про залишення позовної заяви без руху
30 червня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/5352/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бевза В.І., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головне управління ДПС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді , розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом до про
І. РУХ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, а саме просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 07.03.2024 №0066120-2408-1601-UA530602300000098362, що видане ГУ ДПС у Полтавській області,
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати (судовий збір, витрати на професійну правничу допомогу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що адміністративно-виробничий цех, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває у власності позивача та використовується для забезпечення виробничої діяльності, є будівлею підприємства харчової промисловості, а тому не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до підпункту «є» підпункту 266.2.2. пункту 266.2. статті 266 Податкового кодексу України. За таких обставин податкове повідомлення - рішення від 07.03.2024 №0066120-2408-1601-UA530602300000098362, яким визначений податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, у сумі 78347,12 грн, є необґрунтованим, прийнятим завчасно, без аналізу фактичних обстави та дослідження відкритих реєстрів.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Як уже зазначено, частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, у тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2015 р. за № 1617/28062, "Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та іншими особами та їх розгляду контролюючими органами" (далі - Порядок №916), визначена процедура оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів (далі - рішення), а також податкових повідомлень особі-нерезиденту, визначених підпунктом 14.1.158-1 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України.
Судом встановлена обставина, що податкове повідомлення-рішення від 07.03.2024 №0066120-2408-1601-UA530602300000098362 надсилалось позивачу 03.06.2024, однак повернулось відповідачу за закінченням терміну зберігання, наявна відмітка "Укрпошта" "05.07.2024".
У змісті позовної заяви зазначені доводи, що позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 07.03.2024 №0066120-2408-1601-UA530602300000098362 в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.
Позивачем доданий лист Державної податкової служби України від 20.03.2025 №7844/6/99-00-24-02-03-06, зі змісту якого встановлено, що такий лист не є рішенням ДПС України в порядку ст. 56 ПК України та Порядку №916 Міністерства фінансів України розгляду скарг на податкові повідомлення-рішення, а також того, що ДПС України не здійснювала розгляд скарги позивача на податкове повідомлення-рішення від 07.03.2024 №0066120-2408-1601-UA530602300000098362 в адміністративному порядку, відповідно до ст. 56 ПК України та Порядку №916.
Позивачем не додані докази скарги поданої на податкове повідомлення-рішення від 07.03.2024 №0066120-2408-1601-UA530602300000098362 в порядку ст. 56 ПК України та Порядку №916 Міністерства фінансів України адміністративного оскарження рішень контролюючого органу, якими визначені податкові зобов'язання.
Також позивачем не надані докази того, що позивач повідомляв відповідача про адміністративне оскарження оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 07.03.2024 №0066120-2408-1601-UA530602300000098362 в адміністративному порядку.
Таким чином, у суду відсутні докази того, що позивач здійснював процедуру адміністративного оскарження в порядку визначеному ст. 56 ПК України та Порядку №916 Міністерства фінансів України.
З огляду на викладене, для оскарження податкового повідомлення-рішення від 07.03.2024 №0066120-2408-1601-UA530602300000098362 застосовується шетимісячний строк подання позову, який визначений статте 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позов поданий 19.04.2025, повернутий 05.07.2024 поштове повідомлення повернулось відповідачу.
Заяву про поновлення строку із 05.01.2025, позивач не подав.
Відповідно до постанови судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі №160/11673/20 здійснений правовий висновок, який є чинним станом на момент звернення до суду із позовом:
"З метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов'язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, судова палата відступає від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 3 квітня 2018 року у справі №826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі №803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а та вважає за необхідне сформулювати такий правовий висновок.
Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.
Судова палата повторно наголошує на висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, про те, що після ухвалення цієї постанови суди повинні уникати формального підходу при застосуванні її висновків, зокрема не допускати випадків скасування судових рішень з мотивів пропуску строку звернення до суду, ухвалених відповідно до усталеної на той час судової практики, лише на тій підставі, що станом на час ухвалення судового рішення змінилось тлумачення Верховним Судом відповідної норми права з цього питання.
Судова палата вважає за необхідне наголосити, що при обчисленні шестимісячного строку звернення до суду у подібних до цієї справах, суди повинні звертати особливу увагу на момент початку перебігу цього строку і в кожній конкретній справі вирішувати питання про наявність/відсутність підстав вважати його пропущеним, а так само наявність/відсутність підстав вважати такий строк пропущеним з поважних причин.
Усталеною є практика Верховного Суду про те, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності."
Відповідно до частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
В ході з'ясування питання, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 122, 160, 161, 172 цього Кодексу, судом встановлено наступне.
Таким чином, позовну заяву подано без додержання вимог статті 122, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною тринадцятою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву належить залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліку - п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:
- докази подання скарги до Державної податкової служби України на податкове повідомлення-рішення від 07.03.2024 №0066120-2408-1601-UA530602300000098362 в порядку визначеному ст. 56 ПК України, Порядком №916 (копію скарги, докази направлення скарги до ДПС України, докази повідомлення відповідача про подання скарги до ДПС України на податкове повідомлення-рішення від 07.03.2024 №0066120-2408-1601-UA530602300000098362);
- заяви про поновлення строку, якщо позивач не здійснював адміністративне оскарження до Державної податкової служби України податкового повідомлення-рішення від 07.03.2024 №0066120-2408-1601-UA530602300000098362, в порядку визначеному ст. 56 ПК України, Порядком №916;
- докази отримання податкового повідомлення-рішення від 07.03.2024 №0066120-2408-1601-UA530602300000098362 із наданням доказів отриманням, з яких вбачається дата отримання податкового повідомлення-рішення;
- докази того чи подавав позивач заяву до контролюючого органу про бажання здійснювати листування та отримувати кореспонденцію через електронний кабінет платника податку.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліку позовної заяви, вона буде залишена без розгляду.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.І. Бевза