про залишення позовної заяви без руху
30 червня 2025 р. № 400/6555/25
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Дерев'янко Л.Л., ознайомившись з позовною заявою:
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доГоловне управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Захисників Миколаєва, 5,м. Миколаїв,54005, вул. Захисників Миколаєва, 5,м. Миколаїв,54005
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Миколаївський області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Миколаївській області в ненарахувані та невиплаті відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки», п. 10 ст. 93 Закону України «Про Національну поліцію» грошової компенсації за всі невикористані мною, ОСОБА_1 , дні додаткової відпустки як працівнику, який має повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, за 2021 (10 діб), 2022 (10 діб), 2023 роки (10 діб), а за 2024 рік (10 діб) - відпустки як працівнику, який має повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, всього 40 діб;
зобов'язати ГУНП в Миколаївській області в нарахувати та виплатити відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки», п. 10 ст. 93 Закону України «Про Національну поліцію» грошової компенсації за всі невикористані мною, ОСОБА_1 , дні додаткової відпустки як працівнику, який має повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, за 2021, 2022, 2023 роки, а за 2024 рік - відпустки як працівнику, який має повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, всього 40 діб.
Приписами пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до абзацу 1 статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Згідно статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство належить застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Водночас, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року № 2352-IX внесені зміни до норм КЗпП України.
Зокрема, частини перша та друга статті 233 КЗпП України викладені в новій редакції, згідно якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, після 19 липня 2022 року строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, що включає усі виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 березня 2024 року у справі № 600/5050/23-а, від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22 та у постановах від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21 і від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивача відповідно до витягу з Наказу ГУНП в Миколаївській області № 747ос звільнено 30.08.2024.
В наказі міститься інформація про належну позивачу компенсацію за невикористані дні відпустки.
Разом з тим, з адміністративним позовом позивач звернувся до суду 20.06.2025 року.
Відтак, тримісячний строк звернення до суду позивачем пропущений.
Відповідно до ч.1.ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, суд встановлює позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України, суддя, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
3. Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із уточненням підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також наданням доказів поважності причин його пропуску
4. Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Л. Дерев'янко