кількості учасників справи.
24.06.2025 надійшла до суду заява на усунення недоліків позову, до якої позивач долучає виправлену позовну заяву, в якій просить суд, в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо повторного взяття його на військовий облік.
2. Визнати протиправним висновок ВЛК Пр. №339/22 від 03.11.2024 року про визнання мене придатним до служби в тилових частинах.
3. Зобов'язати ТЦКСП виключити його з військового обліку та поновити його статус невійськовозобов'язаний.
4. Зобов'язати ТЦКСП внести відповідні зміни до реєстру військовозобов'язаних.
Водночас, пунктами 4, 5 частини 5 статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Зміст адміністративного позову - це адресоване адміністративному суду прохання позивача процесуально-правового характеру задовольнити його вимогу до відповідача.
Частина 1 статті 5 КАС України визначає формулювання позовних вимог, що можуть становити зміст адміністративного позову. За суттю, це бажаний для позивача спосіб захисту адміністративним судом прав, свобод чи інтересів, які він вважає порушеними. Тому вимагається точності та дотримання вимог, встановлених законом.
При цьому, у ст.5 КАС України не передбачено можливості зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, як окремий спосіб захист порушеного права позивача, без визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Зі змісту позовної заяви судом встановлено, що позивач просить визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо повторного взяття його на військовий облік, скасувати рішення ВЛК про визнання позивача придатним до служби в тилових частинах, зобов'язати ТЦКСП виключити позивача з військового обліку та поновити його статус "невійськовозобов'язаний" та внести відповідні зміни до реєстрів військовозобов'язаних.
З матеріалів справи слідує, що рішення (висновок) №339/22 від 03.11.2024 про визнання позивачем придатним до військової служби було прийнято ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Крім того позивача взято на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Однак, відповідачем у справі визначено лише ІНФОРМАЦІЯ_5 і з позовними вимогами зобов'язального характеру до такого відповідача.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про невідповідність даної позовної заяви вимогам п.4, 5 ч.5 ст.160 КАС України.
Також відповідно до ч.7 ст.161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Проте в супереч вказаної норми, позивачем рішення (висновок) ВЛК Пр. №339/22 від 03.11.2024 року про визнання придатним до військової служби - суду не надано.
Згідно з ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Натомість позивачем не подано до суду примірника позову та копії доданих до нього документів для вручення відповідачу.
Крім того, суд звертає увагу, що за правилами ч.1ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналізуючи зміст ст.122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту наведених правових норм також вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.
Як свідчить зміст позову, предметом спору є виключення позивача з військового обліку та скасування рішення (висновку) ВЛК про визнання придатним до військової служби.
З даних військово-облікового документа позивача судом встановлено, що позивача взято на військовий облік 03.12.2024, рішення про визнання придатним до військової служби прийнято ІНФОРМАЦІЯ_4 03.11.2024.
До суду з даним позовом позивач звернувся 09.06.2025, про що свідчить відмітка на поштовому конверті, в якому скеровано позовну заяву до суду.
Суд констатує, що заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом з обґрунтуванням поважності причин такого пропуску позивач на надав; шестимісячний строк звернення до суду пропустив.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
В силу вимог ст.4 даного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", установлено з 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3028,00 грн. на одну особу.
Зі змісту даного позову слідує, що він містить дві вимоги немайнового характеру, за яку позивачеві належало сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Всупереч цьому, позивачем не додано до позовної заяви документа про сплату судового збору.
Відповідно до ч.1, 2ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищезазначене, позовну заяву слід залишити без руху.
За наведених обставин слід запропонувати позивачу протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути вказані вище недоліки позовної заяви шляхом подання до суду позовної заяви, яка відповідатиме вимогам ст.ст.160,161 КАС України - відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до частини 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
За таких обставин, слід продовжити позивачу відповідний процесуальний строк, встановлений ухвалою суду від 24.06.2024 для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання: - шляхом подання до суду позовної заяви, яка відповідатиме вимогам ст.ст.160,161 КАС України - відповідно до кількості учасників справи; - доказу сплати суми судового збору у розмірі 2422,40 грн. (оригінал платіжного документа) (перерахування коштів здійснюється за реквізитами зазначеними на сайті суду: https://adm.rv.court.gov.ua/sud1770/gromadyanam/tax/), або ж доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення чи відстрочення сплати судового збору. - заяви про поновлення строків звернення до суду з позовом із зазначенням поважності причин такого пропуску; - належним чином засвідчену копію рішення (висновок) ВЛК Пр. №339/22 від 03.11.2024 року про визнання придатним до військової служби позивача або ж клопотання про його витребування;
Керуючись статтями 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Продовжити процесуальний строк, встановлений ухвалою суду від 16.06.2025, тривалістю п'ять днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя С.М. Дуляницька