01 липня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/7078/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області , в якому просила:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 28.04.2025 року №163650003352 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити пенсію ОСОБА_1 за віком зарахувавши до страхового стажу період отримання матеріальної допомоги по безробіттю з 18.09.2003 року по 15.03.2004 року та призначити пенсію за віком з моменту звернення до Пенсійного фонду України.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 21.04.2025 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком, однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області було відмовлено в призначенні пенсії, у зв'язку з тим, що до страхового стажу не зараховано період отримання матеріальної допомоги по безробіттю з 18.09.2003 по 15.03.2004. Позивач вказувала, що разом із заявою про призначення пенсії нею було подано трудову книжку НОМЕР_1 від 04.05.1980, у якій містяться записи, що в період з 18.09.2003 по 15.03.2004 позивач отримувала матеріальну допомогу по безробіттю, відповідно до п.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Крім того, нею було надано довідку від Миргородської філії Полтавського обласного центру зайнятості, в якій зазначалось, що ОСОБА_1 , дійсно перебувала на обліку в даній установі та отримувала допомогу по безробіттю: з 18.09.2003 року (Наказ №205 від 16.10.2003 року) по 15.03.2004 року (Наказ №НТ040405 від 05.04.2004 року); з 02.07.2002 року (Наказ №130 від 02.07.2002 року) по 26.06.2003 року (Наказ №128 від 01.07.2003 року). Відтак позивач вважає, що рішення про відмову у призначенні їй пенсії є протиправним.
2. Стислий зміст заперечень відповідача
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалось, ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду про відкриття провадження від 27.05.2025 отримало 27.05.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа /а.с. 22/.
3. Процесуальні дії по справі
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/7078/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Відмовлено ОСОБА_1 у залученні Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до участі у справі в якості третьої особи. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
ОСОБА_1 звернулась 21.04.2025 до органу ПФУ із заявою про призначення пенсії /а.с. 29-30/.
До заяви, зокрема, додала: довідку Миргородської філії Полтавського обласного центру зайнятості від 07.11.2024 №16/48/1023-24 /а.с. 41/, типовий договір №О2516209100004 від 26.03.2025 про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування /а.с. 43-44/, копію трудової книжки серії НОМЕР_1 від 04.05.1980 /а.с. 48-52/.
Вказану заяву за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області, яким прийнято рішення від 28.04.2025 №163650003352 про відмову в призначенні пенсії за віком /а.с. 28/.
Зазначеним рішенням відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" через відсутність необхідного страхового стажу 21-31 рік.
У рішенні зазначено, що страховий стаж заявника становить 20 років 6 місяців 22 дні, за доданими документами до страхового стажу не зараховано період отримання матеріальної допомоги по безробіттю з 18.09.2003 року по 15.03.2004 року згідно довідки №16/48/1023-24 від 07.11.2024, оскільки вищезазначений вид допомоги не передбачено до зарахування до страхового стажу згідно п. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року (необхідно уточнити характер матеріальної допомоги по безробіття (навчання, курс підвищення кваліфікації, матеріальна допомога малозабезпеченим, тощо)).
Вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 28.04.2025 року №163650003352 про відмову в призначенні пенсії за віком, позивач звернулась до суду з вказаним позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно із частиною першою статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Відповідно до частини другої статті 26 Закону №1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року.
За змістом абзаців 1, 3 частини 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
До набрання чинності Законом № 1058-IV діяв Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII).
Згідно зі статтею 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв (ч. 1 статті 56). До стажу роботи зараховується також, зокрема, будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків (п. "а" ч. 3 статті 56 Закону №1788-XII ).
В силу вимог статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Системний аналіз наведених норм законодавства свідчить, що умовами для призначення пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 26 Закону №1058-IV з період з 01.01.2024 по 31.12.2024 є досягнення особою 63 річного віку і наявність страхового стажу від 21 до 31 років .
Із рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 28.04.2025 №163650003352 про відмову в призначення пенсії /а.с. 28/ слідує, що підставою для відмови позивачу в призначенні пенсії послугувала недостатність страхового стажу.
У рішенні зазначено, що страховий стаж заявника становить 20 років 6 місяців 22 дні, за доданими документами до страхового стажу не зараховано період отримання матеріальної допомоги по безробіттю з 18.09.2003 року по 15.03.2004 року згідно довідки №16/48/1023-24 від 07.11.2024, оскільки вищезазначений вид допомоги не передбачено до зарахування до страхового стажу згідно п. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року (необхідно уточнити характер матеріальної допомоги по безробіття (навчання, курс підвищення кваліфікації, матеріальна допомога малозабезпеченим, тощо)).
Надаючи правову оцінку спірному рішенню, суд виходить з такого.
Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 (попереднє прізвище позивача - ОСОБА_2 ) серії БТ-І від 04.05.1980 року /а.с. 48-52/ :
-18.04.2003 року розпочато виплату матеріальної допомоги по безробіттю відповідно до ст. 28 п.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" наказ №205 від 16.10.2003 р.
-15.03.2004 закінчено виплату матеріальної допомоги по безробіттю відповідно до ст. 31 п. 1.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" наказ №НТ040405 від 05.04.2004 р.
Довідкою Миргородської філії Полтавського обласного центру зайнятості №16/48/1023-24 від 07.11.2024 підтверджено, що ОСОБА_1 дійсно перебувала в Миргородському центрі зайнятості Полтавського обласного центру зайнятості та отримувала допомогу по безробіттю з 02.07.2002 року (Наказ №130 від 02.07.2002 року) по 26.06.2003 року (Наказ №128 від 01.07.2003 року) та отримувала матеріальну допомогу по безробіттю з 18.09.2003 року (Наказ №205 від 16.10.2003 року) по 15.03.2004 року (Наказ №НТ040405 по 05.04.2004 року) /а.с. 41/.
Суд бере до уваги, що за приписами пункту "ж" частини першої статті 4 Закону України "Про зайнятість населення" від 01 березня 1991 року № 803-XII (надалі - Закон № 803-XII, чинного на час отримання позивачкою матеріальної допомоги) було встановлено, що держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні: включення періоду перепідготовки та навчання нових професій, участі в оплачуваних громадських роботах, одержання допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю до стажу роботи, а також до безперервного трудового стажу.
З аналізу вказаної норми вбачається, що законодавець розмежовує поняття допомога по безробіттю та матеріальна допомога по безробіттю, однак гарантує включення періодів їх отримання до трудового стажу.
Стаття 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" також передбачала, що до стажу роботи зараховується період одержання допомоги по безробіттю, не встановлюючи винятків щодо видів допомоги по безробіттю.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) було передбачено такі види забезпечення за цим Законом:
- допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;
- допомога по частковому безробіттю;
- матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;
- матеріальна допомога по безробіттю, одноразова матеріальна допомога безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні;
- допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.
Статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" було визначено, що безробітним, у яких закінчився строк виплати допомоги по безробіттю, матеріальна допомога по безробіттю надається за умови, що середньомісячний сукупний доход на члена сім'ї не перевищує прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Матеріальна допомога по безробіттю надається протягом 180 календарних днів у розмірі 75 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом України від 25.03.2005 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» (далі - Закон №2505-IV) частину 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" доповнено абзацом такого змісту:
«Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу».
Зазначеним законом також виключено абзац 5 частини 1 статті 7 та статтю 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", тобто всі норми про матеріальну допомогу по безробіттю.
Однак на момент отримання позивачем матеріальної допомоги по безробіттю правові норми, зокрема, пункт "ж" частини першої статті 4 Закону № 803-XII, передбачали зарахування періоду отримання такої до загального трудового стажу.
Відтак періоди отримання позивачем матеріальної допомоги по безробіттю з 18.09.2003 року по 15.03.2004 року підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача, однак безпідставно не зараховані відповідачем.
Суд бере до уваги, що на момент досягнення позивачем віку 63 років ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) для призначення пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 26 Закону №1058-IV необхідний страховий стаж становив - від 21 до 31 року.
Страховий стаж позивача, який врахований пенсійним органом, складає 20 років 06 місяців 22 дні. З урахуванням періоду отримання матеріальної допомоги по безробіттю з 18.09.2003 року по 15.03.2004 року, загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить більше ніж 21 рік, що є достатнім для призначення позивачу пенсії за віком.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону України №1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Враховуючи те, що позивач звернулась з заявою про призначення пенсії 21.04.2025, тобто пізніше трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку, позивачу повинна бути призначена пенсія з дня звернення з відповідною заявою.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Рівненській області від 28.04.2025 №163650003352 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період отримання матеріальної допомоги по безробіттю з 18.09.2003 року по 15.03.2004 року, та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, починаючи з 21.04.2025.
Таким чином позов підлягає задоволенню.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 1211,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Борисенка Олександра, буд. 7, м. Рівне, 33028, ідентифікаційний код 21084076) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Рівненській області від 28.04.2025 №163650003352 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період отримання матеріальної допомоги по безробіттю з 18.09.2003 року по 15.03.2004 року, та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, починаючи з 21.04.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.В. Довгопол