30 червня 2025 року справа № 320/40808/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО СЗХНО" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО СЗХНО" з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому позивач просить суд:
- скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 15.02.2023 №8272527/41518707;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №5 від 20.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію - 12.01.2023.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалено, що справа буде розглядатися суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази у справі від позивача та відповідачів. Запропоновано відповідачам подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. Запропоновано відповідачам подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів.
12.01.2024 канцелярією суду зареєстровано відзиви на позовну заяву від ДПС України та від ГУ ДПС у м. Києві.
У відзиві на позовну заяву відповідача-1 міститься клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Так, Головне управління ДПС у м. Києві просить суд розглядати справу №320/40808/23 за правилами загального позовного провадження, обґрунтовуючи свою позицію посиланням на загальні вимоги Кодексу адміністративного судочинства України та з огляду на фактичні обставини конкретної справи.
Зокрема, відповідач посилається на статтю 12 КАС України, яка визначає мету та межі застосування спрощеного і загального позовного провадження. Відповідно до частини 3 зазначеної статті, загальне позовне провадження є доцільним для розгляду справ, що відзначаються складністю, потребують дослідження значного обсягу доказів, проведення експертиз або заслуховування свідків, а також мають суттєве значення для сторін.
На думку ГУ ДПС у м. Києві, характер заявлених у справі вимог, а також специфіка правового регулювання щодо зупинення та реєстрації податкових накладних, надає підстави вважати справу складною за своїм змістом. В матеріалах справи містяться документи, яким, на переконання відповідача, необхідно надати належну правову оцінку у процесі повноцінного судового розгляду. Водночас дослідження обставин справи пов'язане із юридичною оцінкою реальності господарської операції, наявності у платника податку документального підтвердження податкової накладної та відповідності дій контролюючого органу критеріям ризиковості, встановленим урядовими постановами та наказами.
Відповідач наголошує на необхідності застосування принципу з'ясування всіх обставин справи, а також забезпечення змагальності сторін і рівності їх прав у судовому процесі, відповідно до статей 8 і 9 КАС України.
Крім того, відповідач зазначає, що з огляду на потребу в правовій оцінці рішень податкових органів, прийнятих із посиланням на дискреційні повноваження, справу неможливо розглянути у спрощеному порядку без порушення балансу прав і обов'язків сторін. Особливо це стосується позовної вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, що, на думку відповідача, є втручанням у дискрецію адміністративного органу.
У зв'язку з викладеним, відповідач просить суд здійснити розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін у судове засідання, що, на його думку, є єдино належною процесуальною формою для забезпечення повного та всебічного з'ясування обставин справи.
Розглянувши дане клопотання суд не знаходить підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.
Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Згідно з частиною 7 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Суд зазначає, що предметом позову є, зокрема, вимоги про оскарження рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 15.02.2023 №8272527/41518707 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 20.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію - 12.01.2023.
Враховуючи обставини справи та характер спірних правовідносин, суд вважає, що дана адміністративна справа може бути розглянута без проведення судового засідання.
Крім того, суд зауважує, що заявлене відповідачем-1 клопотання є заявою з процесуальних питань.
Відповідно до частини 1 статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Частиною 1 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, серед іншого, зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення)
Однак, відповідачем-1 не наведені обґрунтовані обставини, які б свідчили про доцільність розгляду справи в судовому засіданні, а лише посилання на важливість вказаної справи для держави та складність предмета доказування не є достатньою підставою для здійснення розгляду цієї справи у судовому засіданні, оскільки захист економічних інтересів держави віднесено до функцій контролюючих органів, проте ці обставини не означають, що кожна справа за участю контролюючих органів має бути розглянута виключно в судовому засіданні.
Суд зазначає, що згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі також - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assali№contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Додатково суд зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Надалі, неодноразово строк дії воєнного часу продовжувався і не скасовано до теперішнього часу.
Отже, на дату ухвалення судового рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII.
Відповідно до пункту 3 вказаного вище Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною 1 статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача-1 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись статтями 12, 241 - 243, 248, 262 КАС України, суд, -
1. Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу ДПС про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали суду можуть бути наведені в апеляційній скарзі на судове рішення суду першої інстанції.
Суддя Кушнова А.О.