Рішення від 30.06.2025 по справі 460/14590/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2025 року м. Рівне №460/14590/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКІ-СЕРВІС»

доГоловного управління ДПС у Рівненській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКІ-СЕРВІС» до Головного управління ДПС в Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.10.2024 №15604/17000704, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 153 969,76 грн.

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначає, що посадовими особами ГУ ДПС в Рівненській області проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «ЛАКІ-СЕРВІС». Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог Закону України «Про валюту та валютні операції». На підставі висновків акту перевірки, ГУ ДПС в Рівненській області прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 153 969,76 грн. Позивач не погоджується з вказаним ППР, оскільки підстави для застосування штрафних санкцій були відсутніми через існування загальновідомих форс-мажорних обставин на території України.

Ухвалою судді Гудими Н.С. від 04.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

18.12.2024 від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих, у розумінні чинного законодавства України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із нерезидентом Dongguan Beson Automobile Glass Co., LTD, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв'язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання зобов'язань за вказаним контрактом.

27.12.2024 ТОВ «ЛАКІ-СЕРВІС» подано заяву про збільшення позовних вимог.

Ухвалою судді Гудими Н.С. від 30.12.2024 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог від 27.12.2024.

Відповідно зміст позовних вимог викладено у наступному вигляді:

1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.10.2024 №15604/17000704,

2) визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 13.11.2024 №0010587-1306-1700;

3) взнати протиправним та скасувати рішення від 13.11.2024 №6188/17-00-13-06-08 про опис майна у податкову заставу.

27.12.2025 ТОВ «ЛАКІ-СЕРВІС» подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії податкової вимоги від 13.11.2024 №0010587-1306-1700 та рішення про опис майна від 13.11.2024 № 6188/17-00-13-06-08 та заборони Головному управлінню ДПС у Рівненській області вчиняти дії з виконання податкової вимоги від 13.11.2024 № 0010587-1306-1700 та рішення про опис майна від 13.11.2024 року № 6188/17-00-13-06-08.

Ухвалою судді Гудими Н.С. від 30.12.2024 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКІ-СЕРВІС» про забезпечення позову у справі - відмовлено.

27.02.25 року на підставі розпорядження керівника апарату Рівненського окружного адміністративного суду проведений повторний автоматизований розподіл даної справи у зв'язку з відрахуванням зі штату Рівненського окружного адміністративного суду судді Гудими Н.С.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи дану справу передано на розгляд судді Щербакова В.В.

Ухвалою судді від 28.02.25 справу прийнято до провадження судді Щербакова В.В.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

На підставі направлень, виданих ГУ ДПС Рівненській від 17.09.2024 та наказу ГУ ДПС в Рівненській області №2220-п від 17.09.2024, відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.78.1.1 п.78.1. ст.78, п.81.1 ст.81, п.82.2 ст.82 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, відповідно до листа ДПС України від 02.04.2024 №9520/7/99-00-07-05-02-07та інформації, яка надана банками до Національного банку України, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКІ-СЕРВІС», з питань дотримання вимог валютного законодавства за контрактом від 01.07.2023 №1 за період з (01.07.2023 по 31.08.2024.

Результати перевірки оформлено Актом перевірки від 01.10.2024 №14761/Ж5/17-00-07-01/43927268 (далі - Акт перевірки)

Згідно висновків Акту перевірки, контролюючим органом встановлено наступні порушення вимог частини 1 частини 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5, а саме:

- порушення законодавчо встановлених строків надходження обладнання при здійсненні зовнішньоекономічного імпортного контракту контракту №1 від 01.07.2023, укладеного з фірмою - нерезидентом Dongguan Beson Automobile Glass Co., LTD (Китай):

- на суму 16 771,11 дол.США / 675895,86 грн;

- на суму 22 000,0 дол.США / 906 129,40 грн.

На підставі висновків, що наведені в акті перевірки ГУ ДПС в Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 15604/17000704 від 22.10.2024 грн у відповідності до п. 5 ст. 13 ЗУ «Про валюту і валютні операції» та визначено суму штрафних санкцій у розмірі 153969,76 грн.

13.11.2024 Головним управління ДПС України у Рівненській області формовано податкову вимогу форми «Ю» №0010587-1306-1700 на суму боргу 153969,76 грн.

Також, 13.11.2024 контролюючим органом відповідно до статті 89 Податкового кодексу України прийнято рішення про опис майна у податкову заставу 6188/17-00-13-06-08, у зв'язку з чим зареєстроване публічне обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Вважаючи такі рішення контролюючого органу протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Так, суд встановив, що Між ТОВ «ЛАКІ-СЕРВІС» у якості Покупця (по тексту договору сторона В) та фірмою Dongguan Benson Automobile Glass Co., LTD (Китайська народна республіка) (по тексту договору сторона А) у якості Постачальника було укладено зовнішньоекономічний договір поставки № 1 від 01 липня 2023 року (далі - Договір)

Згідно п. 1.1. Контракту сторона А погоджується назначити Сторону В своїм покупцем продукціїї для бізнесу по заміні автомобільного скла торгової марки LAMISHIELD, Veltrio, XYG, Benson, а також покупцем листового скла (Float-скло) в цілях реалізації автоскла і листового скла в України. Сторона В погоджується вважати Сторону А своїм постачальником для бізнесу по заміні автомобільного скла і листового скла. По даному договорі сторона А зобов'язується виготовити і поставити на підставі заявок Сторони В автомобільне скло, листове скло і інші аксесуари, а сторона В зобов'язується прийняти і оплатити товар згідно інвойсів по виставленим заявкам.

За змістом п. 6.2.2. Договору вбачається, що оплата за товар здійснюється або на умовах 100% передоплати від суми виставленого інвойсу згідно заявки протягом 10 банківських днів з дати отримання інвойсу або оплата після отримання товару згідно виставленого інвойсу.

На виконання умов вищевказаного контракту, позивачем здійснено ряд платежів, за якими було перераховано валютні кошти фірми - нерезиденту Dongguan Benson Automobile Glass Co., LTD (Китай) на загальну суму 111058,47 дол. США.

Зокрема, але не виключно, позивач сплатив на користь нерезидента:

- 36500,00 дол. США за платіжною інструкцією в іноземній валюті (SWIFT) від 30.11.2023 року;

- 12500,00 дол. США за платіжною інструкцією в іноземній валюті (SWIFT) № 18 від 29.12.2023 року;

- 22000,00 дол. США за платіжною інструкцією в іноземній валюті (SWIFT) № 19 від 30.01.2024 року.

У зв'язку з введенням Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану в Україні, Правлінням Національного банку України прийнято Постанову від 24.02.2022 № 8 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», із змінами та доповненнями від 07.07.2022, якою встановлено з 05 квітня 2022 року граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів - 180 календарних днів.

Згідно із п. 6.3. Договору Термін поставки товару Стороною А має складати 60 календарних днів з моменту отримання замовлення.

Разом з тим, 19 квітня 2024 року позивач отримав від фірми Dongguan Benson Automobile Glass Co., LTD Повідомлення «Про настання форс-мажору за договором № 1 від 01.07.2023 року», за змістом якого контрагент позивача офіційно повідомив ТОВ «ЛАКІ-СЕРВІС» про те, що воєнні дії на території України розцінюються ним як форсмажорна обставина, про яку йдеться у листі ТПП України, у зв'язку із блокуванням морських портів України, а також щодо блокування українського кордону зі сторони Польщі. І що ці обставини унеможливлюють вчасного виконання фірмою Dongguan Benson Automobile Glass Co., LTD зобов'язань у раніше погоджені строки і що такі строки будуть подовжені.

Так, за вищевказаними платежами від Позивача, контрагент здійснив поставку товару:

- на суму 19728,89 дол. США відповідно до Вантажної митної декларації 24UA206020003855U1 від 12.03.2024 року;

- на суму 21026,49 дол. США відповідно до Вантажної митної декларації 24UA206020009574U1 від 25.06.2024 року.

Станом на 31.08.2024 року (на кінець перевіряємого періоду Відповідачем) розрахунки по зовнішньоекономічному імпортному контракту № 1 від 01.07.2023, укладеного з фірмою - нерезидентом Dongguan Benson Automobile Glass Co., LTD (Китай) не закрито, сальдо розрахунків становить 30 244,52 дол. США.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зауважує наступне.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон).

Відповідно до пункту 21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 02.01.2019 № 5 (далі Положення № 5), граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Згідно частин першої, третьої статті 13 Закону Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

У зв'язку з введенням Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану в Україні, Правлінням Національного банку України прийнято Постанову від 24.02.2022 № 8 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», із змінами та доповненнями від 07.07.2022, якою встановлено з 05 квітня 2022 року граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів - 180 календарних днів.

Згідно частини п'ятої статті 13 Закону порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Частиною шостою статті 13 Закону встановлено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Суд встановив, що кількість днів прострочення дебіторської заборгованості за контрактом від 01.07.2023 перевищило гранично допустимі терміни, що не оспорюється сторонами.

Доводи позивача стосуються правозастосування норм законодавства, що передбачають підстави для звільнення від відповідальності за порушення граничних строків у зв'язку із виникненням форс-мажорних обставин.

Пунктом 1 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Згідно пункту 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

З викладеного випливає, що нарахування пені відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону зупиняється у разі якщо виконання договору зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин.

При цьому, підтвердженням наявності форс-мажорних обставин, що дає підстави для зупинення нарахування пені за порушення Закону є отриманий в установленому Законом порядку сертифікат.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався., на даний час режим воєнного стану триває.

Відповідно до листа № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року, Торгово-промислова палата України, о на підставі ст. 14,141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).»

У зв'язку з чим позиція позивача обумовлена тим, що обставини непереборної сили є загальновідомим фактом, який не потребує додаткового підтвердження жодними документами.

Разом з тим, пунктом 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України (далі ТПП) та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України 18 грудня 2014 року № 44(5) (далі Регламент ТПП) визначено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов'язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідним договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Згідно з Регламентом ТПП, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської дiяльностi по кожному окремому договору, виконання якого настало згідно з умовами договору i виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, шляхом видачу сертифікату ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством та Регламентом.

ТПП України веде єдиний Реєстр сертифікатів, виданих ТПП України та регіональними ТПП (Реєстр сертифікатів), про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та Реєстр уповноважених осіб.

При цьому, Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Згодом, Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжувався.

Тобто ТПП України листом повідомила «всіх кого це стосується» про те, що з 24 лютого 2022 року зазначені обставини є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської дiяльностi України.

Але Регламентом ТПП лист невизначено таким документом як сертифікат, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Таким чином, лист ТПП України не є сертифікатом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Отже, вимоги Закону № 2473 і Регламенту ТПП, а також початок бойових дій на території України, для можливого звільнення платників податків від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, обґрунтування неможливості виконання зовнішньоекономічного контракту, засвідчується ТПП України сертифікатом про наявність форс-мажорних обставин із зазначенням періоду дії таких обставин.

Крім того, позивачем не обґрунтовано причинно-наслідкових зв'язків між введенням в Україні воєнного стану та неможливістю виконання зобов'язань за вказаним контрактом в контексті того, що зовнішньоекономічний контракт укладено вже понад рік після введення воєнного стану на території України. Відтак, на момент підписання договору, сторони об'єктивно могли оцінювати ризики пов'язані з військовою агресію рф.

Враховуючи вищевикладене суд робить висновок про правомірність дій відповідача щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 22.10.2024 року № 15604/17000704.

Щодо позовних вимог в частині протиправності податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суд встановив, що відповідно до даних інформаційних станом на 12.12.2024 року був наявний податковий борг в розмірі 153969,76 грн.

Враховуючи наявність податкового боргу відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС в Рівненській області, сформовано оскаржувану податкову вимогу.

Враховуючи, що наявність податкового боргу та правомірність податкового повідомлення-рішення від 22.10.2024 №15604/17000704 підтверджено встановленими судом обставинами по справі, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно було сформовано податкову вимогу.

Стосовно позовних вимог про визнання нечинним і скасування рішення про опис майна у податкову заставу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 89.1.2. п. 89.1. ст. 89 ПК України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно п. 89.3. ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З урахуванням того, що у позивача виник податковий борг, суд доходить висновку, що відповідачем правомірно прийнято рішення про опис майна у податкову заставу.

Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу №15604/17000704 є безпідставними та не належать задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 30 червня 2025 року.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАКІ-СЕРВІС» (вул. Михайла Грушевського, 117,м. Дубно,Дубенський р-н, Рівненська обл.,35602, код ЄДРПОУ 43927268)

Відповідач: Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, код ЄДРПОУ 44070166)

Суддя В.В. Щербаков

Попередній документ
128540456
Наступний документ
128540458
Інформація про рішення:
№ рішення: 128540457
№ справи: 460/14590/24
Дата рішення: 30.06.2025
Дата публікації: 03.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (12.09.2025)
Дата надходження: 01.08.2025
Предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення