01 липня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3463/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі - відповідач-1), у якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, щодо не застосування при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2021, 2022, 2023) з 01.11.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-1V із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії з 01.11.2024 (2021, 2022, 2023), з урахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та з 16.12.2014 отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (надалі - Закон №1788-XII).
На підставі поданої до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області заяви з 01.11.2024 її було переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком згідно Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (надалі - Закон №1058-IV).
При цьому, при обрахунку розміру пенсії за віком було враховано показник середньої заробітної плати (доходу) України, з якої сплачено страхові внески, для обчислення розміру пенсії за 2014-2016 роки.
Вказує, що про протиправність дій відповідача1 дізналася лише 22.11.2024, отримавши пенсію на свій банківський рахунок.
Звертає увагу, що згідно із положеннями статті 40 Закону №1058-IV для обчислення розміру пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) України, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Відтак розрахунок розміру пенсії позивача за віком має здійснюватися із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2021-2023 роки, оскільки звернення про призначення пенсії за віком відбулось у листопаді 2024 року.
Позивач зазначає, що у даному випадку має місце призначення іншого виду пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду пенсії на інший в межах одного закону, тому має враховуватися показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, тобто за 2021, 2022 та 2023 роки.
З цих підстав просить позов задовольнити.
Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області надало суду відзив на позовну заяву, у якому заперечило проти задоволення позовних вимог.
На обґрунтування заперечень зазначає, що позивач 01.11.2025 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV. Її заяву за принципом екстериторіальності було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області. Рішенням №935010148513 від 07.11.2024 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
Наголошує, що чинне законодавство не передбачає можливості призначення пенсії більше одного разу. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Зауважує, що з квітня 2021 року управління позбавлене функції фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат.
З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі - відповідач-2) також надало суду відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог.
На обґрунтування заперечень зазначає, що позивач з 16.12.2014 отримувала пенсію за вислугу років, яку призначено відповідно до Закону №1788-XII та обчислено за Законом №1058-IV. Згідно поданої нею заяви від 01.11.2024 та на підставі наданих документів ОСОБА_1 було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, оскільки відбулось переведення з одного виду пенсії на інший.
З урахуванням наведеного вважає, що розмір пенсії за віком позивачу обчислено відповідно до вимог чинного законодавства.
Вказує на дискреційні повноваження пенсійного органу щодо здійснення перерахунку та призначення пенсій.
З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.
Будь-яких клопотань від учасників справи не надходило.
30.05.2025 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження), витребувано докази у відповідача-1.
10.06.2025 ухвалою суду залучено до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Розгляд адміністративної справи розпочато спочатку.
Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
З 16.12.2014 їй було призначено пенсію за вислугу років як працівнику освіти відповідно до Закону №1788-XII (а.с. 57).
З 01.11.2025 позивачу згідно поданої нею заяви призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, при обчисленні якої застосовано показник середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки та зараховано страховий стаж 40 років 10 місяців (а.с. 56, 58-61).
Рішення №935010148513 від 07.11.2024 про призначення позивачу пенсії за віком було прийнято за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.
Загальний розмір пенсії за віком позивача станом на 01.11.2024 становив 5376,42 грн, де 5263,42 грн - розмір пенсії за віком; 113,00 грн - доплата за понаднормовий стаж (а.с. 56).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
Статтею 1 Закону №1058-ІV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Положеннями статті 9 Закону №1058-ІV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 Закону №1058-ІV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Отже, Законом №1058-IV передбачено чіткий перелік видів пенсії, які призначаються за цим законом, а також визначено право вибору виду пенсії.
Частиною першою статті 26 Закону №1058-ІV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності відповідного страхового стажу, вказаного у цій статті.
При цьому, відповідно до статті 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П= Зп х Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Відповідно частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Частиною другою статті 40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Системний аналіз вищезазначених положень дозволяє дійти висновку, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії на інший, призначений саме за цим Законом. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV.
Аналогічна правова позиції неодноразово наводилась у постановах Верховного Суду, зокрема від 23.10.2018 у справі №334/2653/17 від 13.12.2018 у справі №185/860/17).
Суд також зауважує, що у постановах від 10.04.2019 у справі №211/1898/17 та від 10.07.2018 у справі №520/6808/17 Верховний Суд зазначив, що частиною третьою статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№ 21-6331а15), у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV.
Така позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі №876/5312/17, а також Верховним Судом у постанові від 16.06.2020 у справі №514/1675/16-а, 18.08.2020 у справі №263/6611/17.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як встановлено судом, позивачу для обчислення пенсії за віком враховано показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені внески, за 2014-2016 роки із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії.
Також, позивачу з 16.12.2014 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а призначення пенсії відповідно до Закону №1058-IV відбулося вперше.
Отже, у даному випадку мав місце перехід з пенсії за вислугою років, передбаченої Законом України “Про пенсійне забезпечення», на пенсію за віком, передбачену Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (тобто призначення пенсії за віком вперше), а не переведення з одного виду пенсії на інший вид в межах одного закону.
За таких обставин, при обчисленні розміру пенсії за віком пенсійний орган зобов'язаний був враховувати показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії - пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - за 2021, 2022, 2023 роки.
Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нарахування позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2014-2016 роки.
Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб?єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб?єктів владних повноважень.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Суд зауважує, що відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.
Відтак, належним відповідачем у частині позовних вимог зобов'язального характеру є саме Головне управління в Харківській області, рішенням якого ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, при обчисленні якої застосовано показник середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.
Натомість, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не здійснювало розгляд заяви позивача по суті, не приймало рішення про призначення пенсії, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов'язку щодо здійснення дій по перерахунку пенсії.
З огляду на наведене, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону №1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 01.11.2024.
Суд не бере до уваги посилання відповідача-1 на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №336/368/16-а, від 03.04.2018 у справі №753/8128/16-а та від 31.05.2019 у справі №314/272/17, як не релевантні до правовідносин сторін у даній справі як за складом учасників, предметом позову, так і фактичними обставинами. Зокрема, у вказаних справах позивачі на момент звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV отримували пенсію за віком на пільгових умовах, а не за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, як у цій справі.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідач-2 належних і достатніх доказів, які б підтверджували правомірність дій не надав, натомість з матеріалів справи вбачається порушення прав позивача.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом часткового задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повно-важень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).
Оскільки позов задоволено частково, суд стягує на користь позивача судовий збір у сумі 605,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2.
Керуючись статтями 241 - 246, 255, 295 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2014-2016 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону №1058-IV від 09.07.2003 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 01.11.2024 та з урахуванням вже виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, площа Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, місто Харків, Харківська область, 61000) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 01 липня 2025 року.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач-1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009).
Відповідач-2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, площа Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, місто Харків, Харківська область, 61000).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК