30 червня 2025 року справа №320/42397/23
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду у Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №104450010830 від 01 листопада 2023 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити та виплатити ОСОБА_1 , пенсію за віком, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 27 жовтня 2023 року.
Позивач в обґрунтування позову зазначає, що 27.10.2023 він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі Закон №796-XII). Листом від 01.11.2023 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з тим, що заявником не підтверджено мінімально необхідного періоду роботи чи проживання у зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років станом на 01.01.1993. Позивач вважає відмову контролюючого органу протиправною.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачі подали відзив, в якому зазначили, що за наданими документами (довідка від 19.10.2023 №01-45-114) ОСОБА_1 постійно проживає у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 - 3 роки 10 місяців і 18 днів (з 15.02.1987 по 01.07.1988, з 01.07.1990 по 01.01.1993), що є недостатнім для призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку. Згідно з довідкою від 19.10.2023 №01-45-114 ОСОБА_1 проживає у зоні посиленого радіологічного контролю з лютого 1987 року по теперішній час.
З періоду проживання у зоні посиленого радіологічного контролю виключено період з 02.07.1988 по 30.06.1990, оскільки згідно трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 було звільнено з роботи з 01.07.1988 у зв'язку з призовом на військову службу і прийнято на роботу з 01.07.1990, при цьому військовий квиток особою не надавався, у зв'язку з цим відсутні підстави для зарахування спірного періоду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 , являється постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та має посвідчення 4 категорії серії НОМЕР_2 видане Київською обласною державною адміністрацією 28.12.2005.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 виповнилося 55 років, у зв'язку з чим 27.10.2023 він звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону №796-XII. До заяви долучив копії документів необхідних для призначення пенсії.
Відповідно до порядку приймання та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку) пенсії засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ, а саме Головне управління Пенсійного фонду у Донецькій області для здійснення розгляду заяви.
Розглянувши заяву позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняло Рішення про відмову у призначенні пенсії №104450010830 від 01.11.2023. Таку відмову обґрунтовано тим, що з періоду проживання у зоні посиленого радіологічного контролю виключено період з 02.07.1988 по 30.06.1990, оскільки згідно трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 було звільнено з роботи з 01.07.1988 у зв'язку з призовом на військову службу і прийнято на роботу з 01.07.1990, при цьому військовий квиток особою не надавався.
Відповідач-2 зазначив, що оскільки станом на 01.01.1993 не підтверджено факту проживання або роботи в зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років, то призначити позивачу пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ підстав немає.
Позивач вважає, що відмова відповідача у призначенні йому пенсії зі зменшенням пенсійного віку є протиправною, порушує його право на соціальний захист, а тому звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зазначена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.03.2003 (далі - Закон №1058-ІV), який набрав чинності 01.01.2004, передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно зі статтею 15 Закону №1788-XII умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
За змістом статті 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 55 Закону № 796-ХІІ визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
Приписами пункту 2 частини першої статті 55 Закону № 796-ХІІ передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема, потерпілим від Чорнобильської катастрофи:
- особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років - зменшення віку передбачено на 2 роки* та додатково 1 за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Аналіз наведених положень Закону свідчить, що обов'язковою умовою наявності у особи права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі пункту 2 частини першої статті 55 Закону № 796-ХІІ є факт постійного проживання та (або) роботи такої особи у зоні посиленого радіологічного контролю протягом чотирьох років до 01 січня 1993 року.
При цьому, особам, які додатково до зазначеної умови проживали у зоні посиленого радіологічного контролю в період з моменту аварії по 31 липня 1986 року, ще встановлюється початкова величина зниження пенсійного віку - 2 роки.
Особам, які постійно не працювали/постійно не проживали в зазначеній зоні з моменту аварії по 31 липня 1986 року, але постійного проживали/постійно працювали у зоні посиленого радіологічного контролю протягом чотирьох років до 01 січня 1993 року, зменшення пенсійного віку застосовується без початкової величини зменшення пенсійного віку, з розрахунку - 1 рік за 3 роки проживання/роботи.
Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, передбачене цією статтею, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року. Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону (частини друга та третя статті 55 Закону №796-XII).
Виходячи із змісту правовідносин, які регулюються Законом №796-ХІІ, обов'язковий для отримання особою статусу постраждалого від Чорнобильської катастрофи період проживання та роботи починає свій перебіг від дати аварії на Чорнобильській АЕС, тобто з 26.04.1986.
За умовами частини першої статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року не менше 28 років.
Системний аналіз вказаних правових норм свідчить на користь того, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за нормами Закону №1058-ІV і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом №796-XII. Отже, норми спеціального закону - Закону №796-XII застосовуються субсидіарно із нормами загального закону Закону №1058-ІV, доповнюють і конкретизують їх.
Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1).
Пунктом 4.7 розділу ІV Порядку №22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Згідно з абзацом дев'ятим підпункту 5 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1, документами, які засвідчують особливий статус особи є, зокрема, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (за наявності)) та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Як визначено пунктом 2 статті 9 Закону №796-ХІІ, особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пунктом 4 частини першої статті 11 Закону № 796-ХІІ визначено, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4 (пункт 4 частини першої статті 14 Закону № 796-ХІІ).
Частиною першою статті 15 Закону №796-ХІІ обумовлено, що підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
У свою чергу, частиною третьою статті 65 Закону №796-XII обумовлено, що документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
Пунктом 6 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 № 501, який діяв на момент видачі позивачу посвідчення, визначено, що громадянам, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.
Згідно з пунктом 10 Порядку посвідчення видаються: особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток N 7).
З аналізу наведених норм права слідує, що документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, статус особи, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю, 4 категорії є відповідне посвідчення.
В матеріалах справи наявна копія посвідчення (дублікат) громадянина, який постійно проживав або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю, (категорія 4), видане 28.12.2005 серії НОМЕР_2 . Зі змісту цього посвідчення вбачається, що його пред'явник має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для осіб, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років.
ОСОБА_1 у розумінні положень статті 11 Закон №796-XII належить до категорії осіб, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, як особа, яка постійно проживає або постійно працює чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року прожив або відпрацював чи постійно навчався у цій зоні не менше чотирьох років.
Суд звертає увагу, що Закон №796-XII надає особам право на отримання пенсії зі зниженням віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років як особі, яка постійно проживала або постійно проживала чи постійно працювала або постійно працювала у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вона за станом на 01.01.1993 прожила або відпрацювала у цій зоні не менше 4 років.
Отже, позивач не позбавлений права на пільги і компенсації, встановлені Законом №796-XII, однак право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років виникає за умови, що він станом на 01.01.1993 прожив або відпрацював у цій зоні не менше чотирьох років.
Як встановлено судом, Позивач з лютого 1987 року по 29.09.1994 року був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , а з 29 вересня 1994 року по даний час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області № 01-45-114 від 19.10.2023 року. Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української СРС від 23.07.1993 №106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» с. Шибене, Бучанського (Бородянського) району Київської області, відноситься до зони посиленого радіологічного контролю.
Відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 у період з 21.02.1987 року по 01.07.1988 року Позивач працював трактористом в колгоспі "Більшовик"; з 01.07.1988 року звільнений з роботи у зв'язку з призивом до лав Радянської Армії; з 01.07.1990 року по 09.07.1996 рік працював трактористом в колгоспі "Більшовик".
Як вбачається з обліково-послужної картки форми №6 Позивач склав присягу у Бородянському РВК Київської області та проходив військову службу з 6 липня 1988 року по 6 червня 1990 року.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української СРС від 23.07.1993 №106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» місто Бородянка Київської області належало до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Питання щодо неврахування відповідачем періодів роботи з 15.10.2001 р. по 15.04.2002 р., з 01.09.2022 р. по 31.01.2003 р. , як зазначено в оскаржуваному рішенні, позивач не підіймає.
Отже, наведеними вище архівними документами про проходження позивачем військової служби стверджується факт його перебування у місті Бородянка Київської області під час проходження військової служби у період з 02.07.1988 по 30.06.1990.
Відповідно до Довідки виданої Шибенським старостинським округом №10 Бородянської селищної ради Бучанського району (раніше Бородянського) Київської області ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 з лютого 1987 року до 29 вересня 1994 року.
Наведені обставини підтверджують, що ОСОБА_1 постійно проживав та постійно працював станом на 01.01.1993 не менше 4 років у зоні посиленого радіологічного контролю, а тому має право на зниження пенсійного віку, передбаченого положеннями статті 55 Закону №796-XII. При цьому у спірному випадку відсутні підстави для застосування початкової величини, оскільки доказів постійного проживання позивача у зоні посиленого радіологічного контролю в період з моменту аварії по 31.07.1986, для застосування початкової величини зниження пенсійного віку суду не надано.
Таким чином, проживання позивача з 04.08.1987 по даний час, проходження військової служби з 02.07.1988 по 30.06.1990 у зоні посиленого радіологічного контролю, працевлаштування на підприємствах що знаходяться у зонах посиленого радіологічного контролю, дає йому право для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку та зменшення пенсійного віку на 5 років (максимальна кількість років зменшення пенсійного віку згідно з пунктом 2 частини першої статті 55 Закону №796-ХІІ).
При цьому у спірному рішенні вказано про наявність у позивача 29 років 06 місяців 26 днів страхового стажу (тобто умова щодо страхового стажу відповідно до частини першої статті 26 Закону №1058-IV виконується).
Одночасно суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Враховуючи досягнення позивачем віку 55 років 26.10.2023 та його звернення із заявою про призначення пенсії 27.10.2023, право на отримання пенсії за віком відповідно до Закону №796-ХІІ та приписів статті 45 Закону №1058-IV у позивача виникло з 27.10.2023.
Щодо позовної вимоги про призначення пенсії за віком, суд зазначає, що відповідач, виконуючи зазначене рішення суду, повинен буде спочатку здійснити зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи.
Суд звертає увагу, що у рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, суди не наділені повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України та не вправі підміняти собою держані органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що вирішення питання щодо призначення позивачу пенсії за віком віднесено до дискреційних повноважень відповідача, а тому суд позбавлений можливості вручатися у дискреційні повноваження відповідача та зобов'язувати його призначати пенсію, у зв'язку з чим вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.
Однак, суд у відповідності до вимог ч.2 ст. 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, подану 27.10.2023 року, з урахуванням висновків суду наведених в даному рішенні, оскільки це є необхідним для повного захисту прав та інтересів позивача.
Суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню. На підставі ст. 139 КАС України суд вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені судові витрати у розмірі 536,80 грн. Керуючись ст. 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №104450010830 від 01 листопада 2023 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, подану 27.10.2023 року, з урахуванням висновків суду наведених в даному рішенні.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.