30 червня 2025 р. № 400/7379/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Устинова І.А., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомВійськової академії (м.Одеса), дорога Фонтанська, 10,м. Одеса,65009,
до відповідачаОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
простягнення витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі у сумі 898 858,15 грн,
Військова академія (м. Одеса) (далі - позивач) звернулась з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути витрати, пов'язані з утриманням м у вищому навчальному закладі у розмірі 898 858 (вісімсот дев'яносто вісім тисяч вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 15 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідача відраховано з академії у зв'язку з достроковим розірванням контракту через академічну неуспішність, а відтак він повинен відшкодувати витрати на його утримання.
Ухвалою від 09.08.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що на час вступу до Військової академії на нього поширювались гарантії, передбачені статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та частиною сімнадцятою статті 44 Закону України «Про вищу освіту». 22.07.2024 позивача ознайомили з довідкою-розрахунком витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у військовій академії від 22.07.2024, в якій він зазначив, що з розрахунком не згоден. Будь-яких вимог про сплату коштів не отримувалось. Крім того, 22.09.2024 позивачем подано позивачу заяву про застосування до нього пільг та гарантій, передбачених ч.7 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та ч.17 ст. 44 Закону України «Про вищу освіту» при вирішенні питання щодо відшкодування витрат на моє утримання при навчанні у Військовій академії (м.Одеса).
Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій заперечив обґрунтування відповідача та зазначив, що позивачем помилково ототожнено поняття - відшкодування витрат на утримання особи у вищому військовому навчальному закладі, з поняттям оплата за навчання. На думку позивача, позиція відповідача щодо звільнення його від обов'язку по відшкодуванню фактичних витрат, пов'язаних з його утриманням, як курсанта вищого навчального закладу у зв'язку з статусом учасника бойових дій є хибною. Позивач повністю підтримав позовні вимоги.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
Наказом начальника Військової академії від 25.08.2022 року № 40-РС 25.08.2022 року № 289 зараховано з 25.08.2022 року курсантами першого курсу Військової академії денної форми навчання.
Наказом начальника Військової академії від 16.09.2022 року № 267 зарахувати до списків особового складу Військової академії, поставити на всі види забезпечення за курсантськими нормами, встановити тарифний розряд 5 та оклад по займаній посаді у розмірі 2820 грн. з 16 вересня 2022 року.
У відповідності до вимог п. п. 15, 16 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.08 №1153/2008, 20 липня 2017 року між МО України в особі начальника Військової академії бригадного генерала курсантом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , укладений контракт на час навчання до присвоєння військового звання «лейтенант».
Згідно укладеного Контракту відповідач взяв на себе зобов'язання мати позитивні результати навчання, наполегливо оволодівати знаннями, необхідними для майбутньої військової служби на посаді офіцера, сумлінно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів, свої службові обов'язки, добре володіти довіреною військовою технікою (озброєнням), уміло керувати особовим складом; продовжувати подальше проходження військової служби на посадах офіцерського складу протягом не менше п'яти років після закінчення навчання; відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), для проходження військової служби на посадах офіцерського складу в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти у випадках, визначених частиною десятою ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
У відповідності до пункту третього контракту ОСОБА_1 зобов'язується відшкодувати Військовій академії (м. Одеса) витрати, пов'язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, з моменту пред'явлення письмової вимоги Військовою академією (м. Одеса) та у будь-якому разі не пізніше 1 (одного) року з моменту розірвання даного контракту.
Начальник навчального курсу майор ОСОБА_3 звернувся до командування Військової академії з рапортом про відрахування курсанта четвертого курсу ОСОБА_4 з навчання у Військовій академії через академічну неуспішність. Про порядок відшкодування курсантами витрат пов'язаних з утриманням курсантів у ВВНЗ ОСОБА_1 попереджений.
Наказом начальника Військової академії від 22 липня 2024 року № 39-РС згідно рапорту та протоколу вченої ради №12 від 19.07.2024 року у відповідності до абзацу третього пункту 3.1, абзацу другого пункту 3.2 Інструкції про порядок переведення, відрахування та поновлення курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України затвердженої наказом Міністра оборони України від 24.12.1997 року № 490 солдата ОСОБА_5 , відраховано з числа курсантів «ЗА АКАДЕМІЧНУ НЕУСПІШНІСТЬ».
Згідно частини 11 статті 25 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ, пункту 2.14 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10. квітня 2009 року №170, “22» липня 2024 року РОЗІРВАТИ контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу з солдатом ОСОБА_6 “ ІЗ СИСТЕМАТИЧНИМ У ЗВ'ЯЗКУ НЕВИКОНАННЯМ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЕМ».
Відповідно до Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 проведено розрахунок фактичних витрат згідно з нормами утримання курсантів та розрахунків фактичних видатків державного бюджету.
Так, з довідки-розрахунку від 22.07.2024 року №1/55/ 1237, складеної Військовою академією (м.Одеса), загальний розмір витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_5 , у Військовій академії (м. Одеса) становить 898 858 (вісімсот дев'яносто вісім тисяч вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 15 коп..
ОСОБА_1 був ознайомлений під підпис з розрахунками фактичних витрат державного бюджету, пов'язаних з утриманням у закладі вищої освіти у розмірі 898 858,15 грн, зазначив, що не згоден з розрахунком та відмовився від підпису заяви-зобов'язання.
Позивач звернувся з даним позовом про стягнення зазначеної вище заборгованості.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 №1934-XII (далі Закон №1934-XII), «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон №2232-XII), Порядком відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 (далі Порядок №964), спільним наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Службою безпеки України «Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах» від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 (далі Наказ №419/831/240/605/537/219/534), Порядком та умовами надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійно-технічної та вищої освіти, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 №975(далі Порядок №975).
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 3 Закону №1934-XII організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Статтею 15 Закону №1934-XII визначено, що фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з пунктом 3 частини першої, частиною третьою статті 24 Закону №2232-XII початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Частинами першою, третьою, п'ятою та восьмою статті 25 Закону №2232-XII визначено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів. Зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань. З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Курсантам, які не мали військового звання до зарахування до вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, присвоюється військове звання рядового складу.
Відповідно до частини десятої статті 25 Закону №2232-XII курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів д, е, є, з, и пункту 1 та підпунктів д, е, є, ж, з пункту 2 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Згідно з пунктом 1 Порядку №964, цей Порядок визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (далі - заклади вищої освіти) відповідно до підпунктів д, е, є, з, и пункту 1 та підпунктів д, е, є, ж, з пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти.
Пунктами 3, 4 Порядку №964 визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
На виконання пункту 3 вищевказаного нормативно-правового акту Міністерством оборони України, Міністерством фінансів України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством транспорту та зв'язку України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони України, Службою безпеки України видано спільний наказ №419/831/240/605/537/219/534.
Означеним Наказом затверджено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах.
Відповідно до пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, окрім іншого, на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Згідно із пунктом 2.1.1 Порядку розрахунку витрат, витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
Відповідно до пункту 2.1.2 Порядку розрахунку витрат, витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування.
За змістом пункту 2.1.4 Порядку розрахунку витрат витратами на медичне забезпечення є витрати, пов'язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.
Приписами пункту 2.1.5 Порядку розрахунку витрат встановлено, що витрати на перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад визначаються виходячи з фактичних витрат, пов'язаних з оплатою транспортних послуг (вартість квитків, зборів та платежів, постільної білизни тощо).
Відповідно до пункту 2.1.6 Порядку розрахунку витрат, до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що законодавством передбачено обов'язок курсантів вищих військових навчальних закладів відшкодувати витрати, пов'язані з їх утриманням, у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання.
При цьому до таких витрат входять, зокрема витрати на грошове, продовольче, речове, медичне забезпечення під час навчання.
Суд зазначає, що розрахунки фактичних видатків державного бюджету, які підлягають відшкодуванню позивачем у розмірі 898 858,15 грн, складені відповідно до спільного, а отже є належними доказами, що підтверджують розмір понесених позивачем витрат на утримання відповідача у навчальному закладі та підлягають відшкодуванню.
Перевіряючи наведені обґрунтування відповідача щодо наявності у нього, як учасника бойових дій, пільг у вигляді звільнення від сплати комунальних послуг та отримання спеціалізованої фахової освіти (вищої в т.ч.) за держаний кошт, суд зазначає про таке.
Згідно з частиною сімнадцятою статті 44 Закону України від 01.07.2014 №1556-VII «Про вищу освіту» (далі Закон №1556-VII) передбачено, що держава забезпечує особам, зокрема, учасниками бойових дій державну цільову підтримку для здобуття вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах.
Державна цільова підтримка для здобуття вищої освіти надається у вигляді: повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів; пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти; соціальної стипендії; безоплатного забезпечення підручниками; безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних навчальних закладах; безоплатного проживання в гуртожитку; інших заходів, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Порядок та умови надання державної цільової підтримки для здобуття вищої освіти зазначеним категоріям громадян визначаються Кабінетом Міністрів України.
Механізм надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійно-технічної та вищої освіти, які навчаються у державних або комунальних професійно-технічних, вищих навчальних закладах визначають Порядок та умови надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійно-технічної та вищої освіти, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 975 (далі Порядок №975).
Згідно із пунктом 8 Порядку №975 для отримання державної цільової підтримки особи, зазначені у пункті 1 цих Порядку та умов, подають особисто на ім'я керівника відповідного професійно-технічного або вищого навчального закладу заяву, складену в довільній формі, із зазначенням конкретних видів державної цільової підтримки, на які особи претендують. До заяви додаються завірені в установленому порядку копії документів, зазначених у пункті 7 цих Порядку та умов.
Державна цільова підтримка певного виду надається за рішенням керівника навчального закладу.
Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово відзначав те, що з'ясування складових державної цільової підтримки, порядку її надання та складових витрат, пов'язаних з утриманням відповідача, їх порівняння є необхідним для вирішення спорів цієї категорії (постанови від 19.10.2023 у справі №400/929/22, від 25.05.2023 у справі №420/3813/19, від 29.09.2022 у справі №1.380.2019.003864, яка відповідає раніше висловленій позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 20.12.2019 у справі №460/582/19).
Разом з тим, положеннястатті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту'та Порядку № 975 не містять відомостей про те, що державна цільова підтримка поширюється на утримання у закладах вищої освіти курсантів та осіб офіцерського складу або ж покриває його подальше відшкодування. Зокрема, норми чинного законодавства не передбачають того, що державна цільова підтримка розповсюджується на грошове, продовольче, медичне забезпечення, комунальні послуги, вартість спожитих енергоносіїв та вартість речового майна.
Окрім того, норми Порядку №975 визначають, що державна цільова підтримка не надається автоматично. Пункт 8 цього Порядку чітко визначає, що вона надається виключно за рішенням керівника навчального закладу на підставі заяви особи, яка має право та бажає її отримати.
Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач звертався до отримання розрахунку за отриманням вказаної підтримки, а також доказів того, що керівником ВНЗ приймалося рішення про її надання. А отже, наявність у відповідача права на отримання державної цільової підтримки не свідчить про те, що таке право було реалізоване у встановленому законом порядку.
Суд зазначає, що правильне вирішення спору цієї категорії залежить від того, чи було курсанта ознайомлено із розрахунком витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, здійсненим відповідно до приписів Порядку №964 та Порядку №419/831/240/605/537/219/534, та запропоновано йому добровільно відшкодувати такі витрати, адже саме з відмовою курсанта добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі законодавець пов'язує можливість звернення Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані відповідні навчальні заклади, з позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.
Таким чином, оскільки позивачем ознайомлено відповідача із відповідними розрахунками та надано йому час на добровільне відшкодування витрат на його утримання у ВНЗ, і до теперішнього часу, відповідач витрати пов'язані з його утриманням в навчальному закладі в добровільному порядку не відшкодував, позивач має законні підстави для їх відшкодування.
Увідповідності до вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю.
Судові витрати по справі згідно з статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов Військової академії (м.Одеса) (дорога Фонтанська, 10,м. Одеса,65009 24983020) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Військової академії (м. Одеса) (вул. Фонтанська дорога, 10, м. Одеса, 65009, ЄДРПОУ 24983020) витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 898 858 (вісімсот дев'яносто вісім тисяч вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 15 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя І. А. Устинов