про залишення позовних вимог без розгляду
26 червня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2786/25
Кіровоградського окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 )
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач 22.08.2024 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_2 та в/ч НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати йому надбавки за проходження військової служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 230% посадового окладу за період проходження служби;
- зобов'язати в/ч НОМЕР_2 та в/ч НОМЕР_3 нарахувати та виплатити йому надбавки за проходження військової служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 230% посадового окладу за період проходження служби. Вказані виплати здійснити за наступні періоди: в/ч НОМЕР_2 - з 06.02.2023 року по 27.01.2024 р, в/ч НОМЕР_3 - з 04.03.2024 року по 05.06.2024 року;
- визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_2 та в/ч НОМЕР_3 щодо ненарахуваипя та невиплати йому грошового забезпечення військовослужбовця за період проходження служби із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;
- зобов'язати відповідачів в/ч НОМЕР_2 та в/ч НОМЕР_3 , нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 р. за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- зобов'язати відповідачів в/ч НОМЕР_2 та в/ч НОМЕР_3 , нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2024 року по 05.06.2024 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024 р. за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів. Вказані виплати здійснити за наступні періоди: в/ч НОМЕР_2 -з 06.02.2023 року по 27.01.2024 року, в/ч НОМЕР_3 - з 04.03.2024 року по 05.06.2024 року;
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів в/ч НОМЕР_2 та в/ч НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за усі роки служби з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати відповідачів в/ч НОМЕР_2 та в/ч НОМЕР_3 нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за усі роки служби з урахуванням раніше виплачених сум. Вказані виплати здійснити за наступні періоди: в/ч НОМЕР_2 - з 06.02.2023 року по 27.01.2024 р., в/ч НОМЕР_3 - з 04.03.2024 року по 05.06.2024 року;
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів в/ч НОМЕР_2 та в/ч НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати йому середнього заробітку за весь час затримки виплати належного грошового забезпечення (індексацію грошового забезпечення), за усі роки проходження служби, з моменту припинення трудових відносин з відповідачами і по теперішній час;
- зобов'язати відповідачів в/ч НОМЕР_2 та в/ч НОМЕР_3 нарахувати та виплатити йому середній заробіток за весь час затримки виплати належного грошового забезпечення (індексацію грошового забезпечення), за усі роки проходження служби, з моменту припинення трудових відносин з відповідачами і по теперішній час. Вказані виплати здійснити за наступні періоди: в/ч НОМЕР_2 - з 06.02.2023 року по 27.01.2024 р., в/ч НОМЕР_3 - з 04.03.2024 року по 05.06.2024 року;
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів в/ч НОМЕР_2 та в/ч НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати йому грошової компенсації за невикористані календарні дні основної щорічної відпустки;
- зобов'язати відповідачів в/ч НОМЕР_2 та в/ч НОМЕР_3 нарахувати та виплатити йому грошову компенсацію за невикористані календарні дні основної щорічної відпустки. Вказані виплати здійснити за наступні періоди: в/ч НОМЕР_2 - з 06.02.2023 року по 27.01.2024 року, в/ч НОМЕР_3 - з 04.03.2024 року по 05.06.2024 року;
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів в/ч НОМЕР_2 та в/ч НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати йому грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням додаткової винагороди, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу;
- зобов'язати відповідачів в/ч НОМЕР_2 та в/ч НОМЕР_3 нарахувати та виплатити йому грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням додаткової винагороди, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу. Вказані виплати здійснити за наступні періоди: в/ч НОМЕР_2 - з 06.02.2023 року по 27.01.2024 року, в/ч НОМЕР_3 - з 04.03.2024 року по 05.06.2024 року;
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів в/ч НОМЕР_2 та в/ч НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати йому грошової допомоги на оздоровлення за період проходження служби;
- зобов'язати відповідачів в/ч НОМЕР_2 та в/ч НОМЕР_3 нарахувати та виплатити йому грошову допомогу на оздоровлення за період проходження служби. Вказані виплати здійснити за наступні періоди: в/ч НОМЕР_2 - з 06.02.2023 року по 27.01.2024 року, в/ч НОМЕР_3 - з 04.03.2024 року но 05.06.2024 року;
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів в/ч НОМЕР_2 та в/ч НОМЕР_3 , щодо ненарахування та невиплати йому допомоги на вирішення соціально-побутових питань за період проходження служби;
- зобов'язати відповідачів в/ч НОМЕР_2 та в/ч НОМЕР_3 нарахувати та виплатити йому допомогу на вирішення соціально-побутових питань за період проходження служби. Вказані виплати здійснити за наступні періоди: в/ч НОМЕР_2 - з 06.02.2023 року по 27.01.2024 року, в/ч НОМЕР_3 - з 04.03.2024 року по 05.06.2024 року.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 р. позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_3 та Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачеві разом з усіма доданими до неї документами.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року в справі № 340/5700/24 задоволено. Ухвалу скасовано. Направлено справу №304/5700/24 до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою від 28.04.2025 позовні вимоги роз'єднано.
Ухвалою від 05.05.2025 прийнято справу №340/2786/25 до провадження та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У межах справи №340/2786/25 залишено позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 :
- визнання протиправною бездіяльності в/ч НОМЕР_2 щодо ненарахуваипя та невиплати йому грошового забезпечення військовослужбовця за період проходження служби із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;
- зобов'язання в/ч НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 р. за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- зобов'язання в/ч НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2024 року по 05.06.2024 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024 р. за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів. Вказані виплати здійснити за період з 06.02.2023 року по 27.01.2024 року.
Обґрунтування позову по суті
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач не нараховував йому грошове забезпечення за період з 01.01.2023 року по 05.06.2024 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом 01 січня відповідного року, що призвело до його недоплати.
Позивач вказав, що статтею 7 Закону України від 03.11.2022 р. № 2710-ІХ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено, що станом на 01.01.2023р. прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2684,00 грн. А статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що станом на 01.01.2024р. прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2920,00 грн.
Натомість здійснити детальний розрахунок невиплати грошового забезпечення військовослужбовця за період проходження служби з використанням показника прожиткового мінімуму, ОСОБА_1 не має змоги, оскільки його вимогу про надання відповідних бухгалтерських документів щодо нарахування заробітної плати та грошового забезпечення Військова частина НОМЕР_2 проігнорувала.
На день винесення даної ухвали документальні докази звернення позивача до Військової частини НОМЕР_2 з приводу отримання детального розрахунку невиплачених сум ОСОБА_1 до матеріалів справи не подав.
Обґрунтування причин пропуску строків звернення до суду
В заяві про поновлення пропущених строків звернення до суду, поданої до суду 29.08.2024, ОСОБА_1 вказав, що звернувся в письмовій формі до Військової частини НОМЕР_2 з приводу отримання детального розрахунку невиплачених сум, проте таке звернення не дало позитивних результатів, що і стало підставою для пропущення строку на своєчасне звернення до суду за захистом порушеного права (а.с.62-64).
Крім цього вказав, що самостійною причиною пропуску строку на звернення до суду є та підстава, що він є учасником бойових дій, мобілізований у першу хвилю. Вказані обставини можуть свідчити про пропуск строку звернення позивача до суду за захистом його прав з поважних причин та є підставою для поновлення судом строків, установлених ч. 2 ст. 122 КАС України.
Також зазначив, що самостійно причиною пропуску строку на звернення до суду є та підстава, що з 2022 року і по даний час в Україні введено воєнний стан на час дії якого процесуальні строки продовжуються.
Окремою підставою позивач зазначив ту обставину, що він проходив курс лікування після поранення, що і стало причиною несвоєчасного звернення до суду з позовом.
ОСОБА_1 повідомив суд, що розрахунок за грошовим забезпеченням при звільненні від відповідача він отримав 22.07.2024 року, тому вважає саме цю дату початком відліку строків звернення до суду.
До матеріалів справи розрахунок за грошовим забезпеченням при звільненні, який, з його слів, від відповідача він отримав 22.07.2024 року, ОСОБА_1 не подав.
Стверджуючи про те, що позов подано до суду у межах тримісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого КЗпП України, ОСОБА_1 вважає вимоги викладені у позовній заяві обґрунтованими, а строк на звернення до суду пропущений з поважних причин, тому просив його поновити.
Позиція Військової частини НОМЕР_2
Представником відповідача 23.05.2025 надано відзив на позовну заяву за змістом якого він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
У відзиві вказано, що ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині з 04.02.2023 по 02.02.2024.
Представник Військової частини НОМЕР_2 вказав, що Порядком виплат грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам передбачено, що у разі виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у меншому розмірі, таке грошове забезпечення виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав на нього право, але не пізніше дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
При цьому граничним (присічним) строком виплати грошового забезпечення військовослужбовців є день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
Військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно за весь період, протягом якого військовослужбовець мав на нього право, але не пізніше дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
Відповідач надав довідку про нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення (основного та додаткових видів і одноразових виплат), відповідно до змісту якого, військова частина НОМЕР_2 нараховувала позивачеві періоді військової служби грошове забезпечення із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи в розмірі 1762 грн (а.с.83).
Додатково представник відповідача повідомив суду про те, що ОСОБА_1 не звертався до Військової частини НОМЕР_2 із заявами з метою отримання інформації про суми грошового забезпечення нараховані та виплачені йому при звільненні.
Представник відповідача вказав, що тримісячний строк звернення до суду, встановлений статтею 233 КзПП, з позовними вимогами про стягнення заробітної плати протягом періоду проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 розпочав свій відлік в день виключення позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 - 02.02.2024 та сплинув 02.02.2024 року, а тому позивачем пропустив тримісячний строк звернення до суду.
Надаючи оцінку аргументам сторін та доказам, що знаходяться у справі суд вказує наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року у справі №990/156/23 зазначила, що стаття 233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Указана норма поширює свою дію на всіх працівників і службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19 липня 2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Предметом спору у цій справі є нарахування та виплата грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 05.06.2024, тому цей період регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Судом встановлено, що наказ про виключення позивача із списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 від 02.02.2024 №33 має вичерпну інформацію про суми, нараховані йому при звільненні. Доказів оскарження цього наказу або здійснення інших дій з приводу незгоди з його змістом, ОСОБА_1 не здійснено, а тому суд вважає саме дату такого наказу тим днем, з якого розпочинається відлік тримісячного строку на звернення до суду в розумінні статті 233 КЗпП України.
Вищевикладені висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 21.03.2025 (справа № 460/21394/23, адміністративне провадження № К/990/45865/24).
Що стосується аргументів з приводу поважності причин пропуску строку звернення, суд вказує наступне.
Позивач не надав доказів того, що вчасному зверненню до суду перешкодила відсутність письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, як і не надав доказів звернення до Військової частини НОМЕР_2 з метою отримання такої інформації.
ОСОБА_1 склав та подав позов до суду без додатково отриманих документів, а тому посилання в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду на ці обставини, як на поважні причини його пропуску, не заслуговують на увагу.
Щодо аргументів з приводу того, що самостійною причиною пропуску строку на звернення до суду є та підстава, що з 2022 року і по даний час у країні введено воєнний стан, а позивач є учасником бойових дій, мобілізований у першу хвилю, що, на його думку, є підставою для поновлення судом строків, установлених ч. 2 ст. 122 КАС України, та їх продовження, суд зауважує, що законодавство такої вказівки в обов'язковому порядку не містить. В кожному конкретному випадку поруч із такими обставинами існують паралельні причини, які достеменно у сукупності підтверджують неможливість позивача вчасно звернутись до суду.
Суд звертає увагу на те, що на день звернення ОСОБА_1 до суду він був і учасником бойових дій, мобілізованим першу хвилю, а в Україні тривав режим воєнного стану, однак, такі обставини не перешкодили позивачеві подати позов.
Не приймає суд також посилання Солонського на те, що він проходив курс лікування після поранення, що і стало підставою для несвоєчасного звернення до суду з позовом.
Так, матеріали справи містять документальні докази, які у сукупності свідчать про те, що позивач останню отримав травму 12.10.2023 та лікувався до 30.10.2023. Доказів перебування на лікуванні після 30.10.2023, в тому числі, і після звільнення, матеріали справи не містять.
Таким чином, суд оцінює наведені ОСОБА_1 причини пропуску строку звернення до суду як неповажні для звернення з позовними вимогами за період з 01.01.2023 року по 02.05.2024 року (дата наказу про звільнення + три місяці).
Згідно пп.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, зокрема, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З огляду на викладене, суд вважає наявними підстави для залишення позовних вимог заяви без розгляду за період з 01.01.2023 року по 02.05.2024 року.
Керуючись статтями 123, 241 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати йому грошового забезпечення військовослужбовця за період проходження служби із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році, зобов'язання нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 р. за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів та зобов'язання нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2024 року по 02.05.2024 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024 р. за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів, та провести виплати за період з 06.02.2023 року по 02.05.2024 року - залишити без розгляду.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА