01 липня 2025 року м. Київ справа №640/18263/22
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європроект Україна ЛТД»
до Головного управління ДПС у м. Києві; Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Європроект Україна ЛТД» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.07.2022 №7032760/36926475 та рішення ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.07.2022 №25172/36926475/2 щодо відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.01.2022 №300 та зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за датою її подання до реєстрації, а саме: ПН від 17.01.2022 №300.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Реєстрація ПН від 17.01.2022р. №300 була зупинена, що підтверджується відповідною Квитанцією №1. Підставою для зупинення реєстрації у Квитанції №1 зазначено наступне: коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 73.11.19-00.00, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. На виконання вищезазначеної податковим органом рекомендації, Позивачем 29.06.2022р. направлено таблицю даних платника податку на додану вартість та 06.07.2022р. надано детальне пояснення діяльності підприємства з посиланням на первинні документи та звітність. Головним управління ДПС у місті Києві прийнято рішення від 11.07.2022p. №7031733/36926475 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість з підстав виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку. Комісією Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП або відмову в такій реєстрації, після неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість прийнято рішення від 11.07.2022 №7032760/36926475 про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в ЄРНП. Підставою прийняття такого рішення стало ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) 3 урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити). 13.07.2022р. на виконання п.3 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 Позивачем на адресу Відповідача 2 було направлено, засобами електронного зв'язку, Скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, з поясненнями та документами, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій по зупиненим ПН у визначений чинним законодавством України строк. Відповідачем 2 прийнято рішення від 24.12.2020 №70314/42593278/2 та від 24.12.2020 №70334/42593278/2 про залишення скарги без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН без змін. Підставою прийняття такого рішення стало ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси. Позивач приходить висновку про безпідставне зупинення реєстрації ПН, так як відсутність розрахованих показників за відповідним критерієм, якому відповідають ПН, свідчить про необгрунтованість віднесення господарських операцій до відповідного критерію, що визначений п.1 Критеріїв ризиковості господарських операцій. Специфіка правових відносин, що регулюються укладеним Позивачем ліцензійним договором полягає у тому, що для її здійснення не застосовується зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, документи щодо підтвердження відповідності продукції. Факт зупинення реєстрації в ЄРПН ПН Позивача не спростовує ані факту здійснення Позивачем господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (надання послуг), що підтверджується первинними документами, на підставі яких було складено зупинені ПН. Відповідачем 1 та Відповідачем 2 не спростовано фактичне виконання господарської операції, за результатом якої складені зупинені ПН та не доведено зворотне. Окрім того, відмовляючи у реєстрації ПН Відповідачі фактично здійснюють висновки, які притаманні висновкам документальної перевірки, однак, перевірка на етапі реєстрації ПН не може проводитись з висновками та обсягом, які реалізуються в межах документальних перевірок.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києві від 25.10.2022 відкрито провадження у справі.
Відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ установлено, що з дня набрання чинності цим Законом: до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2024 справа розподілена судді Жуковій Є.О.
Відповідно до приписів частини другої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Ознайомившись з матеріалами адміністративної справи, суд дійшов висновків про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою від 09.08.2024 по справі 640/18263/22 суд також витребовував від Головного управління ДПС у м. Києві: письмові пояснення з наданням доказів на підтвердження обставин, які стали підставою для зупинення реєстрації податкової накладної; належним чином засвідчену копію витягу з протоколу засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, на якому прийнято оскаржувані рішення.
10.09.2024 через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС у м. Києві та ДПС України надійшли відзиви на позовну заяву.
Відповідач-1 із позовом не погоджується та вважає його необґрунтованим та такими, що не підлягає задоволенню. При розгляді відповідних документів комісія уповноважена надавати оцінку наданим первинним документам, у частині підтвердження/не підтвердження ними реальності господарської операції та/або достатності наданих документів для відповідного підтвердження. Тому, ГУ ДПС у м. Києві наголошує на тому, що наданими позивачем копіями документів та поясненнями неможливо встановити реальність здійсненої господарської операції, що знайшла відображення в спірній податковій накладній. ТОВ «ЄВРОПРОЕКТ УКРАЇНА ЛТД» не надало контролюючому органу визначених документів та додаткових пояснень, що сформувало передумови для контролюючого органу до відмови у реєстрації спірної податкової накладної, відповідно до абз. 9 п. 9 Порядку № 520 (зі змінами та доповненнями від 08.03.2023 року). У зв'язку з ненаданням позивачем додаткових пояснень та копій документів, Комісією ГУ ДПС у м. Києві було прийнято рішення № 7032760/36926475 від 11.07.2022 р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 300 від 17.01.2022 року у зв'язку з: ненаданням платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Оскільки рішення Комісії було прийнято лише на підставі наданих їй документів, та прийняте лише за наслідком розгляду цих документів, вважає за недоцільне скасовувати оскаржуване рішення посилаючись на документи які не мали місця при поданні повідомлення, разом із документами, на підтвердження реальності здійснення господарської операції.
Відповідач-2 із позовом не погоджується та вважає його необґрунтованим та такими, що не підлягає задоволенню. Зокрема, зазначає, що позивачем не було надано обґрунтованих доводів щодо порушення його прав та законних інтересів зі сторони органів податкової служби та неправомірність дій останніх та звертає увагу суду, що із матеріалів справи слідує, що відповідач прийняв рішення за одних обставин та документів, а позивач просить суд скасувати вказане рішення обґрунтовуючи іншими (додатковими) обставинами та документами. За таких обставин відповідач вважає, що позивач фактично просить суд перебрати на себе функції контролюючого органу в частині дослідження документів, а визначення права позивача на складення податкової накладної, є неправомірною вимогою, яка не може бути задоволеною.
Стосовно клопотання позивача щодо залишення відзиву без розгляду суд зазначає наступне.
Датою доставки Ухвали від 09.08.2024 р. до електронного суду є 12.08.2024 р. Відповідачам був встановлений п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов з врахуванням положень ст. 162 КАС України, тобто кінцева дата подання відзиву - 27.08.2024 р., водночас відповідно до наданого позивачем трекінгу сайту «Укрпошта» відправлення відбулося 28.08.2024 р. Однак із наданих відповідачами доказів направлення відзиву на адресу позивача випливає, що відправлення відбулося 23.08.2024 р., тобто вчасно.
Відповідно до ч.ч. 1 та 4 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Таким чином, суд вважає недоцільним вдаватися до надмірного формалізму, особливо в умовах воєнного стану, та залишати відзив без розгляду. До того ж, з відмітки маркувальної машини випливає саме дата 23.08.2024 р., а не 28.08.2024 р., як зазначено в трекінгу, наданому позивачем.
Окрім того, позивач направив до суду відповідь на відзиви, сформовану в системі «Електронний суд» від 06.09.2024, що вказує на непослідовність правової позиції самого позивача, оскільки попри направлення клопотання про залишення відзивів без розгляду, дає на них відповідь, у якій наголошує, що ним було надано всі документи для підтвердження реальності господарської операції. З цього логічно випливає, що суд не може вивчити матеріали відповіді на відзив, не ознайомившись із самими відзивами, на які відповідь буда надана.
Отже, у задоволенні клопотання про залишення відзивів без розгляду суд відмовляє.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзиви та відповідь на відзиви, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
Позивач є юридичною особою приватного права, зареєстрований з 24.12.2009р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Протоколом від 19.02.2014р. №5 Позивач змінив найменування з ТОВ «КАР СТАНДАРТ КОНСАЛТИНГ» на ТОВ «ЄВРОПРОЕКТ УКРАЇНА ЛТД».
Позивач на постійній основі орендує офісне та складське приміщення та зареєстрований за адресою вул. Пшенична, 8, м. Київ.
Види економічної діяльності:
46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний)
20.30 Виробництво фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик
46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами
47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними ними матеріалами та санітарно технічними виробами в спеціалізованих магазинах
66.12 Посередництво за договорами по цінних паперах або товарах
70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування
Специфіка видів діяльності позивача полягає в тому, що для здійснення господарської діяльності позивач закуповує товар, використовує матеріально-технічну базу, трудові ресурси, а у разі необхідності послуги в інших суб'єктів господарської діяльності.
Позивачем було укладено з ТОВ «Ей Бі Консалт» (надалі Ліцензіар) Ліцензійний договір від 17.01.2022р. №7-Л (надалі Договір).
За умовами Договору, Ліцензіар зобов'язується надати Позивачу право використання аудіовізуальних творів (далі - «Контент») на умовах простої (невиключної) ліцензії шляхом надання електронного посилання на Контент в обсязі та порядку, передбаченому Договором, а Ліцензіат зобов'язується сплатити Ліцензіару зумовлене Договором.
Згідно з умовами надання ліцензії (додаток №1 до Договору) ліцензійна винагорода здійснюється у такому порядку:
100% оплата винагороди у розмірі 3750,00 (три тисячі сімсот п'ятдесят) євро здійснюється Ліцензіатом не пізніше 21.01.2022р.
Строк надання ліцензії: 1 рік з дати підписання Акту приймання-передачі ліцензії.
Акт приймання-передачі прав на використання Контенту до Договору сторони підписали 17.01.2022p.
20.01.2022р. Позивачем було здійснено оплату за Договором у розмірі 3750 євро по курсу Національного банку України на дату здійснення банківської операції, що складає 120728,63 грн. та підтверджується банківською випискою з особового рахунку Позивача.
Відповідно до приписів статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) (надалі ПК України), за правилом першої події, Позивачем було складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН ПН від 17.01.2022р. №300.
Реєстрація ПН від 17.01.2022р. №300 була зупинена, що підтверджується відповідною Квитанцією №1:
«Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 17.01.2022 №300 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 73.11.19-00.00,, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=1.5678%, "P"=3168574.08»
Водночас, які саме документи необхідно надати, контролюючий орган не вказує.
Тож, на пропозицію податкового органу позивачем 29.06.2022 р. направлено таблицю даних платника податку на додану вартість.
Рішенням 04.07.2022 р. № 6994709/36926475 було невраховано таблицю даних платника податку на додану вартість з підстав ненадання детального пояснення діяльності підприємства з посиланням на первинні документи та звітність.
06.07.2022 р. позивачем надано пояснення діяльності підприємства з посиланням на первинні документи та звітність: Додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств; Виписка з ЄДР; Витяг з реєстру ПДВ; Договір оренди 1-20; Договір оренди 1-21; Договір оренди 3-20; Договір 4-20; Накази про прийняття на роботу завідувача складу та головного бухгалтера; Штатний розпис; Статут ТОВ; копія виписки з особового рахунку від 20.01.2022 р.
Головним управління ДПС у місті Києві прийнято рішення від 11.07.2022 p. №7031733/36926475 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість з підстав виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку.
Комісією Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП або відмову в такій реєстрації, після неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість прийнято рішення від 11.07.2022 №7032760/36926475 про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в ЄРНП. Підставою прийняття такого рішення стало формально зазначене ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
13.07.2022р. на виконання п.3 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 Позивачем на адресу Відповідача 2 було направлено, засобами електронного зв'язку, Скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, з поясненнями та документами, які підтверджують реальність здійснення операцій по зупиненій ПН у визначений чинним законодавством України строк.
Відповідачем 2 прийнято рішення від 20.07.2020 №25172/36926475/2 про залишення скарги без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН без змін. Підставою прийняття такого рішення стало ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.
Вважаючи рішення про відмову у реєстрації податкової накладної протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Відповідно до частини "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 1165).
Згідно з приписами пункту 4 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).
Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).
Так, судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації спірних податкових накладних слугувало те, що останні відповідають вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Водночас на момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію податкових накладних, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165.
Пункт 1 додатку 3 до Порядку № 1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.
Відтак аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.
Водночас контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.
Крім того, у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку № 1165.
Таким чином, незазначення в квитанції, якою зупинено реєстрацію податкової накладної, переліку документів, які слід надати для підтвердження інформації, що вказана у поданій податковій накладній, свідчить про неможливість прийняття в подальшому рішення про відмову в реєстрації податкової накладної з підстав ненадання платником податків певних документів.
Стосовно неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість з підстав виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку, суд окремо зазначає, що в межах вищезазначених видів діяльності позивач здійснює неспеціалізовану оптову торгівлю; роздрібну торгівлю залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах, консультування з питань комерційної діяльності й керування; діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами тощо. За умовами Договору з контрагентом, Ліцензіар зобов'язується надати Позивачу право використання аудіовізуальних творів (далі - «Контент») на умовах простої (невиключної) ліцензії шляхом надання електронного посилання на Контент в обсязі та порядку, передбаченому Договором, а Ліцензіат зобов'язується сплатити Ліцензіару зумовлене Договором. Сам позивач у своїй господарській діяльності жодних рекламних послуг не надає, а тому відповідних КВЕДів бути в нього не повинно, оскільки його діяльність пов'язана з іншим. Позивач придбав відео контент, що підтверджується договором з контрагентом та здійсненою оплатою за надані послуги, а не виробив його власноруч, а тому посилання податкового органу на відсутність відповідного КВЕДу, як підставу неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість є необґрунтованим.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 520).
Пунктом 2 Порядку № 520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520 у разі у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.
Разом із тим пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
При цьому письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).
Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку: або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування; або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Податковим органом жодним чином не надано оцінки поданим документам та не спростовано того, що надані позивачем документи в повній мірі підтверджують інформацію зазначену в податковій накладній. Як і під час розгляду справи такі пояснення та документи податковим органом з наведенням належного і переконливого обґрунтування не спростовано.
Натомість аналіз поданих позивачем документів дозволяє зробити висновок, що надіслані платником податків письмові пояснення з копіями первинних та інших документів відображають зміст спірної господарської операції та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи, що такі документи надавалися контролюючому органу, суд доходить висновку, що у відповідача не було достатніх правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної.
Разом із тим суд наголошує, що в цій справі не надається оцінка реальності здійснення господарської операції, на підставі якої позивач склав податкову накладну, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Вказаний висновок підтверджується постановою Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20, згідно з якою, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду у цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Також, Верховний Суд у постанові від 16.02.2023 у справі № 380/7648/22, звертає увагу на те, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов'язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН. Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Отож предметом розгляду у цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом.
Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 року у справі №640/467/19 сформував правовий висновок, відповідно до якого обґрунтованість, в силу ст. 2 КАС України, є однією з обов'язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом. Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення відповідача-1 про відмову у реєстрації податкових накладних є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Щодо посилань ДПС України на дискреційність таких повноважень, суд такі посилання відповідача-2 відхиляє та зазначає, що вказаний спосіб захисту порушеного прав позивача узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини.
Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» суд визначив, що «... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».
У даному випадку, зобов'язання відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним способом захисту порушеного права.
Наведена позиція не суперечить правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 03 листопада 2021 у справі № 360/2460/20, від 27 квітня 2020 у справі №360/1050/19, від 18 лютого 2020 у справі №360/1776/19.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з положеннями частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень
Частина 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до пункту 19 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення) неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування Пунктом 20 Порядку № 1246, встановлено, що у разі надходження до ДПС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов'язання відповідача - Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну датою фактичного подання.
Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.07.2022 №25172/36926475/2, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1165 за результатами розгляду скарги за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, приймає одне з таких рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі без змін.
Частиною першою статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші порушення прав та свобод позивача.
У постанові від 28.02.2019 у справі №826/4070/16 Верховний Суд зауважив, що платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси.
Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.
В контексті наведених правових норм суд зазначає, що правове значення для платника податків в межах спірних правовідносин мають виключно рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних.
Таким чином, рішення про результати розгляду скарг самі по собі не породжують у платника будь-якого додаткового обов'язку та не перешкоджають реалізації його права, та, як наслідок, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав, тому не підлягають скасуванню.
Таким чином, у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової служби України від 20.07.2022 №25172/36926475/2 слід відмовити.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Варто також враховувати п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору(частина третя статті 139 КАС України).
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні з даним позовом до Київського окружного адміністративного суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 7443,00 грн. (сім тисяч чотириста сорок три гривні 00 копійок) відповідно до платіжної інструкції від 18 жовтня 2022 р. № 15787.
Отже, у силу приписів статті 139 КАС України, сплачений судовий збір у розмірі 4962,00 грн підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів солідарно.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Європроект Україна ЛТД» задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.07.2022 №7032760/36926475;
3. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 17.01.2022 №300 за датою її подання до реєстрації.
4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європроект Україна ЛТД» понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481 грн (дві тисячі вісімдесят одна гривня 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.
6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європроект Україна ЛТД» понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481 грн (дві тисячі вісімдесят одна гривня 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жукова Є.О.