про залишення позову без розгляду
30 червня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2412/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Сагун А.В., розглянувши матеріали у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправної бездіяльності, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів, -
Представник позивача звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування при обчисленні загальної та календарної вислуги років солдата ОСОБА_1 інформації про вислугу років, зазначеної у грошовому атестаті №173 від 24.06.2022 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок загальної та календарної вислуги років солдата ОСОБА_1 та направити до Військової частини НОМЕР_4 грошовий атестат з перерахованою загальною та календарною вислугою років солдата ОСОБА_1 ;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 неотриману надбавку за вислугу років за період з 14.07.2022 року по 31.01.2023 року в сумі 5363,22 грн (п'ять тисяч триста шістдесят три гривні двадцять дві копійки) та недоотриману надбавку за період з 01.09.2024 року по 09.12.2024 року в сумі 536,32 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень тридцять дві копійки).
Ухвалою судді від 16 квітня 2025 року позовну заяву залишено без руху (а.с. 12-13).
25 квітня 2025 року ухвалою судді продовжено ОСОБА_1 по 30 квітня 2025 року включно, строк для усунення недоліків позовної заяви (а.с. 22).
05 травня 2025 року ухвалою судді відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 31).
До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зокрема, зазначив, що позивача було звільнено з військової частини НОМЕР_2 09 грудня 2024 року на підставі наказу командира цієї частини (по стройовій частині) від 09.12.2024. Того самого дня позивач отримав грошовий атестат і власноруч підписав примірник, що зберігається у військовій частині НОМЕР_2 , підтвердивши у графі 14 правильність усіх зазначених у ньому відомостей. Попри це, з даним позовом він звернувся лише 11 квітня 2025 року (а.с. 36-39).
Суд зазначає, що ще ухвалою судді від 16 квітня 2025 року про залишення позовної заяви без руху, позивачу зокрема наголошувалось на необхідності подання заяви про поновлення строку звернення до суду та надання доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду.
При цьому в заяві про поновлення процесуального строку представником позивача зазначено, що позивач 09.12.2024 на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_2 стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони та оборони солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 у зв'язку з переміщенням до Військової частини НОМЕР_4 . І за час проходження служби у Військовій частині НОМЕР_2 Позивач не був повідомлений про загальну суму грошового забезпечення військовослужбовця з розшифровкою за видами виплат, розмірами і підставами відрахувань та сумою грошового забезпечення, яке належить до виплати як при щомісячній виплаті грошового забезпечення (ст.110 КЗпП України), так і при виключенню зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 у зв'язку з переміщенням до військової частини НОМЕР_4 (ст.116КЗпП України).
При цьому представником позивача наголошено, що недотримання відповідачем обов'язків, передбачених ст. 110, 116 КЗпП призвело до необізнаності позивача в наявності порушень при підрахунку вислуги років військовослужбовця та нарахуванні надбавки за вислугу років.
Встановивши нові обставини справи, а саме дослідивши надані відповідачем докази отримання позивачем 09 грудня 2024 року грошового атестату, примірник якого власноруч підписав, що зберігається у військовій частині НОМЕР_2 , підтвердивши у графі 14 правильність усіх зазначених у ньому відомостей ( а.с.42), суд зазначає наступне.
За правилами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший).
Приписами частини третьої статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У силу норм частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду для захисту прав, свобод та інтересів особи.
Приписами частин першої та другої статті 233 КЗпП України у редакції, чинній до 19 липня 2022 року, передбачалося, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом №2352-IX, який набрав чинності 19 липня 2022 року, внесено зміни до деяких законодавчих актів України, у тому числі до КЗпП України, і відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України (у редакції зі змінами, внесеними згідно із Законом №2352-IX) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Позовні вимоги позивача стосуються грошового атестату, який він особисто тримав 09 грудня 2024 року, під підпис. При цьому представник позивача звернувся до суду в інтересах позивача лише 11.04.2025 через систему «Електронний суд», тобто з пропуском встановленого тримісячного строку. В поданій представником позивача заяві про поновлення процесуального строку, не зазначено обґрунтованих причин пропуску строку звернення з даними позовними вимогами.
Принагідно суд зазначає, що отримання довідки розрахунку та виплаченого грошового забезпечення 29.01.2025 не впливає на строки обрахування строків звернення до суду з позовними вимоамиг щодо самого предмету позову, а саме бездіяльності при складанні грошового атестату та зобов'язання вчинити з цим відповідні дії та стягнення грошових сум.
Так, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таке правозастосування не є порушенням права особи на доступ до правосуддя, а є дотриманням принципу “Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує, в світлі якого і запроваджено обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах “Стаббігс на інші протии Великобританії», “Девеер протии Бельгії».
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковим для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (справа “Перез де Рада Каванілес протии Іспанії»). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
До того ж, суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Принагідно суддя зазначає, що позивач має доводити обґрунтованість пропуску строку звернення до суду.
Натомість позивач у заяві про поновлення строку звернення до суду не зазначив поважних причин та непереборних обставин пропуску строку звернення до суду, які б перешкоджали зверненню до суду за захистом порушеного права.
Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, за сукупністю наведених обставин, враховуючи, що позивачем не вказано поважних причин та непереборних обставин, які надавали б йому право на пропуск строку звернення до суду. При цьому не надано жодного доказу на підтвердження обґрунтованих обставин, які надавали право на пропуск такого строку.
За правилами пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 123, 240, 248 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправної бездіяльності, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН