про закриття провадження у справі
01 липня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/15466/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головка А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області, Голови комісії з реорганізації Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
23 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області , Голови комісії з реорганізації Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправної бездіяльності щодо невидачі наказу про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю колишнього працівника міліції ОСОБА_2 згідно висновку, затвердженого 19.11.2021, його дружині ОСОБА_1 , яка діє в інтересах дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; зобов'язання Голови комісії з реорганізації Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області видати наказ про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю колишнього працівника міліції ОСОБА_2 згідно висновку, затвердженого 19.11.2021, його дружині ОСОБА_1 , яка діє в інтересах дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в сумі 295 100 грн згідно висновку від 19.11.2021; стягнення з Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю колишнього працівника міліції ОСОБА_2 згідно висновку, затвердженого 19.11.2021, його дружині ОСОБА_1 , яка діє в інтересах дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в сумі 295 100 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, у справі відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома або більше особами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правовідносинах, у яких однієї із сторін є суб'єкт владних повноважень, наділений можливістю владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів.
Разом з цим, як визначено частиною першою статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
У силу частини другої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Умови та підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення визначені у статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частин першої, третьої якої за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Положеннями статті 382 КАС України визначені спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.
Приписами частини першої статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Таким чином нормами процесуального закону встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для зобов'язання відповідача належним чином виконати рішення суду.
Вказані правові норми мають на меті забезпечити належне виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Суд встановив, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 у справі №440/12262/23 позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області, голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Полтавській області задоволено. Визнано бездіяльність голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Полтавській області щодо невидання наказу про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 протиправною. Зобов'язано голову комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Полтавській області видати наказ про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно з висновком, затвердженим 28.05.2021 у сумі 272 400,00 грн та згідно з висновком про призначення й виплату одноразової допомоги у зв'язку зі смертю колишнього працівника податкової міліції ОСОБА_2 членам його сім'ї на підставі частини другої статті 100 Закону України "Про Національну поліцію", в сумі, зазначеній у висновку. Зобов'язано Головне управління ДФС у Полтавській області здійснити виплати ОСОБА_1 , яка діє в інтересах їх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , одноразової грошової допомоги згідно з висновком, затвердженим 28.05.2021, у сумі 272 400,00 грн, яка призначена ОСОБА_2 , та одноразової грошової допомоги згідно з висновком про призначення та виплату одноразової допомоги у зв'язку зі смертю колишнього працівника податкової міліції ОСОБА_2 членам його сім'ї на підставі ч. 2 ст. 100 Закону України "Про Національну поліцію", в сумі, зазначеній у висновку.
Отже, суд дійшов висновку, що цей спір фактично пов'язаний з протиправним, як на думку ініціатора звернення, невиконанням відповідачем рішення Полтавського окружного адміністративного суду від Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 у справі №440/12262/23 в частині зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову допомоги у зв'язку зі смертю колишнього працівника податкової міліції ОСОБА_2 членам його сім'ї.
З огляду на вищенаведене, суд зауважує, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не дозволяє ефективно захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
При розгляді позовних вимог стосовно невиконання окремого судового рішення в іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконання судового рішення являє собою завершальну стадію судового провадження.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а, від 06.02.2019 у справі №816/2016/17, а також в постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №806/2143/15, від 30.03.2021 у справі №580/3376/20.
Суд акцентує увагу на тому, що право позивача на отримання одноразової грошової допомоги захищене судом у ході розгляду справи №440/12262/23. Натомість заявлені у цьому судовому провадженні позовні вимоги фактично покликані спонукати відповідача виконати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 у справі №440/12262/23, однак в інший спосіб, ніж це було ним визначено у справі №440/12262/23.
Відтак, у разі наявності у позивача переконання, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушені його права, свободи чи інтереси, таке порушене право підлягає захисту шляхом звернення позивача до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто, в порядку судового контролю за виконанням рішення суду у справі №440/12262/23), а не шляхом пред'явлення нового позову.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.08.2019 у справі №522/10140/17, від 21.11.2019 у справі №802/1933/18-а та від 30.03.2021 у справі №580/3376/20.
Факт невиплати позивачу коштів на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 у справі №440/12262/23, не зумовлює виникнення нового юридичного спору між сторонами, адже вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.04.2025 у справі №440/10814/24.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про закриття провадження у справі №440/15466/24.
На підставі викладеного, керуючись статтями 142, 189, 238, 243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області, Голови комісії з реорганізації Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя А.Б. Головко