30 червня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3633/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Сагун А.В., розглянувши позовну заяву за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправної бездіяльності, протиправними дій та зобов'язати вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно розгляду та ненадання відповіді на подану ОСОБА_1 заяву від 14.04.2025;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно видачі 31.05.2024 ОСОБА_1 Мобілізаційного розпорядження та Повістки на відправку на 05.06.2025;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити необхідні дії для видалення записів із застосунку “Резерв+» та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо видачі ОСОБА_1 мобілізаційної повістки на відправку на 05.06.2025.
Ухвалою судді від 06.06.2025 позовну заяву залишено без руху з огляду на порушення строку звернення до суду.
Позивачем подана заява про поновлення строку звернення до суду яка фактично обґрунтована тим, що позивач дізнався про порушення його прав лише з дати направлення заяви від 14.04.2025.
Надаючи оцінку вказаній заяві, суддя зазначає наступне.
Положеннями частини першої статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший).
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах “Стаббігс на інші протии Великобританії», “Девеер проти Бельгії».
До того ж, суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Тому необхідно чітко диференціювати передбачені ст. 122 КАС України поняття “дізнався» та “повинен був дізнатись» про порушення своїх прав.
Так, під поняттям “дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття “повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Позивач оскаржує, зокрема, дії щодо видачі йому 31.05.2024 Мобілізаційного розпорядження, із повісткою натомість з даним позовом звернувся 30.05.2025 (роздруківка пошти). Відтак, 6-місячний строк звернення до суду із даною позовною вимогою пропущено.
Законом не передбачена можливість досудового порядку вирішення спорів такої категорії, тож звернення позивача до відповідача із заявою у квітні 2025 року не дає підстав для застосування правил обчислення строку звернення до суду, наведених у частині 4 статті 122 КАС України.
Таким чином, позивач не навів обґрунтованих підстав для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в цій частині позовних вимог.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Тому, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду в частині позовних вимог, в яких просить: - визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно видачі 31.05.2024 ОСОБА_1 Мобілізаційного розпорядження та Повістки на відправку на 05.06.2025 та будь-яких обґрунтувань обставин та належних доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом у цій частині вимог, позивачем не наведено та не доведено, а тому суддя дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви в цій частині відповідно до вимог частини другої статті 123 КАС України.
При цьому, суддя зауважує, що позивач не позбавлений права повторного звернення до суду із даним позовом при наявності поважних підстав пропуску строку.
Відповідно до п.п.1, 9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Отже, за сукупністю наведених обставин, враховуючи, що позовна заява в частині позовних вимог: - визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно видачі 31.05.2024 ОСОБА_1 Мобілізаційного розпорядження та Повістки на відправку на 05.06.2025, подана після закінчення строків, установлених законом, а тому остання підлягає поверненню позивачеві.
Керуючись ст.ст.169, 243, 248, 256, 293-297 КАС України, суддя, -
У задоволенні заяви щодо поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправної бездіяльності, протиправними дій та зобов'язати вчинити дії, в частині позовних вимог: - визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно видачі 31.05.2024 ОСОБА_1 Мобілізаційного розпорядження та Повістки на відправку на 05.06.2025 - повернути позивачу разом з усіма доданими до неї документами.
З урахуванням того, що в іншій частині позовних вимог продовжується розгляд, представнику позивачу направити лише копію вказаної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, передбачений ст.295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН