30 червня 2025 р. № 400/5696/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №400/5696/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 року позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 01.03.2021 у розмірі 1,11, з 01.03.2022 року у розмірі 1,14, з 01.03.2023 року у розмірі 1,197 та з 01.03.2024 у розмірі 1,0796 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 01.03.2021 у розмірі 1,11, з 01.03.2022 року у розмірі 1,14, з 01.01.2023 року у розмірі 1,197 та з 01.03.2024 у розмірі 1,0796.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2024 року у справі №400/5696/24 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року у справі №400/5696/24 - скасовано, прийнято по справі нову постанову, якою відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Верховного Суду від 18.02.2025 року рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2024 у справі №400/5696/24 скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 з 17.12.2023 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,11, 1,14, 1,197 та з 01.03.2024 із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,0796;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 17.12.2023 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,11, 1,14, 1,197 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197) та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії;
- позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії за період з 01.03.2021 по 16.12.2023 (включно) залишено без розгляду.
03.04.2025 року на виконання резолютивної частини постанови від 18.02.2025 року Миколаївський окружний адміністративний суд видав виконавчі листи у справі №400/5696/24.
17.06.2025 року канцелярією суду було зареєстровано заяву представника позивача Бороздичева Сергія Станіславовича встановлення судового контролю за виконанням постанови Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.02.2025 у справі №400/5696/24 з поданням Відповідачем звіту.
Дослідивши подані до суду документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява позивача, суд дійшов наступних висновків.
Так, відповідно до частин 2 та 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частинами 1 та 2 статті 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено у статті 382 КАС України.
За змістом частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Аналіз наведеної правової норми свідчить про те, що положеннями КАС України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання такого рішення.
Встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи. Судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
При цьому, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Положеннями статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Суд звертає увагу, що позивачем не надано суду доказів, що ним вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України "Про виконавче провадження" внаслідок невиконання відповідачем рішення у добровільному порядку.
Відтак, звернення із заявою в порядку ст. 382 КАС України до суду є передчасним, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду у порядку Закону України «Про виконавче провадження» першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця.
Разом з тим, зміст вищенаведених норм процесуального закону свідчить про те, що, звертаючись до суду з питання встановлення судового контролю, позивач зобов'язаний навести вагомі аргументи в обґрунтування необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача ухилитись (ухилятись) від виконання.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами, підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених згідно із судовим рішенням обов'язків та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Лише наявність достатніх сумнівів у належному виконанні суб'єктом владних повноважень свого конституційного обов'язку - виконання судового рішення, надає право суду встановлювати судовий контроль.
Підсумовуючи наведене вище в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній адміністративній справі.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 382 - 383-1 КАС України, суд, -
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Верховного суду від 18.02.2025 року у справі №400/5696/24, - відмовити.
2. Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
3. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.
Суддя А.В. Величко