30 червня 2025 р. № 400/10644/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивачки в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Київського національного університету імені Тараса Шевченка про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
У провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №400/10644/24 за позовом ОСОБА_1 до Київського національного університету імені Тараса Шевченка про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2025 року рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року скасовано та ухвалено постанову, якою позовну заяву ОСОБА_1 - задоволено частково:
- визнано протиправною відмову Київського національного університету імені Тараса Шевченка в задоволенні запитів ОСОБА_1 на інформацію, викладену у листі від 30.05.2024;
- зобов'язано Київський національний університет імені Тараса Шевченка повторно розглянути запити ОСОБА_1 на отримання публічної інформації;
- у задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
05.06.2025 року на виконання резолютивної частини постанови від 03.06.2025 року Миколаївський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист у справі №400/10644/24.
30.06.2025 року канцелярією суду було зареєстровано заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2025 року у справі №400/10644/24.
Дослідивши подані до суду документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява позивачки, суд дійшов наступних висновків.
Так, відповідно до частин 2 та 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частинами 1 та 2 статті 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено у статті 382 КАС України.
За змістом частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Аналіз наведеної правової норми свідчить про те, що положеннями КАС України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання такого рішення.
Встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи. Судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
При цьому, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Положеннями статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Суд звертає увагу, що позивачкою не надано суду доказів, що нею вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України "Про виконавче провадження" внаслідок невиконання відповідачем рішення у добровільному порядку.
Відтак, звернення із заявою в порядку ст. 382 КАС України до суду є передчасним, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду у порядку Закону України «Про виконавче провадження» першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця.
Разом з тим, зміст вищенаведених норм процесуального закону свідчить про те, що, звертаючись до суду з питання встановлення судового контролю, позивач зобов'язаний навести вагомі аргументи в обґрунтування необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача ухилитись (ухилятись) від виконання.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами, підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених згідно із судовим рішенням обов'язків та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Лише наявність достатніх сумнівів у належному виконанні суб'єктом владних повноважень свого конституційного обов'язку - виконання судового рішення, надає право суду встановлювати судовий контроль.
Підсумовуючи наведене вище в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній адміністративній справі.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 382 - 383-1 КАС України, суд, -
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2025 року у справі №400/10644/24, - відмовити.
2. Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
3. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.
Суддя А.В. Величко