30 червня 2025 року справа № 320/52314/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Підприємства «Роман» Міжнародної ліги українських інвалідів-інтелектуалів «Софія» до Вишневого відділу Державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Державний податковий університет, про визнання протиправною та скасування постанови.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Підприємство «Роман» Міжнародної ліги українських інвалідів-інтелектуалів «Софія» із позовом до Вишневого відділу Державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника відділу Вишневого відділу Державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сириці Олександра Сергійовича від 30.07.2024 у ВП № 73421772 про накладення на позивача 5100 грн. штрафу та про зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Підприємство «Роман» Міжнародної ліги українських інвалідів-інтелектуалів «Софія» жодним чином не перешкоджає та не ухиляється від виконання рішення Господарського суду Київської області у справі № 911/74/23, на підставі якого видано виконавчий лист, що перебуває на виконанні у відповідача. Позивач вказує, що зміст зобов'язальної частини виконавчого документа не містить вказівки, що позивача зобов'язано самостійно, з використанням власних працівників та за власні кошти, транспортувати продукти харчування до виконавця чи стягувача.
Позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/74/23, на підставі якого видано виконавчий лист, що перебуває на виконанні у відповідача, зобов'язано лише повернути відповідні продукти харчування стягувачу. Таке повернення може відбуватись і за місцем зберігання продуктів, що є логічним та не потребує додаткового роз'яснення.
Також позивач зазначив, що виконавче провадження № 73421772 продовжується лише через небажання стягувача самостійно забрати продукти харчування з місць їх зберігання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) та в порядку, визначеному положеннями ст. 287 КАС України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Державний податковий університет (ідентифікаційний код 44550814; місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Університетська, 31).
27.12.2024 Київським окружним адміністративним судом зареєстровано пояснення третьої особи Державного податкового університету, подані через Електронний суд 27.12.2024, в яких останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Третя особа зазначає, що станом на 24.12.2024 позивач не виконав рішення суду у справі № 911/74/23, з якого вбачається, що тягар його виконання покладено саме на Підприємство «Роман» Міжнародної ліги українських інвалідів-інтелектуалів «Софія».
Згідно довідки про доставку електронного листа від 16.12.2024 копію ухвали Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 доставлено до електронного кабінету відповідача 12.12.2024.
Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Рішенням Господарського суду Київської області від 17.08.2023 у справі № 911/74/23 позовні вимоги Державного податкового університету до Підприємства «Роман» Міжнародної Ліги українських інвалідів-інтелектуалів «Софія» прo зобов'язання повернути продукти харчування з відповідального зберігання задоволено повністю.
Зобов'язано Підприємство «Роман» Міжнародної Ліги українських інвалідів-інтелектуалів «Софія» повернути Державному податковому університету продукти харчування, прийняті на зберігання відповідно до договору про відповідальне зберігання від 17.12.2019 року та акта приймання-передачі майна від 17.12.2019 року, та які залишились на відповідному зберіганні у відповідача станом на 31.10.2021 року, а саме:1) ковбаса «Сервелат» в/г (900,261 кг); 2) м'ясо свинини б/к заморожене (2583,550 кг); 3) м'ясо яловичини б/к заморожене (812,300 кг); 4) сосиски в/г (2167,668 кг); 5) стегно куряче заморожене (383,892 кг); 6) філе куряче заморожене (268,192 кг).
Стягнуто з Підприємства «Роман» Міжнародної Ліги українських інвалідів-інтелектуалів «Софія» на користь Державного податкового університету 2 481,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
31.10.2023 на виконання рішення Господарського суду Київської області від 17.08.2023 у справі № 911/74/23 видано відповідні накази.
Постановою заступника начальника відділу Вишневого відділу Державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 73421772 з виконання наказу № 911/74/23 від 31.10.2023, виданого Господарським судом Київської області про зобов'язання Підприємства «Роман» Міжнародної Ліги українських інвалідів-інтелектуалів «Софія» повернути Державному податковому університету продукти харчування, прийняті на зберігання відповідно до договору про відповідальне зберігання від 17.12.2019 року та акта приймання-передачі майна від 17.12.2019 року, та які залишились на відповідному зберіганні у відповідача станом на 31.10.2021 року, а саме:1) ковбаса «Сервелат» в/г (900,261 кг); 2) м'ясо свинини б/к заморожене (2583,550 кг); 3) м'ясо яловичини б/к заморожене (812,300 кг); 4) сосиски в/г (2167,668 кг); 5) стегно куряче заморожене (383,892 кг); 6) філе куряче заморожене (268,192 кг).
30.07.2024 постановою заступника начальника відділу Вишневого відділу Державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № 73421772, за невиконання судового рішення накладено штраф на боржника - Підприємство «Роман» Міжнародної Ліги українських інвалідів-інтелектуалів «Софія» у розмірі 5 100 грн.
Не погоджуючись із постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду щодо захисту порушених прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до норм ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (Далі - Закон № 1404-VIII) та Інструкція з примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція).
Згідно із статтею 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюється Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно частини 1 статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
У відповідності до вимог статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За правилами частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа.
Статтями 63, 75 Закону № 1404-VIII встановлено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Згідно з частиною 1 статті 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем направлено відповідачу лист, датований 07.12.2023 за вихідним номером 1, де Підприємство «Роман» Міжнародної ліги українських інвалідів-інтелектуалів «Софія» зазначило, що не відмовляється від передачі/повернення стягувачу продуктів харчування, прийнятих на зберігання згідно договору про відповідальне зберігання від 17.12.2019.
У вказаному листі позивач зазначив, що передача та прийняття продуктів харчування відбулась 17.12.2019. Державний податковий університет не забрав такі продукти харчування у встановлені строки, що призвело до закінчення терміну придатності.
Підприємство у вказаному листі зазначило, що не має права здійснювати перевезення/транспортування таких небезпечних продуктів харчування, в тому числі доставки їх до місця розташування складу/харчоблоку/потужності Державного податкового університету з метою подальшого їх повернення останньому, відповідно до договору про відповідальне зберігання від 17.12.2019 та які залишились на відповідному зберіганні у відповідача станом на 31.10.2021.
Також у вказаному листі міститься інформація, що стягувач має можливість забрати продукти харчування з місць розташування, де вони зберігаються, у асортименті та кількості, а саме: ковбаса «Сервелат» в/г (900,261 кг); 2) м'ясо свинини б/к заморожене (2583,550 кг); 3) м'ясо яловичини б/к заморожене (812,300 кг); 4) сосиски в/г (2167,668 кг); 5) стегно куряче заморожене (383,892 кг); 6) філе куряче заморожене (268,192 кг).
Судом встановлено, що до відповідача надійшов виконавчий документ на виконання рішення суду зобов'язального характеру.
Частиною 1 статті 63 Закону № 1404-VIII встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
Відповідно до частини 2 статті 63 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Аналізуючи положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Умовою застосування до боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. Залежно від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, що створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Таким чином, підставою для прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу є встановлення факту невиконання боржником судового рішення без поважних причин - об'єктивних причин, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Такі висновки щодо застосування норм права стосовно питання відповідальності боржника у виконавчому провадженні викладені Верховним Судом у постановах від 31.03.2021 у справі № 360/3573/20, від 13.10.2021 у справі № 360/4705/20 і у справі № 360/4708/20 та відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України застосовуються судом при вирішенні даної справи.
З матеріалів справи вбачається, що з часу набрання рішенням Господарського суду Київської області від 17.08.2023 року у справі № 911/74/23 законної сили боржник і не намагався виконати його.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
Відсутність у стягувача можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.
Отже, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.
Суд зауважує, що рішенням Господарського суду Київської області від 17.08.2023 у справі № 911/74/23 саме на Підприємство «Роман» Міжнародної Ліги українських інвалідів-інтелектуалів «Софія» покладено обов'язок повернення Державному податковому університету продукти харчування, прийняті на зберігання відповідно до договору про відповідальне зберігання від 17.12.2019 року та акта приймання-передачі майна від 17.12.2019 року, та які залишились на відповідному зберіганні у відповідача станом на 31.10.2021 року, а саме:1) ковбаса «Сервелат» в/г (900,261 кг); 2) м'ясо свинини б/к заморожене (2583,550 кг); 3) м'ясо яловичини б/к заморожене (812,300 кг); 4) сосиски в/г (2167,668 кг); 5) стегно куряче заморожене (383,892 кг); 6) філе куряче заморожене (268,192 кг).
Разом з тим, станом на день ухвалення рішення у даній справі, рішення Господарського суду Київської області від 17.08.2023 у справі № 911/74/23 залишається не виконаним, тоді як саме Підприємство «Роман» Міжнародної ліги українських інвалідів-інтелектуалів «Софія» має докласти всіх зусиль задля виконання рішення зобов'язального характеру.
Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржувану постанову, відповідач діяв у межах та на підставі наданих повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч. ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, не знайшли своє підтвердження під час розгляду спору, а тому задоволенню не підлягають. Інші доводи не спростовують викладеного та не доводять протилежного.
Судові витрати розподілу не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 249, 250, 255 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.