30 червня 2025 р. № 400/4323/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,
до відповідачаОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
простягнення податкового боргу у сумі 90 705,30 грн,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Миколаївській області) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення з ОСОБА_1 податкову заборгованість у рахунок погашення податкового боргу у сумі 90 705,30 грн з: податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 63 605,62 грн на користь зведеного бюджету Держави та Вознесенської ТГ; військового збору, що сплачується фізичними особами, за результатами річного декларування у сумі 18 979,68 грн на користь бюджету Держави; адміністративних штрафів та інших санкцій у сумі 8 120 грн на користь місцевого бюджету Вознесенської ТГ.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до розрахунку податкового боргу, довідки про податкову заборгованість та інтегрованої картки платника, податкова заборгованість ОСОБА_1 , податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, з адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, військового збору, що сплачується фізичними особами перед бюджетом становить 90705,30. Заборгованість виникла в результаті нарахування згідно податкового повідомлення - рішення №2216214292405 від 25.10.2024 року, № 2216514292405 від 25.10.2024 року, пені згідно з податковим повідомленням-рішенням № 2216514292405 від 25.10.2024 за період 2017 року ; податковим повідомленням-рішенням № 2215914292405 від 25.10.2024 року, пені згідно з податковим повідомленням-рішенням № 2215914292405 від 25.10.2024 за період 2017 року; податковим повідомленням-рішенням № 221661292405 від 25.10.2024 року , № 2216314292405 від 24.10.2024 року .У зв'язку з несплатою боржником заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу, яку було направлено рекомендованим листом на адресу ОСОБА_1 . Вказана заборгованість відповідачем не погашена, що і стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою від 05.05.2025 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/4323/25 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до положень ч. 4. ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Вказаний борг нараховано відповідачу згідно податкового повідомлення - рішення №2216214292405 від 25.10.2024 року, № 2216514292405 від 25.10.2024 року, пені згідно з податкового повідомленням-рішенням № 2216514292405 від 25.10.2024 за період 2017 року , відповідно до якої відповідачем самостійно визначено суму грошових зобов'язань за 2017 рік з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 63 605,62 грн, з військового збору в розмірі 18 979,68 грн, згідно податкового повідомленням-рішенням № 2215914292405 від 25.10.2024 року, пені згідно з податковим повідомленням-рішенням № 2215914292405 від 25.10.2024 за період 2017 року .
Однак, як встановлено судом відповідачем сума податкового боргу, визначена відповідачем у поданих ним податкового повідомлення - рішення №2216214292405 від 25.10.2024 року, № 2216514292405 від 25.10.2024, № 2215914292405 від 25.10.2024 за 2017 рік сплачена не була, у зв'язку із чим у нього наявна заборгованість у розмірі 82 585,30 грн.
Платник податків ОСОБА_2 , займалася підприємницькою діяльністю на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, взята на податковий облік до Головного управління ДПС у Миколаївській області.
Позивачем проведено фактичну перевірку діяльності ФОП ОСОБА_1 .
За результатами фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у Миколаївській області складено акт фактичної перевірки №113/14-29-09-01/ НОМЕР_1 .
На підставі вказаного акту перевірки, контролюючим органом 25.10.2024 року та 24.10.2024 року прийнято податкові повідомлення-рішення №221661292405 та №2216314292405, яким відповідачу було визначено грошове зобов'язання за платежем адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну в сумі 8 120 грн.
Вказане податкове повідомлення - рішення надіслано позивачем за місцезнаходженням відповідача .
Згідно п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Позивачем не надано до суду доказів оскарження відповідачем вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, а також даних Єдиного Державного реєстру судових рішень, інформації щодо стадій розгляду судових справ, яка міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" судом встановлено, що вищевказане рішення у судовому порядку відповідачем оскаржено не було.
При вирішенні спору щодо стягнення з відповідача податкового боргу суд виходить з того, що порядок визначення суми податкових зобов'язань та погашення податкового боргу платників податків регулюється Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (надалі - ПК України).
Підпункт 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 15.1 ст.15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п.36.1 ст.36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з п.38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки (п.58.1 ст.58 ПК України).
Контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки (п.58.1 ст.58 ПК України).
Так, основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначено Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР).
Статтею 15 Закону № 481/95-ВР передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Відповідно до ст. 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
Матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу в сумі 8 120,00 грн. зі сплати адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів та законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.4 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Як вже встановлено судом, податковий борг, який рахується за відповідачем, нараховано позивачу згідно податкового повідомлення-рішення №2216214292405 від 25.10.2024 року, № 2216514292405 від 25.10.2024 року, пені згідно з податковим повідомленням-рішенням № 2216514292405 від 25.10.2024 за період 2017 року у сумі 63 605,62 грн; податковим повідомленням-рішенням № 2215914292405 від 25.10.2024 року, пені згідно з податковим повідомленням-рішенням № 2215914292405 від 25.10.2024 за період 2017 року у сумі 18 979,68 грн; податковим повідомленням-рішенням № 221661292405 від 25.10.2024 року , № 2216314292405 від 24.10.2024 року у сумі 8 120,00 грн.
Наявність податкового боргу відповідача підтверджена податковим органом.
З підстав наявності у відповідача несплаченого боргу ГУ ДПС в Миколаївській області винесено податкову вимогу форми «Ф» №0000540-1307-1429 від 20.01.2025 року, направлено останню на адресу відповідача поштовою кореспонденцією та повернута податковому органу без вручення, що підтверджується рекомедованим повідомленням про вручення.
Відповідачем не виконано податкову вимогу №0000540-1307-1429 від 20.01.2025 року та станом на дату прийняття рішення доказів оскарження вищевказаної вимоги до суду також не надано.
Доказів, які б спростовували факт існування за позивачем заборгованості, до суду також не надано.
Наявність податкового боргу відповідача підтверджена податковим органом.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
При цьому, пунктом 41.2 статті 41 ПК України передбачено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Таким чином, позивач є органом державної влади, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.
Згідно з п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи вищевикладене, за відсутності добровільної сплати відповідачем суми недоїмки (заборгованості) у розмірі 90 705,30 грн., вказана сума податкового боргу підлягає стягненню з відповідача за рішенням суду.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ГУ ДПС у Миколаївській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005, ідентифікаційний код 44104027) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про стягнення податкового боргу в сумі 90 705,30 грн. - задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 податкову заборгованість у рахунок погашення податкового боргу у сумі 90 705,30 грн з: податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 63 605,62 грн на користь зведеного бюджету Держави та Вознесенської ТГ; військового збору, що сплачується фізичними особами, за результатами річного декларування у сумі 18 979,68 грн на користь бюджету Держави; адміністративних штрафів та інших санкцій у сумі 8 120 грн на користь місцевого бюджету Вознесенської ТГ.
3. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Величко